РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
В основу роботи покладений аналіз результатів хірургічного лікування 271 хворого оперованих з приводу ускладнених форм виразкової хвороби шлунка і 12-палої кишки в клініці загальної хірургії Запорізького державного медичного університету, на базі трьох хірургічних відділень центра екстремальної медицини та швидкої допомоги, одне з відділень якого є міським центром надання допомоги при шлунково-кишкових кровотечах. З загального числа оперованих 138 -склали основну групу, а 133 - контрольну.
Усі хворі контрольної групи оперовані по способу Більрот-1 і Більрот-2 класичними, традиційними методами. В основній групі резекція шлунка виконувалася по розробленому в клініці способу з урахуванням ускладнень, локалізації виразки і кислотності шлункового соку. Із 138 хворих основної групи 34 оперовані за допомогою лазерної техніки, інші - електроножем (термокоагулятором). Розподіл хворих за статтю і віком представлено в таблиці 2.I.
Таблиця 2.1
Вік і стать оперованих хворих
Вік і статьОсновна групаКонтрольна групачолжінвсьогочолжінвсього20-298-86-630-3926531233 2640-49335382973650-59336392883660-69108181562170314448Всього:1142413810528133%82,617,410078,9521,05100
В обох групах переважали чоловіки (відповідно 82,6 % і 78,95 %). Найбільша кількість оперованих були у віці від 30 до 59 років (78,26% і 73,68%), тобто належні до працездатної групи населення.
Більшість хворих оперована з приводу ускладнених форм виразкової хвороби (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Кількість хворих з ускладненими формами виразкової хвороби
УскладненняКількість хворихОсновна групаКонтрольна групаабсол.%абсол.%Кровотеча4129,713727,81Перфорація64,3553,76Пенетрація1510,87139,71Стеноз96,52107,51Кровотеча +пенетрація2215,941511,28Стеноз +кровотеча75,0732,26Стеноз + пенетрація128,7096,78Стеноз+кровотеча+пенетрація75,0743,01Малігнізація21,4510,75Всього:12187,689772,93
Дані таблиці показують, що 87,68% хворих основної і 72,93% контрольної груп оперовані з приводу важких і небезпечних ускладнень. Найбільш частими ускладненнями були кровотечі, стеноз вихідного відділу шлунка і пенетруючі виразки з кровотечею. З прободними виразками брались до уваги лише ті хворі, що поступали в стаціонар до 6 годин з моменту перфорації, а деякі з них раніше перенесли ушивання (5) або висічення виразки з ваготомією (1). Поряд з цим у 3 пацієнтів діагностовано декомпенсований стеноз вихідного відділу шлунка, а в 2- кровотеча 2-3 ступеня, тому усім їм була виконана резекція шлунка. Всі інші хворі оперовані з приводу кальозних хронічних виразок з тривалим анамнезом і вираженим больовим синдромом.
По локалізації виразки шлунка розташовувалися частіше по малій кривизні, а виразки 12-палої кишки - в області її задньої стінки (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Локалізація виразок шлунка і 12-палої кишки
Локалізація виразокКількість хворихОсновна групаКонтрольна групаабсол.%абсол.%Пілоричний відділ шлунка107,2575,26Антральний відділ96,5253,76Мала кривизна3827,542115,79Кардиальний та субкардиальний відділи шлунка107,2564,51Передня стінка 12-палої кишки128,701410,53Задня стінка 12-палої кишки3928,265843,61Постбульбарний відділ75,0796,77Дзеркальні виразки32,1764,51Рецидивні виразки післе висічення виразки з ваготомією85,8043,01Пептичні виразки анастомоза після резекції шлунка21,4532,26Всього:138100133100
Отже, найбільше часто виразки розташовувалися по малій кривизні шлунка (відповідно 27,54% і 15,79%) і по задній стінці 12-палої кишки (28,26% і 43,61%). Множинні виразки шлунка виявлені в 12 пацієнтів.
Розміри виразок у більшості хворих обох груп були в межах 0,8-2 см, а у 8-досягали 5 см. Однак розміри виразок із запальним інфільтратом досягали 3-5см у 54% хворих, а у 6,5% - 6-7 см.
Тривалість виразкового анамнезу вивчена у 254 (93,7%) хворих (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Тривалість виразкового анамнезу
Тривалість захворюванняОсновна групаКонтрольна групаабсол.%абсол.%Виразковий анамнез відсутній1814,041310,32До 6 місяців32,3464,766-12 місяців107,8197,141-3 роки129,381612,703-5 років4232,814737,305-10 років2922,662620,6410-20 років118,6086,35Більше ніж 20 років32,3410,79Всього:128100126100
Інші пацієнти не могли з упевненістю повідомити про терміни свого захворювання.
Таким чином, більш ніж у 60% хворих основної і 70% контрольної груп тривалість виразкового анамнезу склала від 3 до10 років. 12 хворих з 138 (8,7%) основної групи і 13 з 133 (9,8%) контрольної групи перенесли в минулому ушивання прободної виразки (14) або висічення виразки з ваготомією і пілоропластикою (11). Рецидив виразки після ушивання наступив протягом першого року у 4, через 1-2 року у 10.
Рецидив після висічення виразки з ваготомією наступив у 9 - через 2-3 роки, а у 2 - через 5 років. Із загального числа хворих з пенетруючими виразками більш ніж у 70% виразка пенетрувала у різні відділи підшлункової залози (таблиця 2.5), приводячи до розвитку вторинного панкреатиту, а у деяких з них до тяжких профузних кровотеч.
Дані таблиці показують, що виразки шлунка і 12-палої кишки частіше пенетрують у підшлункову залозу і гепатодуоденальну зв'язку.
Таблиця 2.5
Пенетрація виразок в органи
Область пенетраціїКількість хворихОсновна групаКонтрольна групаабсол.%абсол.%В головку підшлункової залози та жовчний міхур35,3625,0В тіло підшлункової залози712,5512,5В головку підшлункової залози і гепатодуоденальну зв'язку2951,792460,0В гепатодуоденальну зв'язку та печінку 1221,43717,5В малий сальник35,3612,5В брижі поперечноободової кишки23,5712,5Всього:5610040100
Ступінь тяжкості стенозу представлена в таблиці 2.6.
Таблиця