Ви є тут

Управління іноземним інвестуванням в умовах активізації підприємництва.

Автор: 
КОВАЛИШИН ПЕТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U001164
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2.
АНАЛІЗ ЗАЛУЧЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ
ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
2.1.Стан інвестиційних процесів в Україні

У забезпеченні виходу економіки з кризового стану і її стабільного розвитку вирішальну роль відіграє обґрунтована інвестиційно-інноваційна політика держави. Саме вона визначає реальні джерела і структуру інвестицій, здійснення раціональних та ефективних заходів щодо виконання загальнодержавних, регіональних і місцевих соціально-економічних та інноваційних програм, відтворювальних процесів на макро- і мікрорівнях. Оцінка ефективності реалізації органами державної влади інвестиційно-інноваційної політики вимагає аналізу стану інвестиційних процесів в Україні.
За даними Державного комітету статистики України у 1998 р. - вперше за роки незалежності - відбулося зростання інвестицій у порівнянні з попереднім роком (на 6,1%), яке продовжилось і у 1999 р., хоча темпи його приросту і знизились до 2,9%. Таке зростання обсягу інвестицій ще не слід сприймати як прояв оздоровлення економіки, адже у 1997 р. - останньому році зменшення інвестицій - вони становили лише 19,7% рівня 1990-го року [73], тобто настільки мало, що згадане зростання у абсолютних одиницях становить вкрай незначну у макроекономічному вимірі величину.
Отже, можна констатувати лише певну стабілізацію економічної системи без її особливого прогресу. Цю тезу підтверджує норма інвестицій, що визначається відношенням обсягу інвестицій до валового внутрішнього продукту. В Україні цей показник за 1999 р. знаходиться на відмітці 11,6%, а у 1998 р. - 11,1%, тобто залишається сталим на протязі двох останніх років. З іншого боку, наводяться дані, що не менше половини ВВП виробляється в тіньовій економіці, і ця частка зростає. Так, за підрахунками М. Кулика, вже у 1990 р. тіньовий ВВП становив 60,2% реального, а в 1998 році частка тіньового ВВП зросла до 77.4% [69]. Отже, реальний ВВП становить щонайменше 150% офіційного. При цьому відомо, що тіньовий сектор не інвестує - він використовує здебільшого виробничі потужності офіційного сектору. З цього виходить, що фактична норма інвестицій в економіці України не перевищує 8,5%, що недостатньо для забезпечення економічного зростання, так як не приводить ні до відчутного збільшення сукупного попиту для задоволення потреб інвестицій, ні до збільшення обсягу виробництва і зростання сукупної пропозиції [64].
Важливе значення для розуміння функціонування інвестиційної сфери в Україні має дослідження зрушень в економічній, галузевій, технологічній, регіональній та інших структурах інвестицій. Майже половина усіх інвестицій 1998 р. (49,2%) здійснено державними підприємствами, а колективними - 42,2%. Питома вага інвестицій за формами власності у 1999 році становила: приватної - 8,5% (всі кошти направлені у індивідуальне житлове будівництво), колективної - 42,8%, державної - 48,3%, тобто економічна структура інвестицій в основний капітал майже не змінилася.
Щодо галузевої структури інвестицій, то у 1999 р. кошти, в основному, вкладались у транспортну та енергетичну інфраструктуру, зв'язок, паливно-енергетичний комплекс, металургію, торгівлю, харчову промисловість, виробництво алкогольних напоїв та тютюну. Серед цих галузей немає таких, що позитивно впливали на зміну неефективної галузево-функціональної структури в Україні - названі галузі традиційні для економіки нашої держави (додаток).
Технологічна структура інвестиційної діяльності характеризується співвідношенням витрат на активні елементи основного капіталу (машини, устаткування) та на його пасивні елементи. Для економіки розвинених країн властиве збільшення інвестицій у першу групу, де 70% інвестицій - це інвестиції у машини і устаткування. [142]. В Україні за 1999 р. в загальному обсязі інвестицій частка фактичних витрат на будівельні і монтажні роботи становила - 49,0%. Видатки на придбання машин і устаткування знаходились на рівні - 43.7%. Проти аналогічного періоду 1998 р. (відповідно 54,4% та 36,1 %) технологічна структура інвестицій дещо удосконалилась, що дає підстави сподіватися певного збільшення виробництва товарів та послуг, але не досягла оптимального співвідношення. Отже, технічне переозброєння економіки триває вкрай повільно.
Щодо іноземних інвестицій, то, як відомо, головною передумовою їх переміщення є різниця в нормі прибутку, яку можна отримати в різних країнах світу. Надходження іноземних інвестицій розглядається здебільшого країнами як засіб покращання стану платіжного балансу, а також як регулятор середнього рівня норми прибутку в країні.
Країнами, що розвиваються, так само як і країнами з перехідними економіками, іноземним інвестиціям надається більш комплексне значення. Так, в них вбачають додатковий засіб фінансування економічних трансформацій та здійснення структурної перебудови національної економіки, ввезення в країну сучасних обладнання, технологій та методів управління підприємствами, інтеграції у світову економіку, полегшення виходу на зовнішні товарні та сировинні ринки.
Отже, якщо чинниками руху інвестицій між розвиненими економіками є переважно безпосередні показники прибутковості активів, то на вивезення інвестицій до країн, що розвиваються та перехідних економік, значний вплив мають структурні чинники, які характеризують наявність умов для досягнення належної прибутковості активів, що зазвичай характеризуються терміном "інвестиційний клімат". Загалом можна констатувати, що стан інвестиційного клімату в перехідній економіці є одним із важливих інтегральних показників послідовності та успішності процесу економічної трансформації.
Проте поряд із позитивними ефектами інвестування, іноземні інвестиції можуть мати ряд негативних рис. Найголовнішим З них є вивезення прибутків за межі країни, використання дешевих ресурсів (робочої сили, сировини, виробничих фондів) без належної компенсації, посилення тиску на екологію країни-реципієнта. Потрібно усвідомлювати, що прямі інвестиції виступають для зарубіжних компаній одним із способів завоювання нових ринкі