РОЗДІЛ 2
ЗМІСТ І РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ З ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНІХ
МЕНЕДЖЕРІВ-АГРАРІЇВ ГОТОВНОСТІ ДО УПРАВЛІНСЬКОГО СПІЛКУВАННЯ
2.1.Стан проблеми підготовки майбутніх менеджерів
до управлінського спілкування в практиці вищого аграрного навчального закладу
Констатуючий експеримент, сутність якого полягала у виявленні у випускників
аграрних і економічних факультетів різних вузів південного регіону України (м.
Миколаїв, м. Одеса, м. Херсон) як майбутніх менеджерів досягнутого рівня
професійної готовності до здійснення управлінського спілкування, проводився
протягом 1995-1998 р. і охоплював масив випробуваних, що складав близько 926
чоловік. При цьому необхідн дані про ступінь їхньої поінформованості про
специфіку управлінського спілкування, практичного володіння його функціями й
усвідомлення міри їхньої значущості для майбутньої професійної діяльності були
отримані за допомогою застосування методів соціологічного опитування
(анкетування, бесіда, інтерв'ювання) як студентів випускних курсів, так і
викладачів, що здійснюють викладання соціально-гуманітарних і спеціальних
дисциплін, а також методів спостереження за діяльністю майбутніх менеджерів і
вивчення її продуктів під час проходження ними різних видів виробничої
практики.
За результатами реалізації в процесі пошукового етапу дослідження комплексу
взаємодоповнюючих і взаємокоректуючих один одного емпіричних методів були
виділені алгоритми розумових дій майбутніх менеджерів на кожнім з етапів
цілісного циклу управлінського спілкування, що супроводжує процес їхньої
діяльності в статусі керівника виробничого колективу, якими вони повинні
опанувати по закінченню внзу.
Так, на орієнтувальному етапі діяльності, до практичного здійснення функцій
управлінського спілкування студент у статусі менеджера повинний виявляти:
-бачення ділового підприємства як цілісної системи управління;
-об'єктивує її структурні компоненти і їхні зв'язки;
-характеризує особливості її функціонального механізму;
-конкретизує стиль і принципи її організації з позицій суб'єктів управління;
-об'єктивує основні технології їхньої управлінської діяльності і взаємодії з
людьми;
-відзначає особливості техніки роботи керівників з підлеглими;
-характеризує їхню особистісну, професійну і ділову якості;
-установлює фактори підвищення ефективності управлінського спілкування і
спільної діяльності керівників і підлеглих;
-виявляє залежність рівня ефективності управлінської діяльності і спілкування
від суб'єктивних і об'єктивних умов.
На моделюючому етапі як етапі ухвалення управлінських рішень студент у статусі
менеджера повинний демонструвати:
-бачення протиріч і утруднень в управлінській діяльності і спілкуванні
суб'єктів;
-здатність диференціювати їх за типами функціональної приналежності;
-трансформувати зміст проблем у структуру актуальних завдань управлінського
спілкування;
-визначати якісні характеристики ідеального результату управлінського впливу на
конкретних виконавців прийнятих рішень;
-прогнозувати імовірнісні реакції виконавців на способи і засоби планованих
управлінських впливів;
-конкретизувати стратегії реалізації різних варіантів проектованих ситуацій
управлінського спілкування;
-обґрунтовувати основні параметри загальної стратегії і тактики управління
системою міжособистісного і ділового спілкування в конкретних умовах;
-визначати найбільш конструктивні способи координації зусиль суб'єктів
професійної комунікації;
-алгоритмізувати власну поведінку і дії виконавців у вигляді моделей
оперативного управління.
На виконавському етапі управлінського спілкування студент у статусі менеджера
повинний виявляти здатність:
-доводити основні управлінські завдання до конкретних виконавців із указівкою
на порядок і способи їхньої реалізації;
-організовувати діяльність виконавців, переключаючи їхню увагу на адекватне
розуміння ними умов поставлених завдань;
-домагатися позитивного ставлення виконавців до виконання своїх функцій;
-координувати свою діяльність у залежності від умов управлінських ситуацій, що
створилися;
-демонструвати вільне володіння інформацією з окремих ділянок системи
керування;
-створювати розумне чергування видів діяльності і міжособистісної взаємодії
виконавців, стимулюючи їхню активність;
-підтримувати творчий настрій колективу і свій власний шляхом створення
необхідного позитивного морально-психологічного клімату;
-забезпечити свою керуючу роль у спільних діях, регулювати і коригувати
взаємини і дії підлеглих у руслі конструктивного рішення завдань;
-збирати й аналізувати інформацію про об'єкти управління, робити висновки,
необхідні для подальшого удосконалювання управлінської діяльності і доцільного
напрямку управлінських форм спілкування в колективі підприємства.
На рефлексивному етапі управлінського спілкування студент у статусі менеджера
повинний виявляти:
-осмислене уявлення про особистісні орієнтації виконавців у рішенні поставлених
управлінських завдань;
-бачення імовірнісної картини ситуації керування, знятої з різних статусних
позицій;
-розуміння імовірнісних змін у складі управлінських відносин;
-розуміння смислової спрямованості і логіки конкретних ситуацій спілкування, що
мають місце в процесі керування;
-бачення імовірнісної картини ситуації управлінського спілкування, знятої з
позиції її різних суб'єктів;
-наявність уявлень про образ суб'єкта управління і його можливостях і
обмеженнях у ситуаціях управлінського спілкування;
-розуміння логіки управлінських дій і команд у задумі суб'єкта управлінської
діяльності і спілкування;
-розуміння сутності раціональних прийомів міжособистісного і ділового
спілкування в діяльност
- Київ+380960830922