РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КЛІНІЧНА
ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ВАГІТНИХ
2.1 Матеріали та методи дослідження
В роботі представлені результати клініко-параклінічного обстеження вагітних з
прееклампсією. Для вирішення поставлених завдань проведено клініко-статистичний
аналіз частоти і характеру динаміки акушерських та перинатальних ускладнень,
стану здоров’я у 115 вагітних з прееклампсією і 30 практично здорових вагітних
які склали групу порівняння. При обстеженні вагітних вивчався анамнез
захворювання, акушерський і гінекологічний анамнези.
Загальноклінічні методи обстеження включали: загальний аналіз крові, сечі,
мікроскопію осаду сечі, пробу Зімницького. Визначали вміст загального білка в
крові вагітних, вміст сечовини, креатинину, показники згортання крові.
Інтенсивність ліпідної пероксидації в організмі вагітних визначали за вмістом у
плазмі крові вагітних малонового диальдегіду (МДА) в тесті з тіобарбітуровою
кислотою - за методикою Анреєвої Л.І., та співавт. (1988). Кількість в крові
продуктів ПОЛ - дієнових, трієнових кон’югат визначали за методикою Метар З.,
та співавт. (1970), спектрофотометрично.
Стан неферментної ланки антиоксидантної системи захисту організму вивчався за
показниками вмісту в крові природних антиоксидантів - вітамінів С і Е.
Мікроелементний склад крові вагітних досліджували визначаючи вміст магнію,
кальцію, фосфору.
Визначення вмісту кортизолу, естрадіолу, прогестерону, плацентарного лактогену
в крові проводили радіоімунним методом за допомогою стандартного набору
реактивів СТЕРОН-К-125I-М виробництва Білорусі.
Дослідження вмісту в крові вагітних серотоніну проводили флюорометричним
способом.
Дослідження проводили в динаміці доби, до і після лікування, керуючись
загальними правилами проведення хронобіологічних досліджень.
Дослідження проводили в лабораторії радіології Інституту ПАГ АМН України, на
кафедрі акушерства та гінекології Ужгородського Державного університету.
Для оцінки стану та характеру серцевої діяльності плода проводили
кардіотокографічне дослідження з використанням нестресового тесту на
біомоніторі «ВМТ» фірми RFT, Німеччина. Дані кардіотокограми оцінювали за
шкалою W.Fisher (1976).
Оцінка функціонального стану фетоплацентарної системи проводилась за допомогою
ультразвукової ехографії на апараті «Toshiba – 250A» (Японія).
Аналіз перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у вагітних з
прееклампсією проводився в хронобіологічному аспекті з урахуванням стану
матері, плода.
Стан новонароджених оцінювали за 10 бальною шкалою Апгар на 1-й і 10-й хвилині
життя, а також за даними фізичного розвитку та особливостями перебігу раннього
неонатального періоду.
Статистична обробка результатів досліджень проводилась на ПЕОМ. Отримані дані
індивідуального клінічного обстеження заносилися в базу даних cтворену на
основі програми Microsoft Excel for Windows 95, version 7.0. Статистична
обробка отриманих результатів проводилася за допомогою програми Microcal
Origin, Version 4,00 із застосуванням перевірки нормальності розподілу,
t-критерія Стюдента для абсолютних величин, критерію Фішера для відносних
величин, коєфіціента кореляції rxy, аналізу динамічних рядів методом ковзаючого
середнього (Smoothing: Savitzky-Golay). Для перевірки статистичної гіпотези про
рівність генеральних середніх для трьох і більше груп, застосовано дисперсійний
аналіз - ANOVA (Analysis of Variance).
Математичні формули, що використовували:
Середня арифметична (М)
, де: (2.1)
V - символ варіанта
n - кількість спостережень
Cередня помилка для абсолютних величин (m)
, де: (2.2)
s - середньоквадратичне відхилення
n - число спостережень
Коефіцієнт достовірності t для середніх величин:
, де: (2.3)
M1, M2 - порівнювані величини
m1, m2 - середні помилки
Для кількісної оцінки взаємозв’язку двох груп даних, незалежно від кількості
варіант, було застосовано кореляційний аналіз.
Коєффіціент кореляції (r):
, де (2.4)
Обчислення значимості відмінностей долей (відсотків) проводили за методом
Фішера, що призначений для оцінки відмінностей в тих долях двох виборок, в яких
зареєстровано еффект. Принцип метода - у перетворенні відсотків у величину j,
розподіл варіант якої близький до нормального:
, де (2.5)
P - відсоток виражений в долях одиниць.
Аргумент нормального розподілу Up обчислювали за формулою:
(2.6)
Визначення значимості відмінностей Р за відомим аргументом нормального
розподілення Up проводили за допомогою таблиць.
Оскільки всі дослідження проводилися в хронобіологічному аспекті, важливим було
дотримання ряду умов, що стосуються планування і організації спостережень. Так,
для оцінки параметрів коливання з періодом Т, інтервали між спостереженнями не
перевищували Т/2. В період проведення хронобіологічного дослідження максимально
зберігався звичний життєвий устрій пацієнта, поскільки порушення звичного
режиму сну, харчування, може десинхронізувати роботу осцилляторів організму.
Тому, в основному спостереження проводилися о 08:00, 12:00, 16:00, 20:00. У
вагітних з тяжкою прееклампсією забір крові проводився частіше, при виконанні
внутрішньовенних маніпуляцій. Під час проведення хронобіологічного дослідження
недоцільним вважається відмовлятися від застосування лікарських засобів
[45,90]. Виявлення і оцінка будь-якого періодичного процесу передбачає обробку
часового ряду спостережень. Усі ряди поділяють на групи із рівно- і
нерівновідстоячими спостереженнями, поскільки в медико-біологічних
спостереженнях як правило виникають паузи, пов’язані із необхідністю дотримання
звичного режиму пацієнтів.
При описанні ритмічності постає ряд з
- Київ+380960830922