РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ,
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Робота виконувалася протягом 1992-2001 років на базі лабораторії паразитології Білоцерківського державного аграрного університету, господарств з виробництва свинини Полісся і Лісостепу України, а та-кож ( Прилукського, Чернігівського та Житомирського м'ясокомбінатів.
Для уточнення епізоотологічної ситуації щодо метастронгільозної інвазії методом гельмінтокопроовоскопії за Дарлінгом, стандартизо-ваним Г.О. Котєльніковим та В.М. Хрєновим [216], дослідили 5948 голів свиней з 29 господарств Волинської, Житомирської, Чернігівської та Київської областей. Проби фекалій відбирали індивідуально. В 1992 1998 роках епізоотологію метастронгільозної інвазії також вивчали, за резуль-татами гельмінтологічних розтинів [217] 10326 туш свиней 8 10-місяч-ного віку 68 господарств Житомирської, 14 Хмельницької, 6 Черні-гівської та 5 господарств Київської областей.
Поширення і вікову динаміку метастронгільозу та метастронгільозної інвазії у складі змішаної нематодозної інвазії вивчали, проводячи гельмінтокопроовоскопічні дослідження свиней господарств різних типів: 2-х спеціалізованих підприємств із завершеним циклом виробництва (радгоспи "Любарський" Житомирської і "Журавський" Чернігівської областей), 6-ти спеціалізованих господарств із надходженням молодняку з господарств-постачальників (радгоспи "Коростишівський" і "Червонський", КСП "Шлях до комунізму" і "Миропольське" Житомирської області, КСП "Добробут" Чернігівської і "Новосельківський" Київської областей), 5-ти традиційних товарних господарств зі стаціонарною системою утримання свиней (4-х господарств Житомирської і 1 Київської областей), а також 16-ти господарств із напівстаціонарною системою утримання тварин (2 господаства Житомирської, 6 Чернігівської, 2 Волинської і 6 Київської областей). Дослідили свиней усіх вікових та виробничих груп (від 133 до 408 голів із кожного господарства). Рівень інвазування тварин у 68 господарствах Житомирської, Хмельницької, Чернігівської та Київської областей, що різнились за системами утримання, вивчали також на основі неповних гельмінтологічних розтинів.
Сезонну та вікову динаміку метастронгільозу вивчали протягом 1992 1994 років у неблагополучному щодо метастронгільозу радгоспі "Промінь" Коростишівського району Житомирської області. В господарстві використовували стаціонарну систему утримання свиней при цілорічних їх опоросах. З 1-місячних поросят осінніх (вересневих), зимових (грудневих), весняних (березневих) і літніх (липневих) опоросів зформували 4 групи по 25 30 голів у кожній. Дослідних свиней протягом року щомісяця досліджували методом гельмінтокопроовоскопії [216].
З метою уточнення видового набору збудників метастронгільозу в поліській і лісостеповій зонах України, метастронгіл, виділених з легень забитих свиней, а також із трупів тварин, що загинули, підраховували і за морфологічними ознаками визначали їх видову належність (218, 219(. Так було досліджено 10821 гельмінтів, відібраних від 326 свиней 36 господарств Житомирської, 6 Хмельницької та 3 Чернігівської областей.
Видовий склад дощових черв'яків родини Lumbricidae (люмбрицид) проміжних живителів метастронгіл ( та рівень ураження їх личинками останніх вивчали у 5 господарствах з виробництва свинини, неблагополучних щодо метастронгільозу, Житомирської, Чернігівської та Київської областей. Збір люмбрицид проводили за методикою І.І. Малевича [220] із доступних для свиней місць: із грунту, гною та органічних решток свинарників, території свиноферм, вигульних майданчиків та пасовищ. Із кожного з названих місць відбирали від 95 до 240 черв'яків ( всього 2970 екземплярів (22 проби). Родову та видову належність люмбрицид визначали при їх мікроскопічних дослідженнях. Сезонну динаміку інвазованості дощових черв'яків личинками метастронгіл вивчали в радгоспі "Промінь" Коростишівського району, де використовували стаціонарну систему утримання свиней. Для цього з квітня по вересень (теплий період року, коли свині контактували з люмбрицидами, як у свинарниках, та і поза ними) щомісячно збирали і досліджували 550 дощових черв'яків: всього за період досліджень ( 3300 екземплярів. Для визначення ІІ відпрепаровані стравохід, зоб та мускульний шлунок дощових черв'яків роздавлювали між скельцями компресоріума, при наявності метастронгіл ( проводили їх підрахунок.
Динаміку приростів живої маси молодняку свиней, інвазованого метастронгілами, вивчали в умовах КСП ім. Ворошилова Чернігівської області. В дослідну групу відібрали 15 поросят 2-місячного віку, спонтанно інвазованих метастронгілами (моноінвазія). Контролем служила група інтактних свиней такого ж віку (15 голів). Контрольні та дослідні тварини перед початком досліджень були однакові за конституційними параметрами та вгодованістю, а в період досліджень знаходились в аналогічних умовах утримання та годівлі. Гельмінтокопроовоскопічні дослідження та індивідуальні зважування тварин, проводили щомісячно протягом 6 місяців. Рівень економічних збитків від метастронгільозної інвазії визначали за "Методичними рекомендаціями з визначення економічної ефективності протигельмін-тозних заходів і результатів науково-дослідних робіт, винаходів і раціоналізаторських пропозицій у гельмінтології" [221].
Відповідно до мети та завдань роботи проводили дослідження з вивчення антгельмінтних властивостей при метастронгільозній інвазії у свиней препаратів: похідних бензімідазол карбомату (кубену, кубену з медаміном і валбазену), макроциклічних лактонів (цидектину) та групи авермектину (аверсекту 1,2 %-ного, аверсекту АС-1 і універму).
Випробовували кубен та кубен з медаміном, вироблені Подольським відділенням Всеросійського інституту гельмінтології. 1 г кубену містить 500 мг діючої речовини (БМК). Медамін ( форма кубену, до складу якої внесли для покращення терапевтичних якостей мідний купорос та вітамін В12. В терапевтичній дозі препарати не проявляють ембріотоксичної, тератогенної та мутаг