Ви є тут

Удосконалення елементів технології вирощування гречки на насіння в підзоні нестійкого зволоження південного Лісостепу України

Автор: 
Полторецький Сергій Петрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U001885
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Грунтово-кліматичні умови

Вивчення впливу окремих агротехнічних заходів на посівні та врожайні властивості насіння гречки проводилося в умовах нестійкого зволоження південної частини правобережного Лісостепу України. Ця грунтово-кліматична підзона займає досить велику територію; до неї входить більша половина Черкаської області, північні райони Кіровоградської та південно-східні райони Вінницької області.
Польові досліди проводилися протягом 1999-2001 років на дослідному полі Уманської державної аграрної академії, яке розташоване в південно-західній частині Черкаської області. Воно відноситься до Маньківського природно-сільськогосподарського району Середньодніпровсько-Бугського округу правобережної України.
Більша частина правобережжя характеризується хвилястим рельєфом. Корінне плато покрите ерозійною сіткою. Яри глибокі, довгі, мають широкі схили, слабо розгалужені.
Західна частина Черкаської області, де розташовані Христинівський, Жашківський, Уманський та Маньківський адміністративні райони, має рівнинний рельєф. Плато порізане сіткою глибоких широких ярів [132].
Територія дослідного поля являє собою вирівняне плато з пологими (1-2?) схилами південно-східної та північно-західної експозицій. Внаслідок того, що підземні води залягають на глибині 22-24 м, польові культури використовують лише вологу, яка поступає в грунт з атмосферними опадами.
Грунт дослідного поля - чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі [133]. Він утворився під впливом дерново-підзолистих процесів і має добре виражений гумусовий горизонт.
Орний шар характеризується за такими показниками: вміст гумусу (за Тюріним) - 2,98-3,31%; реакція грунтового розчину - слабо кисла (рН сольової суспензії 5,50-5,75; гідролітична кислотність (за Капенном) - 1,94-2,25 смоль/кг; ступінь насичення основами (за Хіссинком) - 89,8-92,5%. За Чириковим грунт середньозабезпечений рухомими формами фосфору (109-132 мг/кг) та калію (105-120 мг/кг). Забезпеченість легкогідролізованим азотом за Корнфілдом низька (89-103 мг/кг). Грунт добре поглинає воду і рівномірно віддає її рослинам, придатний для вирощування всіх сільськогосподарських культур, в тому числі і гречки.
Клімат території Черкаської області помірно-континентальний. Середня температура січня становить -5,9?С, липня - +20?С. Середньорічна температура - біля 7,6?С, в окремі роки можна спостерігати суттєве відхилення температур від середніх багаторічних [134].
З травня по вересень спостерігається значна кількість днів з високою температурою, а в літній період їхня кількість в середньому більша 50%. Середня кількість днів за рік з температурою вище +25?С становить 72 дні, максимальна кількість - 84 (відповідно 40-43 і 48-51% до періоду активної вегетації сільськогосподарських культур). Максимальна денна температура повітря значно перевищує оптимальну, а в літні місяці - критично допустиму.
За розподілом та кількістю опадів це регіон нестійкого зволоження. В середньому за рік сума опадів становить 618 мм, проте є роки, коли їх буває мало (350 мм) або значно більше норми (700 мм) [135].
Найбільша кількість днів з відносною вологістю повітря менше 30% спостерігається в травні та серпні.
За порами року погодні умови змінюються таким чином. Зима встановлюється при переході середньодобової температури через 0?С. На початку зими погода нестійка з частою зміною морозів на відлиги. В більшості років вона не сувора, але бувають роки, коли морози сягають за -25?С; в окремі роки не буває стійкого снігового покриву. Взимку переважає хмарна погода з незначними опадами, частка яких становить 20-25% річної суми.
Початком весни вважають дату стійкого переходу середньодобової температури через 0?С. Цей період припадає на 15-20 березня. В першій декаді квітня спостерігається середньодобовий перехід температури через +5?С, а в кінці квітня - через +10?С, що сприяє активній вегетації більшості сільськогосподарських культур. Весною досить часто відмічаються похолодання та приморозки.
Літо починається з середини травня і триває до середини вересня. Початком літа вважають перехід середньодобової температури через +15?С. На початку літа спостерігається тепла погода, яка в окремі роки змінюється на жарку (липень-серпень). Середня температура повітря в травні-червні сягає 18-22?С, а в липні-серпні - 23-25?С. Літній період характеризується грозовими дощами, які часто випадають у вигляді злив, утворюючи бурхливі поверхневі стоки, які призводять до сильної водної ерозії грунтів. В окремі роки спостерігається літня посуха; вона обумовлюється тривалим і значним дефіцитом опадів з підвищеною температурою повітря, внаслідок чого відбуваються значні втрати запасів доступної вологи з грунту.
Осінь наступає після переходу середньодобової температури повітря через +10?С в бік більш низьких температур. Цей період, як правило, приходиться на 5-10 жовтня. До 5-10 жовтня спостерігається сухий, теплий передосінній період. Хмарна й дощова погода настає в кінці жовтня. В цей час середньодобова температура повітря не перевищує +5?С, що є ознакою завершення вегетаційного періоду сільськогосподарських культур.

2.2. Погодні умови років досліджень

В 1999 році на початку сівби гречки грунт був забезпечений достатньою кількістю вологи. В першій декаді травня середня температура повітря була на рівні середньої багаторічної, а після сівби випав сніг. Несприятливі погодні умови спричинили затримку появи сходів на 10-11 днів порівняно з попередніми роками.
Після появи сходів і до цвітіння температура повітря була вищою за середню багаторічну в середньому на 0,5?С, а опадів випало лише 30 мм, що на 36 мм менше за середні багаторічні показники.
Період від початку цвітіння до кінця вегетації за опадами був несприятливим для утворення насіння (за період з другої декади червня до третьої декади серпня випало лише 73,1 мм дощу), температурним режи