РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дослідження проводились в дослідному господарстві "Чабани" Інституту землеробства УААН. Господарство знаходиться в правобережній зоні північного Лісостепу України в Києво-Святошинському районі Київської області.
Ґрунтові породи дослідного господарства представлені лесом і лесованими суглинками, що мають палевий колір. Вони рихлі, тонкопористі, водопроникні. Ґрунти характеризуються значною глибиною гумусно-елювіального горизонту (29-34 см), і його безпосереднім переходом в алювій. Ілювіальні горизонти цих ґрунтів, сильно збагачені колоїдними частинками, дуже загущені і мало проникні. Нижче ілювіального горизонту (80-90 см) залягає вилугуваний шар.
Ґрунти господарства дерново-середньопідзолисті супіщані і сірі опідзолені глеєві пилувато-супіщані, вміст гумусу в них складає відповідно 0,70-1,20 i 1,24-2,32%. Кількість рухомих форм фосфору і калію в дерново-середньопідзолистих ґрунтах становить відповідно 10-27 та 8-17 мг на 100г ґрунту, а в сірих опідзолених глеєвих - 14-17 та 10-13 мг на 100 г ґрунту. Реакція ґрунтів - слабо кисла: pH дерново-середньопідзолистих - 5,3-5,8, сірих опідзолених - 5,5-6,1. Гідролітична кислотність складає 1,4-2,0 мг екв. на 100 г ґрунту, сума поглинутих основ -- 5,6-14,4; ємність поглинання ґрунту - 15,3-18,1 мг/екв на 100 г, ступінь насичення основами - 80-94% [46].
Клімат зони помірно континентальний з теплим дощовим літом і м'якою, хмарною, з частими потепленнями зимою. Середньорічна температура повітря на території дослідного господарства "Чабани" становить 6,6?С. Найнижча середньомісячна температура повітря припадає на січень (-6,3?С), найвища - на липень (19,2?С). Сума активних температур за середньодобовими річними даними складає 2565°С, середня тривалість безморозного періоду 171 день. Перехід середньодобової температури повітря через +5?С відбувається 8-10 квітня та 25-26 жовтня, через +10?С - 24-26 квітня та 29 вересня. Тривалість вегетаційного періоду з середньодобовою температурою більше +5?С - 199 днів, період з середньодобовою температурою більше +10?С - 159 днів. Середня дата останнього весняного приморозку на поверхні ґрунту припадає на 25 квітня, а середня дата першого приморозку восени - 7 листопада. Орний шар ґрунту на глибині 10 см прогрівається до +10?С в кінці квітня на початку травня. Господарство знаходиться в зоні нестійкого зволоження з позитивним балансом вологи за вегетаційний період. Середньорічна норма опадів за рік складає 558 мм, 75% її випадає в весняно-літній період. Сніг починає випадати в листопаді, а стійкий сніговий покрив утворюється в другій декаді грудня, і утримується протягом 90-100 днів. Сніготанення починається в кінці другої - на початку третьої декади березня і продовжується 15-20 днів. Середньорічна відносна вологість повітря в районі с. Чабани дорівнює 71%. Середньомісячна відносна вологість повітря має такий річний хід: в зимові місяці вона підвищується до 91% (грудень), а влітку спадає до 57% (червень) [100].
Погодні умови, що склались на території господарства "Чабани" в роки досліджень, характеризуються значною амплітудою показників. Так, за 1996 і 1997 рр. сума опадів за період вегетації (травень - вересень) складала відповідно 310,4 та 369,5 мм, що значно перевищило норму (287 мм); 1998-1999 рр. навпаки відзначились як посушливі роки, сума опадів за період вегетації складала відповідно 235,3 і 236,9 мм (додаток А). Середньодобова температура та відносна вологість повітря протягом вегетації сої в 1996-1999 рр. перевищували середні багаторічні норми, які відповідно становлять 16,4°С та 68,2%.
Матеріал дослідження: В колекційному розсаднику відділу селекції сої Інституту землеробства УААН визначали стійкість до пероноспорозу: в 1996 р. у 330 сортозразків, в 1997 р. у 198, в 1998 р. у 278, в 1999 р. у 267. Проводили спостереження за успадкуванням стійкості до хвороби у гібридів F1, F2 і F3. Протягом 1996-1999 рр. обстежували зразки конкурсного і попереднього сортовипробування на ураження пероноспорозом, визначали поширення і розвиток хвороби на полях розмноження комерційних сортів.
Методи дослідження:
* хімічний - для визначення вмісту основних поживних елементів в рослинах і насінні;
* фізичний - для визначення вмісту хлорофілу і води в тканинах рослин;
* вимірювально-ваговий - для визначення морфометричних ознак рослин;
* мікроскопічний - для визначення товщини кутикули листків у сортів з різною стійкістю до пероноспорозу;
* математично-статистичний - для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень;
* розрахунково-порівняльний - для економічної оцінки вирощування стійких до пероноспорозу сортів.
Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин сої проводились за методикою Держкомісії по сортовипробуванню сільськогосподарських культур. Початок кожної фенофази відмічали при настанні її у 10% рослин, а масове настання - у 75% рослин [97, 105].
У сої відмічають наступні основні фенофази: сходи (V1), утворення першого трійчатого листка (V3), гілкування (V5), бутонізація (R1), цвітіння (R2), формування бобів (R3), налив бобів (R4-R5), початок їх пожовтіння (R6-R7) і дозрівання (R8) [184].
Для вивчення динаміки розвитку збудника несправжньої борошнистої роси в залежності від погодних умов, протягом всього періоду вегетації сої, щодекади проводили обстеження на ураження пероноспорозом модельних рослин у сортів: Чернятка (стійкий), Київська 91 (слабко сприйнятливий) і Київська 451 (сприйнятливий).
Особливості прояву і поширення пероноспорозу сої досліджували шляхом маршрутних обстежень посівів. В період вегетації проводили фітопатологічну оцінку ураженості сої пероноспорозом у фази: повних сходів, цвітіння та наливу бобів - період максимального розвитку хвороби [103]. Інтенсивність ураження рослин різних сортів визначали візуально за п'ятибальною шкалою [55, 62]. Нами існуюча шкала допрацьована і визначена на рослині рисунками:
0 - ознаки хвороби відсутні (рис. 2.1);
1 - дуже слабке