Вы здесь

Методи та моделі прогнозування розвитку промисловості на середньостроковий період.

Автор: 
Миронов Олексій Геннадійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U000797
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2.

АНАЛІЗ ТА АДАПТАЦІЯ ЗАГАЛЬНИХ ЕКОНОМІКО- МАТЕМАТИЧНИХ МЕТОДІВ І МОДЕЛЕЙ ДО ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ПРОМИСЛОВОСТІ
2.1. Методи прогнозування і розрахунку показників
соціально-економічного розвитку

За оцінками зарубіжних і вітчизняних фахівців налічується понад 150 універсальних методів прогнозування. Число базових методів прогностики, що у тих або інших варіаціях повторюються в інших методах, дещо менше. Багато з цих методів належить до окремих прийомів або процедур прогнозування, інші являють собою набір окремих прийомів, що відрізняються від базових кількістю окремих прийомів і послідовністю застосування. Кількість спеціальних методів, розроблених з врахуванням специфіки застосовування - ще більша, ніж універсальних.
Як показало дисертаційне дослідження, ряд авторів [2,25, 41,52,77,82,86,92] по-різному дають визначення економічному прогнозуванню. В тім, спеціальне (промислове) і не спеціальне прогнозування базується на одних математичних методах. За будь-яким визначенням, складовими прогнозування, обов'язково являються аналіз передісторії (ретроспекції), та встановлення тенденцій і закономірностей розвитку. Економічне прогнозування може розглядатись як процес виробництва прогнозу, отримання інформації про майбутнє становище структури та динаміки економічного явища, як процес наукового передбачення майбутнього стану об'єкта. Але за будь-яким підходом, повний комплекс з прогнозування передбачає відповіді на всі три питання: що, коли, як [115].
На наш погляд, найбільш доцільним є визначення прогнозування розвитку промисловості як: імовірнісне науково-обґрунтоване судження про перспективи, можливий стан показників розвитку галузей промисловості в майбутньому і (або) альтернативний шлях та термін досягнення такого бажаного становища .
Вивчення сучасної практики прогностики засвідчує те, що методи економічного прогнозування можуть класифікуватися за різними ознаками. Така типологія будується по критеріях в залежності від цілей, задач, об'єктів, предметів, проблем, характеру, періоду упередження, методів, організації процесу прогнозування тощо. Необхідну властивість кожного методу визначає проблемно-цільовий критерій формування і досягнення цілей промисловості України.
За ступенем формалізації методи прогнозування поділяються на інтуїтивні і формалізовані. До того ж, серед наведених класифікаційних ознак, для практичної побудови комплексу прогнозних моделей, на нашу думку, доцільно виділити два типи прогнозів:
- пошукові (дослідницькі, трендові, генетичні);
- нормативні (програмні, цільові).
Пошуковий прогноз визначає можливе значення показника промисловості у майбутньому на основі дослідження тенденції розвитку, що склалась у базовому періоді, яка продовжується на перспективу. Такий прогноз носить імовірнісний (стахостичний) характер.
Нормативний прогноз здійснює визначення шляхів і термінів досягнення можливих значень і пропорцій показників розвитку промисловості в якості директивно-визначених цілей. Методичний підхід такого типу прогнозування полягає у визначенні бажаних норм на основі заздалегідь заданих нормативів, стимулів, цілей (критеріїв ефективності). Такий метод прогнозування знаходить чинники впливу, умови для оптимального досягнення цілі, припускає використання адміністративних заходів щодо реалізації певних норм.
"Комбінування пошукового та нормативного прогнозування дозволяє найбільш ефективно визначити тенденції великих систем. На основі об'єднання, інтеграції обох видів прогнозу будується комплексний прогноз. Разом з тим доводиться їх розділяти, оскільки у кожного з них свої засоби реалізації, своя специфіка" [92, с. 14].
Деякими фахівцями виділяється ряд підтипів прогнозів (пошукових та нормативних).
Цільовий прогноз здійснюється на основі шкали можливостей оцінної функції за критерієм її оптимальності.
Плановий прогноз [43, с. 109], де хід виконання плану являє собою перебування пошукової і нормативної прогнозної інформації для добору найбільш доцільних планових нормативів, завдань, директив, із виявленням небажаних, підлягаючих усуненню альтернатив і з ретельним з'ясуванням прямих і віддалених непрямих наслідків прийнятих планових рішень.
Програмний прогноз [23, с. 30-31] визначає можливі шляхи, заходи і умови досягнення бажаного стану показника, фактора. Програмний прогноз - синтез нормативних і прогнозних розробок. Перші виявляють проблеми, що потрібно вирішити, щоб реалізувати програму розвитку промисловості, другі визначають умови реалізації. Програмне прогнозування допомагає сформулювати гіпотезу про можливі взаємні впливи різних чинників, зазначити гіпотетичні терміни і черговість досягнення проміжних цілей на шляху до головної цілі. Програмне прогнозування в Україні є основним методом регулювання політичної, економічної і соціальної сфери.
Інколи дослідники критикують вузьку класифікацію прогнозів за декількома обраними ознаками, та стверджують, що строгої класифікації прогнозів, за використаними методиками не існує. Відомий широкий перелік ознак методів прогнозування за 33 критеріями [41, с. 93], однак при цьому, для практичного застосування, при прогнозуванні динаміки показників промисловості України відсутня необхідність наведення такої повної типології.
На нашу думку, виходячи з проведеного аналізу зарубіжного і вітчизняного досвіду, регулювання розвитку промисловості України повинно будуватися на пасивному та активному підходах [41, 82, с. 272 ]. Пасивний прогноз базується на екстраполяції ситуації, тенденцій, які склалися у минулому. Активний прогноз, або частково активний, відображає можливі зміни у технологічному промисловому виробництві, якщо стан обраних показників змінюються таким чином, що розвиток системи відбувається з відповідністю до обраних критеріїв ефективності.
Відносно повний перелік економіко-математичних методів прогнозува