Ви є тут

Логіко-аналітичне дослідження концепції Г.Х. фон Врігта

Автор: 
Шенгерій Людмила Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
3402U000373
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
СПЕЦИФІКА ЛОГІКО-АНАЛІТИЧНОГО АНАЛІЗУ
ГУМАНІТАРНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ В ЛОГІКО-ФІЛОСОФСЬКИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ Г.Х. фон ВРІГТА
У цьому розділі передбачається на основі логіко-філософського аналізу модальної
логіки (алетичної, деонтичної), логіки норм та дії, проблеми пояснення та
розуміння виявити особливості логіко-аналітичного аналізу логічної концепції
визначного представника фінської логіко-філософської школи ХХ ст. Г.Х. фон
Врігта.
Фінська логіко-філософська школа посідає одне з визначних місць у сучасній
логічній та філософській науці. Аналіз логіко-філософського доробку «великого
живого філософа» Георга Хенріка фон Врігта, чиї наукові праці суттєво вплинули
на розвиток не тільки фінської логіко-філософської школи, але й логічних шкіл
Великобританії, США, СРСР та інших країн, доцільно проводити в контексті
наукової проблематики фінської логіки та філософії. Тому вважаємо за доцільне
окреслити проблемне поле цього наукового товариства.
Фундатором фінської наукової школи логіки та філософії є Ейно Кайла (Eino
Kaila) (1890-1958). Сферу логічних інтересів цього вченого складають в
основному загальні проблеми дедукції та індукції. Відомі також його праці у
області квантової механіки, філології. Основні праці, як то «Persoonallisuus»,
«Inhimillinen tieto» та інші, свого часу сприяли формуванню філософської,
соціальної та культурної думки у Фінляндії першої половини ХХ століття. З точки
зору цього дослідження має значення той факт, що його найвидатнішим учнем є
Г.Х. фон Врігт. Саме це визначило тему дисертаційного дослідження Г.Х. фон
Врігта «Логічні проблеми індукції». У 80-ті роки він видав декілька робіт,
присвячених аналізу творчості Е.Кайли, зокрема «Reality and Experience» (1979),
«Eino Kaila and Logical Empiricism» (1992) [234] та ін.
У наш час у Хельсинському університеті філософські дослідження зосереджені на
двох факультетах - мистецтв та соціальних наук. Окремі напрямки філософських
досліджень науковців фінської логіко-філософської школи очолюють: теоретична
філософія - професори І.Ніінілуото та Г.Санду (G.Sandu), філософія - професор
Ж. фон Плато (Jan von Plato), етична і соціальна філософія - професор
Т.Айраксінен (T.Airaksinen), філософія і методологія соціальних наук -
М.Куокканен (M.Kuokkanen). Грунтовні дослідження в області логіки проводять
фінські науковці Г.Х. фон Врігт (філософська логіка), А.Маурі (логіка,
філософія мови), С.Негрі (теорія доведень, математична логіка), І.Ніінілуото
(логіка), А.Ранта (логіка, теорія мови), Г.Санду (філософія мови, філософська
логіка), Л.Хаапаранта (філософія та історія логіки, епістемологія), А.Хаутамакі
(філософська логіка, епістемологія), Р.Хілпінен (логіка, філософія науки),
Я.Хінтікка (логіка, філософія мови) та інші.
Розглянемо більш докладно наукову творчість фінських логіків.
Сферою наукових інтересів професора Рісто Хілпінена є деонтична логіка,
філософія дії, епістемологія та філософія науки. Він є автором фундаментальних
монографій «Rules of Acceptance and Inductive Logic» (1968) [237], близько ста
статей в наукових журналах та книгах, редактором декількох книг з деонтичної
логіки та філософії науки [230-231, 235, 243, 246]. У період з 1983 по 1991
роки він обирався генеральним секретарем відділу логіки, методології і
філософії науки Міжнародного товариства історії і філософії науки. Він є членом
Міжнародного інституту філософії.
Дослідження Реймо Туомели в основному спрямовані на аналіз проблематики
філософії науки, філософії дії, теорії соціальної дії. Серед наукових
публікацій, які мають значення для дисертаційного дослідження, виділимо
монографії «Human Action and Its Explanation» [258], «A Theory of Social
Action» [257], «Sciens, Actions, and Reality» [259], статтю «Joint Action and
Group Action Made Precise» [251]. У наш час Р.Туомела є професором
Хельсинського університету, він обирався членом Фінської академії наук
(1995-2000 рр.).
Розглянемо інтелектуальну біографію Г.Х. фон Врігта.
Перш за все, потрібно розглянути, на нашу думку, філософську та логічну позиції
вченого. Наукова позиція Г.Х. фон Врігта значною мірою сформувалась під упливом
поглядів таких філософів-аналітиків, як Ч.Д.Броуд, Дж.Мур, та особливо Л.
Вітгенштейн під час навчання та праці у Хельсинки та Кембріджі.
Г.Х. фон Врігт працює у традиціях аналітичної філософії, яку тлумачить як
загальний метод філософських та логічних досліджень. Не зважаючи на вплив
творчості Л.Вітгенштейна, філософська позиція вченого суттєво відрізняється від
традицій британської лінгвістичної філософії і філософії мови, які виросли з
філософії пізнього Л.Вітгенштейна. Г.Х. фон Врігт знаходився під упливом як
раннього так і пізнього Л.Вітгенштейна, співпрацював з ним, став його
наступником у Кембріджському університеті, але на відміну від філософів
здорового глузду він підкреслює важливість строгих, раціональних методів
аналізу для обгрунтування наукового знання. Термін «раціональність» означає
сукупність норм та методів, що характеризують наукове дослідження, а теорія
раціональності співпадає з методологією науки [185, c.261]. Сучасна логіка
тісно корелює з основами математики та методологією природничих наук. Проводячи
філософський аналіз гуманітарного знання, потрібно враховувати цілий ряд
додаткових факторів: роль суб’єкта, інтенціональний характер його поведінки,
ментальні аспекти тощо. Але Х.Г. фон Врігт вважає, що логічні методи можуть
успішно застосовуватись для аналізу та обгрунтування гуманітарного знання.
Вчений одержав суттєві результати при аналізі специфіки гуманітарного знання та
розробив для цього спеціальні методи, деякі з яких аналіз