РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, МЕТОДИКА І
УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Програма, схеми дослідів та методика досліджень
Програмою досліджень передбачалось:
* вивчити характер росту і розвитку безвисадкових насінників, їх продуктивність у зрошуваних умовах Криму залежно від різної густоти як в осінній, так і весняно-літній вегетаційні періоди;
* розробити прийоми формування оптимальної густоти безвисадкових насінників упродовж онтогенезу.
Для виконання цієї програми були проведені наступні досліди:
Дослід 1. Вивчити вплив вихідної густоти (в осінній період) на ріст, розвиток, збереженість та продуктивність безвисадкових насінників
СХЕМА ДОСЛІДУ
1. Без формування густоти ( контроль )
2. Густота із розрахунку 5 - 6 рослин на 1 м рядка
3. Густота із розрахунку 10 - 12 рослин на 1 м рядка
4. Густота із розрахунку 20 - 24 рослин на 1 м рядка
Дослід 2. Вивчити вплив різної густоти після перезимівлі на ріст, розвиток та продуктивність безвисадкових насінників
СХЕМА ДОСЛІДУ
1. Без формування густоти ( контроль )
2. Густота із розрахунку 2 - 3 рослин на 1 м рядка
3. Густота із розрахунку 5 - 6 рослин на 1 м рядка
4. Густота із розрахунку 9 - 10 рослин на 1 м рядка
5. Густота із розрахунку 13 - 15 рослин на 1 м рядка
Дослід 3. Вивчити прийоми формування оптимальної густоти безвисадкових насінників
СХЕМА ДОСЛІДУ
1. Без формування густоти (контроль)
2. Посів на кінцеву густоту безвисадкових насінників (150 - 200 тис/га)
3. Механізоване проріджування навесні
Дослідження проводили в ДСП "Олексіївський" Первомайського району АРК ( 1994 - 1997 ), у Кримському опорному пункті Інституту цукрових буряків УААН ( КСП " Побєда" Совєтського району ( 1997 - 1999 ) та в лабораторії насінництва і насіннєзнавства ІЦБ УААН ( 1994 - 1999 рр ).
Формування заданої ( вихідної ) густоти проводили в фазі 2 - 3 пар справжніх листків восени і після перезимівлі - у фазі розетки вручну.
Посів на кінцеву задану густоту ( 150 - 100 тис/га ) формували нормою висіву насіння, виходячи із лабораторної та польової схожості.
Механізоване проріджування весною у фазі розетки культиватором УСМК - 5,4 по схемі: виріз 8 букет 10 см.
Обліки та спостереження:
- густота рослин після сходів, перед зимівлею, після перезимівлі, перед збиранням, а також збереженість рослин взимку. Ці показники визначались шляхом обліку кількості рослин на постійних відрізках рядка в десяти місцях, взятих по діагоналі - на кожній ділянці кожної повторності;
- ступінь розвитку рослин перед зимівлею - для цього на 40 типових рослинах відібраних на двох не суміжних повтореннях, вираховувалось кількість листя, їх висота, площа асиміляційної поверхні ( М. І. Орловський, 1998 ), діаметр голівки коренеплоду його висота і маса коренеплода та всієї рослини. Коренеплоди розподілялись на фракції: менше 7, 7 - 10, 11 - 20, 21 - 30, більше 30г;
- вміст сухих речовин в коренеплодах перед зимівлею визначався ваговим методом, шляхом висушування при температурі 1050С до постійної ваги (Н.І Іванов, 1946 );
- початок та кінець фаз розвитку насінників;
- висоту рослин в динаміці шляхом заміру закріплених рослин в кожному варіанті двох несуміжних повторностей;
- типи кущів, середню масу насінників в цілому та надземної частини і коренеплоду зокрема;
- елементи продуктивності насінників перед збиранням ( висота, ширина, кількість стебел, пагонів 1,2 і 3 - го порядків, ступінь обнасінненості - плодів на 10 см відрізку пагонів );
- врожайність та якість насіння;
- облік врожаю проводили шляхом попереднього скошування, а потім - обмолоту насінників з усієї ділянки кожної повторності з подальшим очищенням та зважуванням насіння;
- посівні якості насіння ( енергія, схожість, одноростковість, маса 1000 плодів. їх фракційний склад ) визначались згідно державного стандарту;
Дослідження проводили згідно загальноприйнятої методики ( Б. А. Доспєхов, 1979 ) та методичними вказівками Інституту цукрових буряків УААН ( К.:ВНІЦ, 1986 ).
Площа посівної ділянки становила 400 - 500 м2. Повторність чотириразова. Сорти: Ялтушківський однонасінний 64, Веселоподільський однонасінний 29.
Економічну ефективність визначали згідно методики МСГ СРСР (ВНІЕСУ, 1977 ).
Статистична обробка результатів досліджень проводилась методом дисперсійного аналізу в обчислювальному центрі ІЦБ.
2.2. Агрометеорологічні умови зони проведення досліджень
Ґрунтові умови. Досліди проводились у Первомайському та Совєтському районах Автономної Республіки Крим. Територія Первомайського району належить до зони Північно - Кримського сухого степу, де сформувались темно - каштанові та каштаново - лучні солонцюваті грунти. По механічному складу як важкосуглинисті, так і легкосуглинисті. Вміст гумусу в орному горизонті відносно високий 1,6 - 2,8%. Потужність гумусових горизонтів 44 - 62 см. Реакція грунтового розчину слабо - та середньолужна, ph = 7,1 - 8,4. Гідролізного азоту міститься ( 0,3 - 3,7 мг на 100 г ( забезпеченість дуже низька ), рухомого фосфору 1,2 - 3,6 г ( забезпеченість середня), калію - 20 - 40 мг на 100 г (забезпеченість висока ).
Природно - кліматичні умови зони Совєтського району визначили формування основного типу грунтів - чорноземи південні та чорноземи південні міцелярно - карбонатні. Даний тип ґрунтів характеризується також важкосуглинистим механічним складом, дещо низьким вмістом гумусу в орному шарі ( 1,5 - 2,4 % ), порівняно невеликою потужністю гумусового горизонту ( 42 - 50 см ). Реакція грунтового розчину середньолужна ( ph - 7,8 - 8,0 ). Вміст гідролізованого азоту - 3,6 мг на 100 г грунту ( забезпеченість середня ), фосфору - 1,5 - 3,0 мг ( забезпеченість середня ), калію - 40 мг ( забезпеченість висока ).
Кліматичні умови. По агрокліма