РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ
2.1. Організація контрольно-перевіркової роботи податкових органів
Актуальність проблеми підвищення ефективності податкового контролю зумовлена всім процесом становлення національної системи оподаткування. При переході від адміністративного управління, коли держава була єдиним власником активів і пасивів суб'єктів господарювання, контролююча роль податкових органів дещо була звужена. В умовах трансформації економіки податки стають одним з найбільш ефективних інструментів державного управління. Тобто, оподаткування можна вважати зв'язуючою ланкою, яка дозволяє державі мати повну інформацію про підприємство, напрями та результати його діяльності з метою прийняття управлінських рішень не тільки в галузі податків, але й при здійсненні економічної політики взагалі. Це вимагає зовсім інших підходів до організації контрольно-перевіркової роботи податкових органів.
Проблеми становлення податкового контролю, об'єктивно зумовленого переходом національної економіки на ринкові важелі, викликаються багатьма факторами як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру: загальними соціально-економічними проблемами трансформаційного періоду, нестабільністю та недосконалістю податкового законодавства, відсутністю основ податкової культури в суспільстві та недоліками організаційної роботи податкових органів через відсутність певного досвіду.
Суттєві зміни саме в плані розуміння податкового контролю та напрямів контролюючої роботи в галузі оподаткування знайшли втілення в діючому законодавстві. Згідно із статтею 20 Закону України "Про систему оподаткування", "контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами". Законодавча база досить конкретно визначає напрями роботи податкової служби, тобто здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, валютні операції, порядок розрахунків із споживачами з використанням ЕККА, комп'ютерних систем і товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги, а також контролю наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів діяльності, облік платників податків та інших платежів (див. статтю 3 Закону України " Про державну податкову службу в Україні ").
Відповідно до цих функцій і повинна будуватися система організації та проведення податкового контролю.
Складність податкового контролю вимагає його поетапної організації. Найбільш відпрацьованими і методично забезпеченими є контроль за правильним обчисленням та своєчасною сплатою податків. Сьогодні він здійснюється в два етапи. Перший етап одержав назву попередньої, або камеральної, перевірки, яка здійснюється при прийомі від платників звітних документів про фінансово-господарську діяльності і податкових розрахунків та полягає у встановленні правильності нарахування сум податкових платежів і заповнення форм звітів, а також взаємозв'язку цих форм.
Камеральні перевірки є більш трудомістким і менш ефективним етапом податкового контролю через велику кількість проміжної бухгалтерської і податкової звітності. Взагалі бухгалтерську звітність поділяють на періодичну (щомісячну, щоквартальну) та річну. Довгий період податковий контроль у нашій державі розвивався в інтенсивному напрямі, тобто за рахунок збільшення кількості перевірок з метою охоплення всіх потенційних платників. Зрозуміло, що це зумовило падіння якості контролю і звідси - необхідність зміни періодичності контролю. Багато фахівців підтримують перехід до річної форми звітності, прийнятої світовою податковою практикою. До того ж, як свідчить досвід зарубіжних країн, протягом року перевіряється 2% від загальної кількості платників податків. В Україні, згідно з Указом Президента від 23.07.98 № 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" із змінами, внесеними Указом Президента №1011/2000 від 22.08.2000, документальна перевірка повинна проводитися не більше одного разу на календарний рік, тобто за рік перевіряється 100% усіх платників. Отже, насамперед треба чітко встановити ознаки для проведення перевірок та доводити їх до європейських стандартів. Перехід на ці умови дав би можливість скоротити витрати на збирання податків і підвищити якість перевірок. Крім того, раз на 5 років повинна проводитися перереєстрація платників податків. Суб'єкти, які не пройшли перереєстрацію, автоматично знімаються з обліку в податкових інспекціях.
Ринкові умови економіки вимагають зміни не тільки в організаційному, але і в методичному плані. Необхідність надійного контролю зумовила впровадження зовсім нової системи обліку і звітності. В умовах приватної форми власності, де існує правило комерційної таємниці, з'явилась нова форма обліку - фінансовий. Нового змісту та призначення набула нова форма звітності, особливо первинної. Тому більш складним, але й більш дієвим та ефективним етапом податкового контролю не тільки за правильною і своєчасною сплатою податків, а й за встановленням розміру результатів фінансово-господарської діяльності, є документальні перевірки. Вони здійснюються безпосередньо на підприємстві і включають перевірку первинних документів з метою контролю за правильністю і достовірністю організації і ведення бухгалтерського обліку, своєчасністю і повнотою сплати податкових платежів до бюджету, а також правильністю застосування існуючих пільг щодо оподаткування. За оцінками фахівців, з їх допомогою донараховується приблизно 70% від загальних донарахувань у результаті проведення податкового контролю. Головним чином це пояснюється безпосередньою наявністю, поряд з періодичною звітністю, первинних документів, які підтверджують господарсько-фінансові операції. На наш погляд, ефективність таких