РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ РІВНЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
2.1. Динаміка виробництва сільськогосподарської продукції в умовах реформування досліджуваних підприємств
Основним завданням агропромислового комплексу на найближчі роки є зупинення спаду виробництва продовольчої продукції, завершення земельної реформи, поліпшення матеріального забезпечення господарств та підвищення життєвого рівня населення України. Вирішення цих завдань у великій мірі залежить від ефективності використання земельних та матеріальних ресурсів, удосконалення управління галуззю, підвищення продуктивності праці.
В умовах реформування сільськогосподарського виробництва, приватизації землі та майна зростає роль та значимість трудових колективів як самостійних товаровиробників. Первинний колектив є першоосновою, де взаємодіють всі його складові елементи: робоча сила, земля, засоби виробництва. Враховуючи вищесказане, об'єктом наших досліджень вибрані сільськогосподарські підприємства Тернопільської області.
На початок 2000 року в області діяло 580 сільськогосподарських товаровиробників, створених в результаті реформування колишніх колективних сільськогосподарських підприємств та радгоспів. З них: господарські підприємства - 242; приватні підприємства - 299; сільгоспкооперативи - 17; державні сільськогосподарські підприємства - 9; інші - 13.
У власності, користуванні та оренді новостворених господарських формувань перебувало 557 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 500тис. га ріллі. Нараховувалось 71,6 тисяч середньорічних працівників, з яких близько 70 % працювало в рослинництві і 30 % - в тваринництві (табл. 2.1). В середньому на одне господарство припадало 960 га сільськогосподарських угідь і 123 працівники. На балансі новостворених підприємств на кінець 2000року знаходилось 1628,8 млн. грн. основних фондів, з яких 1372,3 млн. грн. - сільськогосподарського призначення, що становило 2,4 млн. грн. в середньому на одне господарство.
Таблиця 2.1
Кількість новостворених сільськогосподарських підприємств, їх земельні та трудові ресурси, 2000рік
Господарські формуванняКіль-кість господ-дарствВсього с/г
угідьЗ них
рілляСередньо-річна чисельність працівників, зайнятих у с/г виробництвіВ тому числі:в рослин-ництвів тва-рин-ництвіГосподарські товариства242249222318322168510147Приватні підприємства29926924535392255409852Сільськогоспо-дарські кооперативи17181519261291635Державні сільськогоспо-дарські підприємства9151315331017516Інші1365781404377Всього580557500714644993721527
В процесі проведення в області земельної реформи, значні площі земель були передані з колективних сільськогосподарських підприємств власникам земельних сертифікатів, які створили фермерські або особисті селянські господарства, передали паї в оренду іншим господарям. В результаті землі сільськогосподарських підприємств області зменшились в порівнянні з 1990 роком - на 235 тис. га і в порівнянні з 1999 роком - на 58,9 тис. га. Збільшення чисельності новостворених сільськогосподарських формувань і зменшення загальної площі їх землекористування призвело до зменшення розмірів їх земельних угідь. В середньому на одне новостворене господарство на початок 201 року припадало 960 га сільськогосподарських угідь, з яких 862 га - ріллі.
Найбільшими за розмірами залишились державні підприємства (1667га угідь). Виробничі сільгоспкооперативи та господарські товариства мають приблизно однакові розміри (1030-1060га) і приватні підприємства - 900га. Ці розміри не можна вважати за оптимальні, проте вони достатні для ефективного використання сільськогосподарської техніки.
Складна ситуація із забезпеченням основними і оборотними засобами, значна частина яких у результаті затримок з паюванням майна була втрачена і більшість новостворених господарств забезпечені ними в недостатній мірі. Що стосується трудових ресурсів, то область в цілому і більшість господарств забезпечені ними і є проблем в їх зайнятості. На продуктивність праці значно впливає землезабезпеченість сільськогосподарського виробництва, ступінь розораності земель та рівень їх використання. Забезпеченість земельними ресурсами характеризує потенціальні можливості сільськогосподарського виробництва, а раціональний їх якісний склад - рівень використання, який забезпечує оптимальний результат виробництва при мінімумі витрат живої та уречевленої праці. Рівень використання землі характеризується такими показниками як виробництво валової продукції та урожайність окремих сільськогосподарських культур з одиниці посівної площі.
Таблиця 2.2
Вплив родючості земель на продуктивність праці в сільськогосподарських підприємствах Тернопільської області,2000рік
Бал загальної оцінки сільськогос-подарських угідьКількість господарств за різними показниками оцінкиВиробництво валової продукції на середньоріч-ного праців-ника, грн.Валової продукціїОкупності витратДиференті-йованому прибуткуДо 279198428-3131255532-35292608Вище 3583110До 776333878-8127403782-85332262Вище 85112336До 236264024-2726367328-31303929
Нині використовується система показників економічної оцінки землі як натуральних, так і вартісних. До останніх належать: вартість валової продукції, окупність витрат, диференційований прибуток. Усі вони тісно пов'язані між собою, проте рівень родючості землі відображають з різних сторін. Тому показники економічної оцінки родючості землі з ростом виробництва продукції на 1 га змінюються по різному (табл. 2.2). Від групи до групи зростала оцінка земель по валовій продукції, а по окупності витрат вона практично не змінилася, тобто більше значення у формуванні рівня виробництва на сільськогосподарських підприємствах мала інтенсивність виробництва порівняно з окупністю витрат при суспільно нормованому рівні ведення виробництва у рослинництві.
Вивчення залежності між родючістю земель та рівнем продуктивності праці за матеріалами госп
- Київ+380960830922