Розділ 2
Аналіз кормовиробництва та його адаптації до умов ринку
2.1 Оцінка кормовиробництва з врахуванням попиту на продукцію тваринництва
Ринок кормів органічно поєднується з галузями тваринництва і є невід’ємною
складовою аграрного ринку. Тому потреба в кормах визначається станом розвитку
цих галузей, тобто залежить від наявності поголів’я худоби і птиці та їх
продуктивності. Корми є найбільш важливим речовим елементом виробництва
продукції тваринництва. Вони здійснюють вплив на обсяг виробництва
тваринницької продукції та її собівартість по двох напрямках: як джерело
енергії і будівельний матеріал, корми в процесі використання їх тваринами
формують продуктивність, рівень якої визначає ефективність елементів виробничих
витрат, які здійснюють вплив на продуктивність більш опосередковано; з іншого
боку – як результат минулої праці, вартість кормів формує суму виробничих
витрат.
Оскільки корми є матеріальною субстанцією створення тваринницької продукції, то
і попит на них визначається станом розвитку тваринництва. Потреба в кормах
залежить від наявності поголів’я худоби, досягненням їх продуктивності при
певному рівні годівлі, крім того, частка кормових ресурсів (зернофураж, шроти)
відправляється на експорт, а грубі корми (солома) використовується на
господарські цілі [41, с.89].
Основними споживачами тваринницької продукції є населення країни, тому
опосередковано попит на корми визначається нормативною потребою у різних видах
тваринницької і птахівничої продукції та купівельною спроможністю населення.
На 1 січня 2001 року в Україні проживало 49,3 млн. чоловік, в 1990 році – 51,7
млн., тобто за останні 10 років чисельність населення зменшилась на 4,6%.
Оцінка тенденції зміни чисельності за функцією уt = – 0,64t+52,34 підтверджує
те, що дана тенденція буде зберігатись і надалі. Рівняння прямої свідчить, що
чисельність населення щороку буде зменшуватися на 640 тис. чоловік. Тому
аналізуючи попит населення на продукцію тваринництва потрібно брати до уваги
зменшення споживачів продукції.
Поряд з дослідженням чисельності населення потрібно проаналізувати рівень
споживання та його відповідність нормативній потребі у тваринницьких продуктах.
В 2000 році на душу населення споживалося 32 кг м’яса та м’ясопродуктів, а в
1990 році - 68,2 кг, або в 2,1 раза менше (рис. 2.1).
Нормативна потреба споживання - 60 кг усіх м’ясних продуктів на душу населення
з них 33 кг яловичини. Тому на сьогодні населенням споживається лише 53,3% від
потреби. Як відомо попит на продукти залежить від ціни на них та
платоспроможності населення. Індекси цін на м’ясну продукцію протягом 1998 –
2000 років зросли в 2,2 раза, а сукупний дохід населення лише в 1,7 раза. Але
на формування попиту досить важливий вплив здійснює рівень пропозиції або обсяг
виробництва продукції. В 2000 році на душу населення було вироблено 33,6 кг
м’ясної продукції, що в 2,5 раза менше рівня 1990 року, коли на душу населення
вироблялось 84 кг. Лінія тренда виробництва продукції на душу населення
свідчить про подальшу тенденцію зниження його рівня на 6,3 кг на душу населення
щорічно. Порівнюючи рівень виробництва і споживання м’ясної продукції, бачимо,
що на сьогодні споживається 98,2% від виробництва. Тому можна зробити висновок,
що за рахунок занепаду в галузі тваринництва значно знизився рівень
виробництва, що призвело до зростання цін. Зменшення рівня споживання практично
обмежило експортні можливості цієї продукції.
Аналогічні тенденції спостерігались і у виробництві молока. В 2000 році на душу
населення спожито 198 кг молока і молокопродуктів, що в 1,9 раза менше рівня
1990 року (рис. 2.2.).
Нормативна потреба в молочній продукції становить 390 кг на душу населення,
тобто сьогодні споживається лише 50,8% від потреби. На рівень споживання
продукції має вплив ціна. Індекс цін на молоко протягом 1998-2000 років зріс в
1,8 раза, тоді, як сукупний дохід - в 1,7 раза. Тобто платоспроможність
населення знижується. Аналізуючи рівень виробництва молочних продуктів на душу
населення бачимо, що в 2000 році він становив 255,7 кг, тоді як в 1990 – 472,3
кг, або в 1,8 раза більше. Лінія тренда виробництва молока підтверджує
тенденцію зменшення його рівня в розмірі 24,6 кг щорічно. на сьогодні 74,4%
виробленого молока споживається і темпи зниження рівня виробництва є
аналогічними темпам зниження рівня споживання, тому можна зробити висновок, що
основними чинниками зниження рівня попиту на молочну продукцію є зменшення її
виробництва та ріст цін.
Виходячи з кількості населення та норм споживання продукції загальна потреба в
2000 році молочної продукції становила 19,2 млн. тонн, а м’ясної 3 млн. тонн.
Порівнюючи фактичне виробництво з нормативним бачимо, що його рівень є в 1,5
раза нижчим по виробництву молока та в 1,8 раза по м’ясній продукції. На
сьогодні попит забезпечений лише на 50-60%, тому збільшення виробництва
тваринницької продукції та зниження її собівартості є проблемою сьогодення,
оскільки зниження цін на тваринницьку продукцію сприятиме зростанню
платоспроможного попиту на неї.
Поряд з аналізом виробництва продукції тваринництва на душу населення потрібно
дослідити динаміку загального обсягу виробництва (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Динаміка виробництва основних видів продукції тваринництва
в усіх категоріях господарств України
Вид продукції
Роки
2000 р. у % до 1990 р.
1990
1993
1997
2000
М'ясо всіх видів (у забійній вазі), млн. тонн
4,4
2,8
1,9
1,7
38,6
в т.ч. яловичина
2,0
1,5
0,9
1,3
65,5
Молоко, млн. тонн
24,5
18,4
13,8
12,7
51,8
Яйця, млрд. штук
16,3
11,8
8,2
8,8
54,0
Вовна, тис. тонн
29,8
21,1
6,7
3,4
1
- Київ+380960830922