Ви є тут

Демогеографічний розвиток гірських районів Українських Карпат.

Автор: 
Паньків Наталія Мирославівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U001187
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ФАКТОРИ ДЕМОГЕОГРАФІЧНОГО РОЗВИТКУ ГІРСЬКИХ
РАЙОНІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
Вихідним положенням у вивченні процесів народонаселення є виявлення та аналіз факторів, що визначають основу життєдіяльності людей, їх розвиток в умовах конкретної території.
Під поняттям "фактор" розуміють певну силу, сукупність сил, потрібну для протікання чи вдосконалення будь-якого процесу або дії. Фактори - це ланцюг причинно-наслідкових зв'язків, умов, що регулюють кількісні і якісні характеристики певного процесу, формують у сукупності його механізм [68].
При сукупній дії різних факторів вплив кожного з них окремо втрачає свою однозначність. Тому сукупність зовнішніх стосовно певного фактора взаємозв'язків, що визначають його, називають умовами розміщення, або передумовами. В нашому випадку передумовою, на основі якої діє низка факторів, є Карпатська гірська система. Природні умови і ресурси, історичні особливості освоєння і заселення, специфіка соціально-економічних умов гірських територій є факторами їхнього розвитку.
У сукупності факторів можна виділити головні і другорядні, що діють ізольовано або взаємопов'язано. Фактори на різних рівнях територіальних утворень виявляються по-різному. Природні, історичні, соціально-економічні фактори визначають розвиток території, сприяють утворенню на ній єдиної цілісної системи, що повинна функціонувати та брати участь у територіальному поділі праці.
Визначальними в розвитку населення гірських районів були і є природно-географічні фактори, що становлять основу життєдіяльності населення та формують соціально-економічну та соціально-демографічну основи розвитку.

2.1. Природно-географічні фактори
Вплив природно-географічних факторів на розвиток і розміщення населення гірських районів неможливо переоцінити, адже саме вони є основою для забезпечення духовної, соціальної, матеріально-технічної життєдіяльності людини. З точки зору дії природно-географічних факторів на процеси народонаселення їх можна поділити на дві групи:
1) фактори, що впливають на демографічні процеси безпосередньо: всі природно-географічні чинники, які визначають демографічні умови території, що сприяють процесам заселення та розміщення населення; рельєф, що визначає форми розселення, концентрацію населення, величину населених пунктів; гідрологічні та кліматичні ресурси, без яких неможливе повноцінне функціонування життєвих систем;
2) фактори, що впливають на життєдіяльність населення опосередковано: грунти, рослинний і тваринний світ.
Серед природно-географічних факторів виділяється географічне положення. Територія досліджуваного регіону майже повністю приурочена до гірської частини Українських Карпат. Ширина гірської системи коливається від 50 км до 100 км, а довжина вздовж північно-східного краю становить 280 км, загальна площа - понад 24 тис. км2 [69]. З огляду на те, що вихідною одиницею для збору демографічної статистичної інформації є адміністративний район, до складу гірських були віднесені райони, які частково розміщені в межах Передкарпаття: Старосамбірський, Долинський, Рожнятівський, Богородчанський, Косівський, Надвірнянський, Вижницький. До гірських райони зачислялися на підставі таких критеріїв:
розміщення переважної частини району в межах гірської системи;
проживання понад 50 % населення в населених пунктах, що мають статус гірських;
значні абсолютні висоти розміщення населених пунктів та розчленованість території.
Відповідно до цих критеріїв до регіону дослідження віднесено 20 районів, що входять до складу чотирьох областей: Львівської (3), Івано-Франківської (6), Чернівецької (2) та Закарпатської (9) (рис. 2.1).
Площа гірських районів Львівської області - 3906 км2, що становить 18,6 % від площі області та 17,5 % від площі досліджуваного регіону. Гірські райони Івано-Франківської області займають територію площею 7200 км2 (51,8 % та 32 %), гірські райони Чернівецької області - 1781 км2 (22 % та 7,9 %), гірські райони Закарпатської області - 9500 км2 (74,4 % та 42,4 %).
Досліджуваний регіон на північному заході межує з Польщею та Словаччиною, а на півдні - з Румунією, що є досить позитивною рисою у географічному положенні. Це створює можливість для розширення та поглиблення економічних, соціальних, культурних зв'язків гірських територій нашої і сусідніх держав та створення в майбутньому структурно-територіальних комплексів при їхній співпраці.
Північно-східна межа гірських районів Українських Карпат практично відповідає фізико-географічній межі Карпат і Передкарпаття, за винятком декількох районів, та проходить по адміністративних межах гірських та суміжних з ними районів Львівської, Івано-Франківської областей ( рис. 2.1).
На сході регіон межує з Кіцманським та Сторожинецьким районами Чернівецької області, а на південному заході - з Ужгородським, Мукачівським, Берегівським, Виноградівським районами Закарпатської області.
Значна розчленованість та недоступність території гірських районів Українських Карпат були одним із лімітуючих факторів, що перешкоджали заселенню території. Поселення в межах досліджуваного регіону розташовані головним чином у долинах гірських річок (Дністра, Прута, Черемошу, Стрия, Латориці та інших) та міжгірських котловинах, які вирізнялися сприятливішими інженерно-геологічними, кліматичними, гідрологічними умовами. Власне, по долинах річок населення піднімалося в гори, відбувалося будівництво комунікацій, проходили міграційні процеси, що позначилося на заселенні та господарському освоєнні різних частин Українських Карпат. Амплітуда висот, на яких розташовані населені пункти, коливається від 100 м до 1000 м над рівнем моря. Середні висоти населених пунктів у межах різних адміністративних районів досліджуваного регіону помітно відрізняються, що зумовлюється тектонічними та орографічними особливостями.
Географічне положення досліджуваного регіону сприятливе з огляду на прикордонне розташування та безпосереднє сусідство з країнами Європи. Українські Карпа