Ви є тут

Організаційно-методичний механізм державного фінансового регулювання корпоративного сектора.

Автор: 
Кравченко Ірина Юріївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
3402U000298
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ РОЗБІЖНОСТІ МІЖ ВИЗНАННЯМ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА ДАНИМИ ФІНАНСОВОЇ ТА ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ
2.1. Світовий досвід узгодження фінансової та податкової звітності
У країнах з ринковою економікою підприємство приділяє значну увагу узгодженню бухгалтерського та податкового обліку. Взаємозв`язок між ними є одним з головних питань фінансового регулювання корпоративної діяльності. Бухгалтерський облік та оподаткування мають різні цілі та регулюються різним законодавством.
Визначення сум податків та контроль за їх сплатою здійснюється з жорстким додержанням діючого податкового кодексу. Бухгалтерський облік повинен дати реальну картину фінансового стану підприємства та результатів його діяльності незалежно від правил та вимог податкового законодавства.
Наслідками цього є різниці у визначенні вартості активів, зобов`язань, статтей доходів та витрат підприємства, і в результаті - відмінність між показниками прибутку за даними фінансової і податкової звітності.
Згідно з податковим законодавством України, звітність підприємств та організацій з податку на прибуток уявляє своєчасне подання до податкових органів декларації з різними додатками. Даний вид звітності побудований за даними податкового обліку підприємства.
В інших країнах підприємства, безумовно, теж звітують перед податковою адміністрацією по одержаних доходах. Але їх звіт може базуватися на даних фінансової звітності з деякими коригуваннями. Тобто у світовій практиці використовується один з методів узгодження прибутку за фінансовою звітністю та прибутку, що підлягає оподаткуванню:
* оподатковуваний прибуток обчислюється безпосередньо за даними бухгалтерського обліку, потім коротка звірка прибутку до вирахування податків за фінансовою звітністю із оподатковуваним прибутком;
* прибуток за фінансовою звітністю (до вирахування податків) коригується до оподатковуваного прибутку, а потім оподаткування за діючою податковою ставкою.
Перший метод узгодження використовується у США, Казахстані, Молдові; другий - у країнах Західної Європи (Німеччина, Бельгія, Франція, Нідерланди), Росії [122].
Незалежно від типу обраного країнами світу методу та форм подання ув`язки показників прибутку за фінансовою і податковою звітністю узгодження цих показників існує як обов`язкова форма звітності підприємств до контролюючих органів.
Форма, що ілюструє схему узгодження прибутку до оподаткування за фінансовою звітністю з прибутку, що підлягає оподаткуванню, у США є Схема М-1 форми 1120 (Додаток Б табл. Б1) для всіх місцевих компаній.
Малим американським підприємствам дозволено подавати до податкової адміністрації спрощену форму звітності з цього питання у вигляді частини IV Форми 1120-А (Додаток Б табл. Б2), але якщо підприємство відповідає наступним вимогам:
* валові надходження, всього доходів, всього активів не перевищує
500 тис.дол.США;
* не член контрольованої групи;
* не має власності в іноземній корпорації;
* не більше 25% іноземних акціонерів тощо.
У підприємств США, як і у підприємств України, з боку податкового законодавства існують певні обмеження у визнанні витрат за звітний період:
* сума благодійних внесків обмежується 10% прибутку, що підлягає оподаткуванню;
* не визнаються витратами проценти зі страхування життя персоналу, якщо компанія є бенефіціарієм;
* витрати на харчування працівників компанії обмежуються 50% реальної суми;
* взагалі не визнаються витратами - політичні внески, витрати на поїздки для членів сім`ї, що супроводжують працівника у робочих відрядженнях;
* членські внески до установ відпочинку тощо.
Також існують розбіжності і у визнанні доходів для цілей оподаткування і для складання фінансової звітності підприємствами США, наприклад, статті щодо яких надаються податкові пільги: проценти за муніципальними облігаціями; надходження зі страхування життя персоналу, якщо компанія є бенефіціарієм тощо.
Вищезазначені відмінності між визнанням доходів і витрат відображаються як коригування прибутку за даними фінансової звітності та у вигляді таблиць узгодження подаються у складі податкової звітності підприємств США.
Як і в інших країнах світу, податок на прибуток є одним з найважливих податків у податковій системі Росії. Його надходження до федерального бюджету та бюджетів суб`єктів Російської Федерації складає біля 23% загальної суми податкових надходжень [137]. Для підприємств цей податок є основним, оскільки складові частини фінансового результату корпорацій, з якого і сплачується податок на прибуток, формується з урахуванням результату від реалізації продукції (робіт, послуг), тобто основного виду діяльності, від продажу основних засобів та іншого майна, від позареалізаційних операцій. Всі аспекти податку на прибуток, порядок його нарахування, сплата до бюджету, платники, порядок надання пільг - регламентується Законом Російської Федерації [36]. Об`єктом оподаткування податком на прибуток є валовий прибуток, збільшений або зменшений відповідно до вищезазначеного Закону.
Валовий прибуток підприємств, що здійснюють підприємницьку діяльність у Росії - це сума прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг), об`єктів основних засобів, включаючи земельні ділянки, іншого майна підприємств, а також доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях.
Валовий прибуток, з якого російські підприємства сплачують податок на прибуток, не дорівнює балансовому прибутку, що наводиться у фінансовій звітності. Це пов`язано з тим, що застосовується окремий порядок розрахунку прибутку з метою оподаткування.
Перш за все, даний порядок передбачає відображення у формі Довідки до податкової звітності про суми коригувань прибутку (збитку) за даними бухгалтерського обліку. За податковим законодавством Росії коригування фінансового прибутку складається з наступних кроків:
а) якщо підприємство обирає "касовий" метод оподаткування доходів, коригується сума відвантаженої, ал