Ви є тут

Віддалені генетичні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС (на прикладі озимої пшениці)

Автор: 
Якимчук Руслан Андрійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U001335
129 грн
Додати в кошик

Вміст

<p style="font-family: 'Times New Roman', 'Times', serif; font-size: 18px; background-color: #ffffff;"><span style="background-color: #ffffff;">РОЗДІЛ 2<br />МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ<br /> <br /> 2.1. Вихідний матеріал<br /> <br /> Об'єктом дослідження в нашій роботі була озима м'яка пшениця (Tritiсum aestіvum L.) двох сортів - Одеська 161 і Донецька 48.<br /> Сорт Одеська 161 виведений в Одеському селекційно-генетичному інституті УААН. Зареєстровано в Державному реєстрі сортовипробування в 1995 році. Різновидність - еритроспермум. Середній колос - циліндричний, часто звужений доверху, щільний. Колоскова луска яйцевидно-овальна. Плече пряме, кіль добре виявлений до основи. Остюки трохи довші колоса. Зернівка подовжньо-овальна. Врожайність у конкурсному випробуванні 57,1-75,4 ц/га. У виробництві: 50-60 ц/га. Стійкість до вилягання середня, до бурої іржі сприйнятлива, зимостійкість висока, стійка до повітряної посухи. Даний сорт є середньостебловий, напівінтенсивний. Маса 1000 зерен 40-42 г, вміст клейковини 29-30%, сила борошна 270-340 о.а. Особливістю сорту є його високопродуктивність, зимостійкість. Рекомендований для Лісостепу, Полісся і Степу України [102].<br /> Сорт Донецька 48 виведений у Донецькому інституті агропромислового виробництва УААН. Зареєстрований у Державному реєстрі сортовипробування в 1996 році. Сорт є різновидністю лютесценс. Відноситься до середньоранніх сортів. Має прямостоячу форму куща. Стебло у рослин сорту товсте, міцне, пусте. Листки зелені, проміжні за величиною, неопушені, з слабким восковим нальотом. Колос білий, призматичний, доверху звужується, середньої щільності. Остюки відсутні. Зернівка червона, крупна, з неглибокою боріздкою. Напрям використання сорту - зерновий, цінний. Сорт Донецька 48 рекомендований до вирощування у степовій та лісостеповій зонах. Урожайність рослин у вказаних зонах складає 44,5 та 57,1 ц/га. Гарантована прибавка може становити 0,84 та 1,31 ц/га відповідно. Зимостійкість сорту в Степу - 4,1, а в Лісостепу - 4,5 балів. Висота рослини в зонах вирощування досягає 92-95 см. Маса 1000 зерен становить 40,7 у степовій зоні та 43,8 г - у лісостеповій. Стійкість рослин проти вилягання складає 4,8 та 4,7; проти осипання - 5,0 та 4,8; проти посухи - 4,2 та 4,6 бали відповідно. Загальна хлібопекарська оцінка сорту - 4,1 та 3,7 бали. Зернівки містять 13,1% білка, 28,3% клейковини при вирощуванні в степовій зоні та 12,8% білка і 27,6% клейковини - в лісостеповій зоні [142]. <br /> Описані сорти входять у родовід районованих сортів озимої пшениці України. <br /> <br />2.2. Місце і умови проведення дослідів<br /> Досліди проводились нами в 1998-2001 роках у відділі експериментального мутагенезу Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (м. Київ) та в дослідному сільскогосподарському виробництві (ДСВ) інституту (смт Глеваха Васильківського району Київської області. Зона Північного Лісостепу України).<br /> Обробку насіння озимої пшениці хімічними та фізичними мутагенами для польових дослідів і для цитогенетичного аналізу мітозу в первинних корінцях проводили у відділі експериментального мутагенезу ІФРГ НАН України в 1997-1998 роках (м. Київ).<br /> Грунтово-кліматичні умови проведення вегетаційно-польових досліджень у ДСВ смт Глеваха Васильківського району Київської області наступні: грунти - світло-сірі опідзолені легкосуглинкові, рН - 5,5-5,8; вміст гумусу - 1,6-1,7 %, рухомого фосфору - 9,0-10,0; рухомого калію - 7,0-8,0; легкогідролізного азоту - 10-12 мг на 100 г грунту. Агротехніка проведення польових дослідів - загальноприйнята для посіву озимої пшениці в даній агрокліматичній зоні. В таблиці 2.1 представлені метеорологічні умови проведення дослідів, які поряд з агротехнікою відіграють важливу роль у життєдіяльності рослин.<br /> Таблиця 2.1Метеорологічні показники під час проведення досліджень<br />Роки<br />Сума опадів, ммСередня температура, ?ССума активних температур, ?С1999173,216,61855,52000268,115,01792,22001270,715,91957,0<br /> <br /> Природні умови 1999 р. виявилися не досить сприятливими для росту і розвитку пшениці. Весняне випадання снігу на прогрітий грунт призвело до масового випрівання рослин. У фазу викидання колоса фіксувалося пониження температури до 7 0С, а під час фази цвітіння й молочної стиглості тривав період посухи. Все це спричинило зменшення врожаю озимої пшениці у 2 рази. На втрату врожаю 2000 року вплинула осіння посуха, яка значно затримала появу сходів озимої пшениці, що призвело до вимерзання посівів. Літо було досить сприятливе для оптимального розвитку рослин, проте в період воскової стиглості сильний вітер спричинив масове вилягання пшениці, а велика кількість опадів у період повної стиглості змусила на тиждень пізніше провести збирання врожаю.<br /> Перша половина літа 2001 р. була найсприятливішою для інтенсивної вегетації озимої пшениці. Однак, інтенсивне враження хворобами, що зумовлено частими дощами у фазі цвітіння та посуха у фазу молочно-воскової та воскової стиглості призвели до значної втрати врожаю.<br /> <br />2.3. Мутагенні фактори та способи впливу ними на насіння<br /> <br /> Розвиток досліджень по мутаційній селекції рослин пов'язаний насамперед з відкриттям високоактивних фізичних та хімічних мутагенів. В наш час відома величезна кількість мутагенних факторів, але серед мутацій, які вони викликають, селекційно-практичну цінність мають не багато. Кращі мутагени повинні забезпечувати не лише високу частоту мутацій, але й широкий спектр корисних форм. Дія ж мутагенних факторів на рослини не однакова. Тому досягнення мутаційної селекції пшениці, так само як і інших культур, багато в чому залежить від природи мутагенів, їх дози чи концетрації, а також способів впливу на вихідний матеріал.<br /> Одним із мутагенних факторів, який використовувався в роботі, був підвищений радіаційний фон с. Чистогалівка та с. Копачі, що знаходяться в межах 30-кілометрової зони відчуження ЧАЕС. Він перевищував контрольний рівень (смт Глеваха Васильківського району Київської області) майже в 112 разів (табл. 2.2). Рослини озимої пшениці від фази сходів до повного дозрівання знаходились під постійним впливом хронічного опромінення радіоактивних вики</span></p>