Вы здесь

Формування економічного механізму лізингових відносин в інвестиційній діяльності

Автор: 
Мужук Наталія Іванівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U001157
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СТВОРЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ
ЛІЗИНГОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ.
2.1. Ситуаційне моделювання ефективності використання економічних механізмів лізингових операцій та кредитування

Для того, щоб оцінити ефективність запровадження будь-якого фінансового інструменту, необхідно, перш за все, розуміння його економічної природи. Для всебічного висвітлення економічної природи лізингу необхідно побудувати модель системи управління економічним механізмом лізингових операцій. Взагалі, економічний механізм - це сукупність економіко - організаційних та правових форм та методів управління у всіх сферах економічної діяльності. Економічний механізм лізингових відносин - це система організаційних та правових форм і методів управління та взаємодії між елементами лізингових відносин. Останні являють собою комплекс відносин, що виникають у зв'язку із передачею об'єкту лізингу лізингодавцем у тимчасове користування лізингоодержувачу з метою отримання прибутку.
Метою функціонування економічного механізму лізингових відносин є визначення принципів, методів та прийомів, за допомогою яких відбувається функціонування учасників лізингових відносин, визначається економічний зміст лізингових відносин та формуються зв'язки між його учасниками.
Елементами механізму лізингових відносин є:
- внутрішні елементи: податки, амортизація, прибуток, вартість об'єкту лізингу, відсотки за кредит, страхування, ризики;
- чинники, що впливають на елементи ззовні: нормативний та правовий стан лізингу, податкова політика, фінансова політика, кон'юнктура ринку основних засобів, темпи інфляції, наявність ринку капіталів.
Відносно поняття "система", зустрічається велика множина різноманітних визначень. Система - це комплекс взаємодіючих тим чи іншим чином між собою компонентів. За думкою одного з основоположників сучасної "загальної теорії систем" Л. Берталанфі, "система - є комплексом елементів, що знаходяться у взаємодії" [46]. Інше визначення полягає у тому, що "система - це множина елементів разом із відносинами між ними"[49].
Вважаємо, що під системою можна розуміти комплекс взаємопов'язаних елементів, що має наступні властивості: наявність зовнішнього оточення, що несе певні обмеження функціонування системи, цілісність, наявність визначеної структури (об'єктно-суб'єктного складу), та наявність основної функція (мети) системи. В даному разі метою системи, тобто її кінцевим результатом, заради якого система створюється та діє, є ефективна реалізація лізингових операцій (об'єкту управління системи). Систему економічного механізму лізингових операцій можна представити у вигляді певної схеми і деякі економісти визначають систему саме як "схему, за якою можна зробити огляд відібраних елементів, їх формалізацію та опис" [77]. Це визначення, на наш погляд, є дуже вузьким за своїм змістом, але воно є справедливим у частині дослідження зв'язків між елементами системи. Побудована схема системи управління економічним механізмом лізингових відносин може виглядати таким чином (мал. 2.1.1.):

{X} {Z}, {U} {Z}, {U}

Мал. 2.1.1. Система управління економічним механізмом лізингових операцій
Ця система має всі властивості, що були перераховані вище. Крім мети, яку ми визначили, система має об'єкт та суб'єкт, всі її елементі пов'язані між собою, на систему впливають зовнішні незалежні фактори, тобто система функціонує у певному середовищі.
Для визначення ефективності запровадження лізингових операцій, поряд з іншими формами фінансування (в даному випадку - поряд із механізмом кредитування), перш за все, слід визначити елементи чи показники, які впливають безпосередньо на лізингові операції.
Елементи впливу, що йдуть, наприклад, з боку суб'єктів управління (лізингодавця, лізингоодержувача, держави та інших суб'єктів) можуть як оптимізувати функціонування економічного механізму лізингових відносин, так і негативно вплинути на нього. В даному випадку система спрямована на виявлення такого зворотнього зв'язку, який би вплинув саме на підвищення ефективності функціонування системи і, відповідно, об'єкту управління в цій системі.
Будь-яка система являє собою перелік змінних. Вхідна система - це схема, за якою можна зробити огляд відібраних ознак та їх опис. Лізингові операції характеризуються складною залежністю:

{Y} = ? [{X}, {Z}, {U}],

де {Y}=(Y1,Y2, ..., Yl) - множина показників, що характеризують ефективність лізингових операцій;
{Х} = (Х1, Х2, ..., Хn) - множина вхідних незалежних факторів, що діють на лізингові операції та характеризують вхідну ситуацію і які неможливо змінити за допомогою суб'єктів управління;
{Z} = (Z1, Z2, ..., Zm) - множина вхідних факторів, що діють на лізингові операції і які можна змінити за допомогою суб'єктів управління;
{U} = (U1, U2, ..., Ul) - множина контрольованих та / чи неконтрольованих обурюючих впливів, які можливо вимірити, але неможливо змінити будь-яким з суб'єктів управління.
Ф - функціонал (оператор) - визначає зв'язок між вказаними показниками.
Основним завданням при дослідженні таких операцій є саме визначення залежності (2.1.1.), яка має назву "математичний опис (модель) об'єкту управління та формалізація". Під таким математичним описом розуміють виражені у вигляді рівнянь, нерівностей, таблиць, графіків і т.п. основні закономірності, які притаманні об'єкту, що використовується в процесі управління.
Існують три підходи для отримання математичної моделі об'єкту: детермінований, статистичний, комбінований.
При детермінованому підході математична модель створюється на основі суворих закономірностей, що описують процес, який відбувається в об'єкті. Частіше за все при цьому використовуються рівняння матеріального або енергетичного балансів.
При відсутності чітких описів, використовується статистичний підхід, зас