РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріали та об'єм дослідження
Робота виконана в 1996-2001 р. на матеріалах захворюваності населення Полтавської області, як класичного центрального регіону України. Для вивчення захворюваності кишковими інфекціями були проаналізовані дані Полтавської обласної санітарно-епідеміологічної станції за 1978-2000 р., для вивчення захворюваності лістеріозом населення проаналізовані дані обласної санітарно-епідеміологічної станції за 1993-2000 р.
Стан здоров'я населення і екологічний стан зовнішнього середовища в Полтавській області вивчалися на підставі аналізу документації Полтавського обласного відділу охорони здоров'я, Полтавської обласної санітарно-епідеміологічної станції, Державного управління екологічної безпеки Полтавської області за 1996-2000 р.
Проби з об'єктів зовнішнього середовища забиралися на території Полтавської області: води відкритих водойм; стічних вод тваринницьких приміщень, м'ясокомбінатів, міських комунальних стоків; ґрунту, питної води з водогінної мережі, житлових будинків; питної води із шахтних колодязів. Згідно договору про наукове співробітництво між Інститутом мікробіології й імунології ім. І.І.Мечникова АМН України (м. Харків) і Полтавською обласною санітарно-епідеміологічною станцією від 1996 р., частина проб зовнішнього середовища забиралася з об'єктів на території Сумської і Харківської областей з наступним аналізом матеріалу в мікробіологічних лабораторіях інституту.
Усього на наявність лістерій досліджено 427 проб об'єктів зовнішнього середовища, у тому числі: води відкритих водойм - 91; стічних вод тваринницьких приміщень, м'ясокомбінатів, міських комунальних стоків - 182; ґрунту - 50; питна вода з водогінної мережі житлових будинків - 88; питна вода із шахтних колодязів -76. Забір матеріалу, його доставка і дослідження проводилися відповідно до діючих інструкцій. Об'єм проб води з відкритих водойм, шахтних колодязів і водогінної мережі і стічних вод складав 0,5 л. Проби ґрунту в кількості 1 кг відбиралися на ділянках колективних і державних господарств, а також земельних ділянках, що виділялися для особистого користування міському населенню.
Проби води, грунту, молока, молочних продуктів і готових блюд на лістеріоз, відібрані на території Полтавської області, досліджувалися в бактеріологічній лабораторії обласної СЕС. Вивчення біологічних властивостей виділених культур проводилося на базі лабораторій Інституту мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова АМН України (м. Харків).
Доставлені в лабораторію проби води (незалежно від джерела надходження) реєструвалися, з метою концентрації бактерій фільтрувалися в аналізованому об'ємі через мембранний фільтр "Владикор" марки МФЛ №3. Стічні води і проби води з відкритих водоймищ попередньо очищалися від суспензії шляхом попереднього фільтрування через фільтрувальні мембрани №6 - №10. Потім фільтри № 3 з бактеріями на їхній поверхні розміщували в широкогорлі флакони об'ємом 100 мл, куди заздалегідь вносили 5,0 мл стерильного ізотонічного розчину хлориду натрію і 10 скляних намистин. Протягом 5-хвилинного інтенсивного струшування фільтр відмивався від бактерій. Застосування зазначеної методики дозволяє досягати збільшення концентрації бактерій у 100 разів від первинної концентрації. Зразки ґрунту в кількості 50 проб звільняли від великих включень (щебінь, корені і т.д.), дробили. Навіски по З0 гр. диспергували в колбі з 270 мл стерильної води, ретельно збовтували протягом I0 хвилин. З отриманої водяної суспензії без відстоювання робили посіви.
Було досліджено також 508 проб продуктів харчування і харчової сировини (у тому числі молока і молочних продуктів - 348, кулінарних виробів з м'яса і риби - 80, готових блюд і напівфабрикатів з овочів - 80). Відбір, транспортування і зберігання проб харчових продуктів, харчової сировини і змивів проводилися згідно "Методичних вказівок по санітарно-бактеріологічному контролю на підприємствах громадського харчування і торгівлі харчовими продуктами [37]. Проби продуктів харчування і харчової сировини були відібрані на об'єктах громадського харчування (їдальні, буфети, кафе) у містах Полтава, Лубни, Кременчук, Миргород.
Проведено дослідження 454 проб клінічного матеріалу від хворих (випорожненя, ) з різноманітною клінічною картиною захворювання і діагнозом (гострі кишкові інфекції - 138; ангіна - 66; інфекційний мононуклеоз - 205; сепсис - 45), що проходили лікування в медичних установах міст Кременчука, Миргорода, Лубен у 1996-2000 р. Усього було під спостереженням 239 хворих гострими кишковими інфекціями, 264 хворих ангінами, 205 хворих інфекційним мононуклеозом, 45 хворих сепсисом. З загальної кількості 753 хворих, що спостерігалися, була відібрана група з 454 осіб, що мали симптоматику захворювання, підозрілого на лістеріоз.
У даних хворих у залежності від діагнозу був узятий матеріал (випорожнення, відокремлюване зіва, кров) для дослідження на наявність лістерій.
Крім цього було досліджено 110 проб патологічних виділень від жінок з акушерсько-гінекологічною патологією, що знаходилися на лікуванні в стаціонарах міст Полтава, Кременчук, Миргород, Лубни в 1996 - 2000 р. Досліджено також 26 проб патологоанатомічного матеріалу від хворих, які померли від різних захворювань.
Забір, транспортування і зберігання клінічного матеріалу робили згідно методичних рекомендацій "Про уніфікацію мікробіологічних (бактеріологічних) методів дослідження, застосовуваних у клініко-діагностичних лабораторіях лікувально-профілактичних установ" [45]. Для оцінки вірулентності досліджуваних культур лістерій використовували новонароджених білих мишей-сисунців 5-6-денного віку, яким вводили суспензію аналізованого матеріалу в обсязі 0,5 мл інтраперитонеально [40]. При позитивній біопробі тварини гинули через 18-36 годин. З внутрішніх органів робили мазки-відбитки і висіви на живильні середовища Мазки-відбитки (готували препарати із суспензії гомогенізованих органів) фарбували по Граму і методом флюоресцюючих антитіл для
- Київ+380960830922