Ви є тут

Психологічні аспекти розв'язання конфліктів у слідчій діяльності МВС України

Автор: 
Кришевич Ольга Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U000713
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Психологічний вплив при розв'язанні конфлікту в процесі розслідування злочинів.
Єдність і боротьба протилежностей, перехід кількісних змін у якісні, заперечення старої якості новою - це, як відомо, основні закони діалектики. Саме вони зумовлюють конфлікти в усіх галузях життєдіяльності людини, зокрема, в правовій сфері, при розкритті і розслідуванні злочинів. Істотним аспектом проблеми є психологічний вплив при розв'язанні конфлікту в процесі слідчих дій. Сутність його можна розкрити на основі конфліктологічного виміру та методології і методики науки конфліктології. Таким чином, йдеться про діалектичний взаємозв'язок психологічної, юридичної та конфліктологічної наук, в центрі яких перебуває людина.

2.1. Сутність психологічного впливу при розв'язанні конфліктів.

Конституція України підкреслює, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, тому положення Основного закону збігаються з загальнолюдським розумінням сутності гуманізму та принципами Загальної Декларації прав людини.
Стратегією психологічного впливу на громадян з метою формування у них правової культури і правослухняної поведінки є конституційні положення, зокрема, зафіксовані в ст.68 Основного Закону нашої держави: "Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей"[117]. Це повною мірою стосується учасників слідчих дій, які підпорядковані, насамперед, стратегічним конституційним установкам. Успішна реалізація цих установок забезпечується тактикою розслідування злочинів, що включає тактичні основи психологічного впливу на попередньому слідстві. Тактика психологічного впливу на попередньому слідстві враховує проблему конфлікту в діяльності слідчого, міру ефективності та межі психологічного впливу в процедурі розслідування [130; 142; 166; 201; 222; 223; 227 ].
Виконання поставленого перед правоохоронними органами завдання стосовно успішного розкриття та розслідування кожного злочину в багатьох випадках залежить від покращання практики проведення слідчих дій як основного способу збирання доказів. Запорука успіху в цій справі - точне та неухильне дотримання порядку та умов їх проведення. Тому законодавча регламентація тут повинна бути бездоганною, забезпечувати не тільки встановлення істини по кримінальній справі, але й гарантувати права та законні інтереси громадян.
Різнопланові дослідження, які раніше були проведені по цій проблематиці, не вичерпали всіх її аспектів, а лише створили певну фактологічну основу, початкову базу для подальшого методологічного та методичного забезпечення, обґрунтування нових підходів і концепцій. В юридичній літературі проблемі психологічного впливу в правозастосовній діяльності слідчого приділяється цілком виправдана увага [3; 69; 72; 96; 113; 187; 214; 222; 239]. Тактика слідчих дій передбачає правомірний та цілеспрямований вплив на її учасників, тому питанню про його припустимість або неприпустимість в слідчий роботі на даний момент приділяється значне місце [ 124; 128; 167; 178; 191; 206; 229; 240; 242; 244].
Так, неодноразово висловлювалась думка про неприпустимість психологічного впливу в процесі розслідування в цілому і при проведенні окремих слідчих дій. Така позиція була обумовлена непорозумінням, пов'язаним із тим, що під психологічним впливом розумівся тільки незаконний вплив (обман, погроза тощо). На ранньому етапі розвитку радянської юридичної науки М.С.Строгович, обгрунтовуючи свою позицію, стверджував, що визнання обвинуваченим своєї провини не може і не повинно бути отримано в результаті психологічного впливу на обвинуваченого, натиску на нього, обіцянки пом'якшення покарання, якщо він зізнається, а також роз'яснення йому, що його положення безнадійне і тільки визнання провини може полегшити його участь [214].
Таке тлумачення, на нашу думку, є хибним. Діяльність юридичних органів і посадових осіб спрямована на захист прав громадян, має єдину психологічну природу і принципово однаковий комунікативний механізм, тому психологічним атрибутом і юридичною умовою є спілкування осіб, яке кожного разу і в кожному окремому випадку неодмінно набуває вигляду взаємодії. Процес розслідування як сукупність вирішення загальних та великої кількості окремих відносин передбачає спілкування учасників, а звідси - і вплив їх один на одного. Необхідність психологічного впливу при розслідуванні злочинів обумовлена природою, цілями та завданнями слідчих дій. Він створює умови для отримання вірогідної доказової інформації про факти та події, що цікавлять слідство, від осіб, які приховують правду або дають неправдиві показання.
Актуальним при цьому є питання інформаційного забезпечення вказаних процесів, оскільки психологічний вплив є комплексом прийомів, що впливають на процес передачі, переробки, використання інформації та викликають відповідну реакцію. Вона дозволяє діагностувати психічний стан особи, перебіг її мислення, ставлення до фактів з метою зміни поведінки.
Поняття інформації тлумачиться багатозначно, а саме: 1) повідомлення про що-небудь; 2) відомості, що є об'єктом зберігання, переробки та передачі; 3) відомості про навколишній світ і процеси, що у ньому протікають, які сприймаються людиною або спеціальними пристроями; 4) повідомлення, що знайомлять зі станом справ, станом чогось; 5) відомості, що передаються людям усно, письмово або іншим способом (за допомогою умовних сигналів, технічних засобів тощо). У тлумачних словниках "вірогідна" інформація розкривається як надійна, така, що не викликає сумнівів [165].
Звідси випливає, що вірогідна доказова інформація - це відомості про події в навколишньому світі, які відповідають дійсності і одержані слідчим у процесі його пізнавальної діяльності під час розслідування кримінальної справи. При цьому способи прийому та передачі цієї інформації не мають значення. Але для використання у пр