РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВОЇ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ
2.1. Методика модульно-рейтингового контролю успішності студентів
Досвід ВНЗ-ів з питань нормування оцінок свідчить про величезне розмаїття варіантів підходу до визначення ваги у балах тієї чи іншої навчальної дисципліни, завдання тощо. На першому етапі становлення системи рейтингу такий стан природний, але надалі необхідно розробити певну методологію нормування. Саме така методологія дасть можливість розробляти у ВНЗ-ах свої методики, які б ураховували і кваліфікацію викладачів, і особливість регіону, і проблеми фаху тощо. Шлях до розробки такої методології - це узагальнення передового досвіду. Розповімо детальніше про етапи розробки методу.
Рейтинговий контроль успішності студентів базується на сумі результатів рубіжного контролю, поточної успішності та оцінки дисциплінарної практики. Він повинен стимулювати якісне засвоєння навчальної програми, виховувати свідоме ставлення до навчального процесу та зміцнювати дисципліну студентів [123, с.9].
2.1.1. На першому етапі впровадження (1990-1995) рейтинговий контроль успішності студентів механіко-математичного факультету і факультету кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка обчислювався таким чином:
(2.1.1)
де, R - загальна кількість балів;
Qпр - сума балів по рубіжному контролю практичних навичок;
Qтр - сума балів по рубіжному контролю теоретичних знань;
Д - сума балів за додатково відпрацьовані години, поточну успішність;
K - сума балів за пропущені години (без поважних причин), запізнення, стягнення, оцінку "2" на рубіжному контролі;
Рубіжний контроль виконується за п'ятибальною шкалою.
Нарахування K:
" 2 " на рубіжному контролі 100 б.
Пропуск однієї навчальної години 0,3 б.
Пропуск розводу 0,2 б.
Спізнення 0,1 б.
Зауваження 0,5 б.
Догана 1,0 б.
Сувора догана 2,0 б.
Нарахування Д:
Додаткова робота 1 година 0,3 б.
Поточна успішність
"2" - 0,3 б.
"3" 0,0 б.
"4" 0,2 б.
"5" 0,3 б.
Для знаходження підсумкової оцінки знаходять значення R/N і Qпр/n,
де, N - загальна кількість рубіжних контролів;
n- кількість рубіжних контролів практичних навичок.
Студент отримує оцінку:
"5", якщо 4,5 ? R/N і 4,5 ? Qпр/n;
"4", якщо 3,5? R/N <4.5 і 3,5 ? Qпр/n <4.5;
"3", якщо 2,5? R/N <3.5 і 2,5 ? Qпр/n <3,5;
"2", якщо R/N < 2,5 і Qпр/n <2,5.
Діаграма (див. рис. 2.1.1.) показує метод оцінювання студентів на першому етапі, а результати заносяться до таблиць (додаток А.2.1.1.- А.2.1.4) [119, с.28-29; 121, с.54-55; 123, с.9-10].
Рис. 2.1.1. Діаграма знаходження оцінки за значеннями R/N і Qпр/n
2.1.2. На першому етапі застосування модульно-рейтингового контролю таблиця параметрів шкали бажаності будувалася за лінійною формулою d=y, тобто набрані бали лінійно відображались у діапазоні від 0 до 5. Але згодом виявилось, що краще застосовувати іншу формулу, яка дає можливість застосовувати, особливо при тестах, систему з різною шкалою оцінювання і, що досить суттєво, враховувати обсяг матеріалу дисципліни [119, с.29; 123, с.10].
Одним із зручних способів побудови шкали може бути узагальнена функція бажаності (УФБ) Харрінгтона d=exp(-exp(-y)) [95, с.12; 217, с.83; 218, с.34-35].
В основі УФБ - перетворення натуральних значень у безрозмірну шкалу бажаності. Її призначення - встановлення відповідності натуральних (наприклад, залікових) одиниць параметрам психологічним. Для шкали бажаності можна запозичити добре розроблені таблиці відповідностей між співвідношеннями бажаності в емпіричній та чисельній системах.
Тому на другому етапі (1995-1997) упровадження модульно-рейтингового контролю була застосована таблиця відповідностей між співвідношеннями бажаності в емпіричній та чисельній системах.
Параметри функції Харінгтона відповідають деяким точкам кривої (див. рис. 2.1.2), яка задається рівнянням:
d=1,34*exp(-1,61*exp(-0,44*y+0,71)+0,59)-1,31 . (2. 1. 2)
По осі ординат встановлюють значення бажаності (від 0 до 1), а по осі абсцис можна відкласти значення, наприклад, залікових одиниць, тобто шкали нормування успішності навчання. Запропонована крива є наслідком узагальнення реальних рішень експериментаторів і має такі корисні якості, як безперервність і монотонність. Крім того, ця крива добре показує той факт, що в зонах бажаності, близьких до нуля та одиниці, чутливість її значно нижча, ніж у середній зоні на відміну від лінійної функції. Криву бажаності можна використовувати як номограму [119, с.29; 123, с.10].
Приклад побудови такої номограми наведено на рис. 2.1.3. Загальна кількість залікових одиниць по дисципліні "Військова підготовка" визначається годинами, відведеними для її вивчення у навчальному плані з урахуванням співвідношення 1 год. = 1 залікова одиниця (дисципліни "Устрій та бойове застосування", Тема 1 (-УБЗ) та "Основи побудови", Тема 1 (-ОП1).
Сума залікових одиниць по всіх практичних дисциплінах винесена на шкалі Qпр (рис. 2.1.2), а по всіх теоретичних - на шкалі Qтр (рис. 2.1.3. )
Рис. 2.1.2. Номограма функції бажаності для визначення залікових одиниць з практичних дисциплін
Рис. 2.1.3. Номограма функції бажаності для визначення залікових одиниць з теоретичних дисциплін
На другому етапі після одержання Qпр і Qтр згідно з номограмою рис. 2.1.2, 2.1.3 рейтинг обчислюється за формулою: