Розділ 2
Методи та організація досліджень
2.1. Методи досліджень
Експериментальне дослідження, за темою дисертаційної роботи, здійснювалося відповідно до педагогічних принципів теорії і методики фізичного виховання, основ наукових досліджень і представлене безпосередніми результатами дискретних педагогічних спостережень і лабораторним експериментом.
Методами дослідження були: педагогічне спостереження, серія педагогічних тестів і ряд фізіологічних методів дослідження.
Для реєстрації отриманих у процесі дослідження даних в експериментальних і контрольних групах використовувалися педагогічні і фізіологічні методи, що дозволило досить повно відстежити розвиваючий ефект і ступінь фізіологічних зрушень, що відбулися в організмі жінок, які займалися "Силовим сковзанням".
Педагогічний експеримент - основний метод нашого дослідження. У підготовку до експерименту входив: вибір контингенту досліджуваних, теоретична розробка методик застосування "Силового сковзання" для спрямованого впливу на організм людини. В експерименті брали участь дві групи досліджуваних, які займалися в спортивному клубі. У випадку одержання позитивних результатів передбачалося обґрунтувати і запропонувати до використання оздоровчу методику фізичних вправ "Силове сковзання" для оптимізації силової підготовки жінок.
Педагогічні методи
- аналіз спеціальної літератури за темою дослідження
- педагогічні спостереження
- хронометраж проведення занять (загальна і моторна щільність)
- серія педагогічних тестів
Педагогічні тести представлені серією біомеханічно простих, відомих тренувальникам раніше рухів, кількість відтворень яких може відображати ступінь їх фізичної і координаційної підготовки. В той же час вони дають можливість при повторному обстеженні виявити об'єктивні кількісні зміни у фізичній працездатності і координаційній підготовці тих, хто займався.
Застосовувані педагогічні тести містили в собі: згинання - розгинання рук в в.п. опір лежачи (кількість разів), присідання на одній нозі (кількість разів), підйом прямих ніг у висі (кількість разів), підйом корпуса з в.п. лежачи (кількість разів).
Фізіологічні методи дослідження.
Кистьова динамометрія дозволяє визначити динаміку змін функціональних можливостей м'язів верхньої кінцівки (особливо згиначів кисті, пальців і біцепса), що відіграють важливу роль у процесі виконання багатьох вправ с.с. і фіксації вихідних положень тіла. Ступінь зміни показників сили м'язів верхнього плечевого поясу може свідчити про ефективність застосовуваних вправ і навантажень. (227,53,149) Вимір показників кистьової динамометрії проводився за відомою методикою з застосуванням ручного динамометра в першому і повторному обстеженні.
Динаміка ваги тіла (як антропологічний метод обстеження) відображає кількісний показник маси тіла і демонструє динаміку її зміни. Під час проведення першого і повторного обстеження проводилося зважування обстежуваних на стандартних медичних вагах.
Показник частоти серцевих скорочень (ЧСС) вимірявся шляхом підрахунку кількості ударів серця (пульс) за 10 сек., після чого отримана цифра збільшувалася на 6. Визначалися відношення: удари в хвилину (уд./хв.). Вимір проводився на променевій артерії в області промінево-зап`ясткового суглоба.
Пульс вимірявся в першому і повторному обстеженні:
a) у спокої ранком, відразу після пробудження (самостійно тренувальником);
б) протягом контрольного заняття (пульсометрія);
в) проводилося дослідження часу відновлення пульсу до вихідних величин (хв.) після контрольної серії вправ (Додаток З);
Показник рівня артеріального тиску (АТ) вимірювався аускультативним методом /127,152/ за допомогою манометра і стетоскопа у такий спосіб:
a) вимір АТ безпосередньо перед навантаженням (контрольна серія вправ с.с.);
б) відразу після навантаження;
в) фіксування часу відновлення АТ до попередніх величин після навантаження (хв.) (157,136,53)
За допомогою Індекса гарвардського степу-тесту (ІГСТ) кількісно оцінювалися відновлювальні процеси після дозованої м'язової роботи у тренувальників.
Фізичне навантаження задавалося у виді сходження на сходинку висотою 43 см. (для жінок). Час сходження - 5 хв., частота - 30 разів у хв. Якщо тренувальник не в змозі виконати запропоновану роботу протягом 5 хв., фіксується той час, протягом якого відбувалися сходження.(127)
Функціональна готовність випробуваного оцінювалася шляхом підрахунку ЧСС, реєстрація якої проводилася в положенні сидячи на 2, 3 і 4-х хвилинах відновлювального періоду. При цьому підраховувалася сума пульсу за перші 30 сек. кожної хвилини. (127,11,149)
Величину ІГСТ характеризувала швидкість відновлювальних процесів після досить напруженого фізичного навантаження. Чим швидше відновлюється пульс, тим менше величина суми пульсу за перші 30 сек 2, 3, 4, хвилин і отже, тим вище ІГСТ.
Методи математичної обробки отриманих даних.
Отримані при дослідженні результати оброблялися за допомогою методів математичної статистики з метою визначення ступеня ефективності впливу с.с. на контингент досліджуваних груп, а також вірогідності різних показників результатів досліджень. (45,73,90,110,129)
Вивчення показників результатів першого і повторного досліджень по кожному з методів проводилися із застосуванням формул обчислення середнього арифметичного, розрахунку показників коефіцієнта варіації, визначення величин дисперсії, стандартного відхилення і статистичної помилки і t - критерій Ст`юдента для показників в експериментальних і контрольних групах
2.2. Організація й умови досліджень
Дослідження проводилося в період з 1996 по2000 рік і мало 4 етапи.
1 етап (1996-1997рр.) містив у собі вивчення наукової і методичної літератури, узагальнював досвід роботи тренерів і інструкторів по впровадженню в практику різних оздоров