РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методичний підхід
Для вирішення поставлених завдань відпрацьований такий методичний підхід: на першому етапі дослідження ми вивчили результати лікування пацієнтів, яким операції з виведенням anus praeternaturalis після пошкоджень ТК були виконані у різних лікувальних закладах, проте на відновний етап лікування вони поступали в клініку абдомінальної хірургії Головного військового клінічного госпіталю. Паралельно проаналізовані результати лікування пацієнтів, що отримали допомогу за загальноприйнятими підходами в нашій клініці (контрольна група). Проведений аналіз дозволив систематизувати характерні помилки щодо оперативних втручань з виведенням колостом та тактики ведення цієї категорії постраждалих у ранньому та віддаленому післяопераційному періодах.
На другому етапі застосовано метод оцінки ЯЖ, розроблені СЛРП та методику оцінки ЯЖ. Програму застосовано щодо 36 постраждалих із пошкодженнями ТК, яким оперативні втручання завершували накладанням ПВ (дослідна група). Паралельно провели аналіз випадків АТ із пошкодженням ТК у клініці політравми Київської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги за період з 1985 по 2000 р. Були вивчені складові структури пошкоджень ТК та їх характер. Отримані статистичні дані щодо структури та характеру пошкоджень, використані у подальшому як такі, що реально відображають стан хірургії травм та поранень ТК в мирний час.
На підставі репрезентативності контрольної та дослідної груп проведена оцінка ефективності СЛРП, порівняльна характеристика безпосередніх та віддалених результатів, вивчена повнота медико-соціальної реабілітації ПС.
2.2. Загальна характеристика клінічного матеріалу
Для вирішення поставлених у дослідженні задач нами використані клінічні спостереження за 98 хворими, яким, внаслідок пошкоджень ТК, оперативні втручання завершувались виведенням ПВ на передню черевну стінку. Цей матеріал представляє досвід роботи клініки абдомінальної хірургії Головного військового клінічного госпіталю (34 пацієнти) за період з 1980 по 2000 рр. та клініки політравми Київської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (64 пацієнти) за період з 1985 по 2000 рр., що є клінічними базами кафедри військової хірургії Української військово-медичної академії.
Відповідно до завдань дослідження хворі були розподілені на 2 групи. В контрольну групу (62 пацієнти), ввійшли ті ПС, яким на всіх етапах лікування пошкоджень ТК здійснювалось за загальноприйнятими методами. Сюди також ввійшли ПС, які в гострому періоді травми отримали хірургічну допомогу за загальноприйнятими стандартами, однак з певного часу після травми вони ввійшли під наш нагляд і щодо них, до виконання РВО, ми застосовували розроблену СЛРП. Пацієнти основної групи (36) - ті, до яких СЛРП застосовувалась з моменту травми до моменту закінчення медичної та соціально-трудової реабілітації. В табл. 2.1 подано клініко-демографічні показники, що висвітлюють репрезентативність контрольної та основної груп хворих. Як видно з наведених даних, групи хворих за клініко-демографічними показниками були співставимі. При статистичній обробці та порівнянні по вказаним ознакам відмічена достовірна відсутність різниці між ними (р ? 0,05), за виключенням трьох. В основній групі не було пацієнтів з ілєостомами. Крім того, в контрольній групі в 3,3 раза переважали закриті пошкодження ТК, в той час як в основній групі в 2,9 раза переважали пошкодження ТК per rectum, тобто в основній групі було більше важких хворих. У масиві, що досліджено, чоловіків було 86 (87,7%), жінок - 12 (12,3%). Вік пацієнтів коливався в межах від 17 до 78 років. Середній вік складав 34,6±14,03 роки. Розподіл хворих за віком та статтю наведено у табл. 2.2.
Таблиця 2.1
Клініко-демографічна характеристика хворих
контрольної та основної груп
ПоказникКонтрольна група (N=62)Основна група (N=36)pВік (M±m)33,1±12,437,2±16,40,09Кількість чоловіків56 (90,3)30 (83,3)0,34Кількість жінок6 (9,7)6 (16,7)0,34Вогнепальні поранення24 (38,7)16 (44,4)0,58Закриті пошкодження23 (37,1)4 (11,1)0,001*Колото-різані пошкодження9 (14,5)6 (16,7)0,78Пошкодження ТК зі сторони її просвіту6 (9,7)10 (27,8)0,03*Супутня соматична патологія 7 (11,3)5 (13,9)0,71Цекостома13 (21,0)10 (27,8)0,46Сигмостома26 (41,9)17 (47,2)0,62Трансверзостома17 (27,4)9 (25,0)0,79Ілєостома6 (9,7)--Пошкодження ПК19 (30,6)12 (33,3)0,79Пошкодження ОК46 (74,2)28 (77,8)0,69Пошкодження лівої половини ОК26 (41,9)15 (41,7)0,98Пошкодження правої половини ОК20 (32,3)13 (36,1)0,70
Примітки: 1. В дужках подано значення показника в %.
2. * - показники статистично розрізняються (р < 0,05)
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за віком та статтю
СтатьРокиРазомдо 2020-2930- 3940-4950-5960-6970 і ст.абс%абс%абс%абс%абс%абс%абс%абс%Чоловіки1111,33232,61818,31414,255,133,133,18687,7Жінки--33,133,144,122,0----1212,3Всього1111,33535,72121,41818,377,133,133,198100
Як видно із наведених даних, у переважній більшості пацієнти чоловічої статі та у віці від 20 до 39 років, що обумовлює соціальну значущість проблеми.
В гострому періоді травми ми спостерігали 79 (80,7%) пацієнтів. В 7 (7,1%) випадках пацієнти у гострому періоді пройшли повний курс лікування в інших лікувальних закладах, до нас поступали на реконструктивно-відновний етап для усунення колостом. В 12 (12,2%) випадках хірургічна допомога у гострому періоді травми теж надавалась в різних лікувальних закладах, однак для подальшого лікування вони переводились в наші клініки.
Після ВП ТК спостерігали 40 (40,7%) хворих. У 14 (14,3%) пацієнтів мали місце поранення ТК колюче-ріжучими предметами, у 24 (24,4%) вони виникли внаслідок закритої травми живота. В 1 (1,1%) випадку спостерігали руйнування прямої та ободової кишок внаслідок дії стислого повітря, введеного через відхідник, в 3 (3,1%) - п