Вы здесь

Вплив системи удобрення і основного обробітку дерново-підзолистого супіщаного грунту на формування врожайності і якості картоплі

Автор: 
Шкарівська Людмила Іванівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U002007
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні умови
Дослідження проводились в 1987 - 1989 рр. та 1995 - 1996 роках в тривалому і короткотривалому дослідах лабораторії агрохімії нині відділу агрохімії та фізіології рослин в дослідному господарстві Інституту землеробства УААН "Копилів" Макарівського району Київської області з характерними для Полісся України грунтово- кліматичними умовами.
Рельєф місцевості - хвиляста рівнина, рельєф поля рівний з невеликими блюдцями, мікрорельєф (рельєф дослідних ділянок) - рівний.
Грунт на дослідних ділянках дерново-підзолистий супіщаний з вмістом гумусу в орному 0 - 20 см шарі 0,81 - 1,09 %, гідролітична кислотність - 2,40-2,52 мг-екв/100 г ґрунту, рНсол. - 4,7 - 5,0, рухомого фосфору (за Кірсановим) - 6,8 - 8,0 мг/100 г ґрунту, обмінного калію (в витяжці за Кірсановим) - 5,8 - 7,4 мг/100 г ґрунту.
Важливою складовою частиною формування врожаїв сільськогосподарських культур є кліматичні умови. Безпосередньо від погодних умов залежить вплив добрив на агрохімічні показники родючості ґрунту і формування врожаю всіх культур, які вирощуються у відкритому ґрунті. У сприятливі за погодними умовами роки зростає ефективність ґрунтових запасів, завдяки чому в Лісостепу і Степу одержують до 60% загального врожаю, а у несприятливі підвищується стабілізуюча роль органічних та мінеральних добрив [145, 146]. Тому при проведенні польових дослідів необхідно співставлення величини врожаю і його якості з метеорологічними умовами року [147 - 150].
Наші дослідження проводились у помірно-прохолодному поясі центральної правобережної провінції Полісся України. Тривалість безморозного періоду в цій місцевості - 140 - 150 днів, сума ефективних температур - 2400 - 25000С, відносна вологість становить 66 %. В цілому клімат району є сприятливим для вирощування картоплі.
Як видно з даних, приведених у таблицях 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 погодні умови 1987 - 1989 рр. та 1995 - 1996 років були різними і характеризувались частими відхиленнями протягом року від норм за кількістю опадів та температурою повітря.
1987 рік за температурними показниками відрізнявся від середніх багаторічних на 0,1 - 2,30С (табл2.1 ). У вегетаційний період середньодобова

Таблиця 2.1
Середньодобова температура повітря в роки проведення досліджень, 0С
МісяцьДекадаРікНорма198719881989Січень-15,4-6,1--6,1Лютий-4,8-4,0--5,7Березень-7,4-0,4--0,9Квітень13,67,56,216,923,.69,115,236,68,417,1Травень111,412,315,814,3214,114,718,4314,321,219,6Червень115,419,022,217,5218,919,617,0317,820,619,8Липень119,523,421,419,3218,820,919,5319,320,817,2Серпень116,018,916,718,3213,722,220,0316,418,818,2Вересень112,915,815,413,2212,716,012,9311,413,713,1Жовтень6,0-6,37,3Листопад2,0--3,51,0Грудень-3,4---4,0Травень - серпень16,319,418,817,4температура повітря була близькою до норми. Зниження середньодобової температури в травні на 0,1, червні-липні - 0,1 та серпні - 1,9 С не могло шкідливо вплинути на формування врожаю. Кількість опадів в цей період теж була близькою до норми і перевищувала середні багаторічні показники лише на 20 - 25 мм (табл. 2.2). До того ж, ці дощі випали в третю декаду липня (78,4 мм) і першу декаду серпня - 65,5 мм, тобто в період інтенсивного росту бульб. Середньодобова температура повітря в цей період була близькою до норми, а мінімальні температури повітря були в 2 - 4,5 рази вищі, ніж середньобагаторічні показники.
Таблиця 2.2
Кількість опадів за даними метеопосту "Копилів", мм
МісяцьДекадаРікНорма198719881989Січень40,75,6-36,0Лютий5,514,2-35,0Березень24,228,0-39,0Квітень11,323,927,343,020,711,71,4334,42,77,5Травень132,712,623,152,028,36,39,7310,317,60Червень120,3129,036,767,0253,645,070,7315,01,838,0Липень10,635,01,269,0213,448,855,4378,418,847,0Серпень165,533,255,062,0214,817,014,034,52,936,0Вересень111,720,459,043,028,53,16,0342,903,0Жовтень10,0-53,041,0Листопад38,4-35,945,0Грудень27,1--38,0Травень - серпень317,0387386250,0 Отже, хоча в період інтенсивного росту бульб грунт був дещо перезволожений, проте високі середньодобові температури повітря і відсутність значного її зниження вночі сприяли швидкому випаровуванню надлишку вологи з ґрунту і позитивно впливали на формування врожаю.
Аналізуючи погодні умови 1988 р. слід відмітити, що в квітні-травні висока середньодобова температура повітря (8,5 і 14,3 0С проти 6,9 та 14,9 0С за нормою) і недостатня зволоженість ґрунту (33,3 - 36,5 мм опадів проти 43- 52 мм за нормою) сприяли пересиханню орного шару ґрунту та затримці появи сходів. Дощі, що пройшли в першу декаду червня теж негативно вплинули на рослини картоплі. Значна частина бульб під час зливи була змитою, тому посадки картоплі в цей рік були дещо зріджені. Кількість опадів за липень місяць була майже в 2 рази вищою норми. І хоча середньодобові та мінімальні температури значно перевищували норму (рис. 2.1) надлишок вологи у 1,5 - 2,6 рази вищий від норми негативно вплинув на розвиток рослин і формування врожаю картоплі.
1989 рік був дещо схожим на попередній. В квітні-травні теж кількість опадів за місяць (36,2 мм в квітні та 32,8 мм у травні) була значно нижчою від норми (табл. 2.2). Збільшення середньодобової температури у 1,2 - 1,8 рази відносно норми сприяло пересиханню орного шару ґрунту. Але, якщо у 1988 р. опади випадали у вигляді злив, то у 1989 р. - це були часті дощі. Грунт з червня по серпень був значно перезволожений (145, 103, 105 проти 67, 69, 62 мм за нормою). Проте високі середньодобові температури і відсутність значного зниження температури повітря вночі (табл.2.3) сприяли швидкому випаруванню надлишку вологи з ґрунту