Ви є тут

Организаційно-фінансовий механізм забезпечення державних соціальних гарантій в регіоні

Автор: 
Дєєва Надія Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U002040
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ПРАКТИКИ ВИКОНАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ЗАХОДІВ ТА МЕХАНІЗМІВ І ЗАСОБІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО
ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ У РЕГІОНІ
2.1. Тенденції соціальних процесів і міра їх відповідності
політиці забезпечення прав і гарантій громадян

Багатогранність інтересів суб'єктів економіки, а також форм і методів, в яких у дійсності реалізується соціальна політика щодо забезпечення дотримання державних соціальних гарантій, стають передумовою невизначеності соціальних результатів, розходження спрямованості і насиченості процесів соціалізації з наслідками їх матеріалізації у добробуті. Але, як би там не було, потреба в соціальній політиці поставала й поставатиме тому, що в країні в цілому і на території регіону проживає населення, у складі якого проходять зміни в плані природного приросту та міграції. Останні в свою чергу потребують відповідного забезпечення продуктами й товарами, вирішення житлових питань, розвитку народної освіти, охорони здоров'я, культури, побутового обслуговування. Разом з тим задоволення потреб вимагає наявності грошових ресурсів, які у безпосередніх споживачів є обмеженими.
Це ставить населення апріорі в нерівне положення. І оскільки окремі особи і групи людей не є альтруїстичними, а їх інтереси не завжди співпадають з інтересами суспільства, набуває стійкого характеру необхідність у соціальній політиці взагалі. Широта й масштабність окреслення розбіжностей обумовлюють історичність, причинно-наслідковий характер соціальної політики і, що природно, її результатів. За такого бачення можна вести мову про часові і просторові горизонти соціальних результатів, тобто про їх тенденції.
З точки зору часових горизонтів можна виділити як тривалі історичні періоди, що вимірюються життям цілих суспільних формацій, так і короткотермінові. Щодо перших, то вони, на нашу думку, не утримують у собі чогось відокремленого і
сталого, що могло б характеризувати політику в її дійсно змістовному значенні. Так,
якщо викреслити термін у 20 років, тобто з 1980 по 2000 роки, то він чітко поділяється навпіл водорозділом, по обидві сторони якого здійснювалася принципово відмінна за спрямуванням і охопленням верств населення соціальна політика. При обмеженні проміжком часу, що не виходить за контури незалежного господарювання, ми теж зіткнулися з проблемою необхідності його поділу на рівні інтервали. Мається на увазі безсистемність у 1991-1995 роках і упорядкування соціального руху з 1996 р. через прийняття ряду спрямовуючих актів [13, 14]. І саме період 1996-2000 рр. дозволяє виділяти моменти в ієрархізації соціальної політики в конгломераті її результатів від рівня держави в цілому, впритул не те що до регіону, а до окремої громади.
Виходячи з такої ситуації як методологічної передумови, ми в дослідженні соціалізації і її матеріалізації в елементах добробуту пересічного громадянина обмежилися розглядом суб'єктів, а також специфічних акцентів і відтінків соціальної динаміки Дніпропетровської області.
Добре відомо, що вивчати соціальні зрушення в наборі їх детермінант не можливо ні теоретично, ні практично, не володіючи знаннями про об'єкт соціалізації, яким є населення регіону.
Згідно з офіційними статистичними даними питома вага постійного населення Дніпропетровської області залишалася протягом 1990-2000 рр. практично постійною на рівні 7,5% від загального населення країни. Відповідно можна стверджувати, що темпи зміни кількості постійного населення по країні в цілому і в регіоні співпадали (див. табл. 2.1). Дійсно, це підтверджується розрахунками і свідчить про адекватне зменшення чисельності громадян на 5%. Не дивлячись на кількісні зміни, структура населення регіону залишалася практично стабільною. Питома вага чоловіків протягом десятирічного періоду складала 46,3%, а жінок - 53,7%. Досить незначним за відхиленням від названого було і співвідношення між чоловіками і жінками по країні в цілому [51, С. 316]. Усі зміни, пов'язані із соціальним блоком проблем, які так чи інакше потребують втручання держави, проходили в площині вікової
структури населення.
Таблиця 2.1
Динаміка кількості і структури постійного населення та показників його демографічного
й економічного навантаження по Україні і Дніпропетровській області у 1990-2000 рр.1)
№ з/пПоказникиУкраїнаДніпропетровська областьРік199019951996199719981999200019901995199619971998199920001Кількість постійного населення, тис. осіб51944,451334,150893,550499,950105,649710,849291,23897,33840,63799,83764,03733,63701,23666,22Темпи росту пос-тійного населення, в % до 1990 р.10098,898,097,296,595,794,910098,597,596,695,895,094,13Кількість постійного населення у віці, тис. осіб:а)молодшому за працездатний11778,110996,710685,610384,210035,49607,99443,01004,8803,8776,8751723688,9655,4темпи зростання постійного населення у віці молодшому від працездатного, %100,093,490,788,285,281,680,2100,080,077,374,772,068,665,2б)працездатному28816,028688,828526,728345,328208,128199,328278,92153,32185,82164,22145,82142,42145,02152,9темпи зростання постійного населення у працездатному віці, %
100,0
99,6
99,0
98,4
97,9
97,9
98,1
100,0
101,5
100,5
99,7
99,5
99,6
100,0
в)старшому за працездатний11095,611522,81155611607,911652,911616,211569,3739,2851858,8867,2868,2867,3858,3
Закінчення табл. 2.1
темпи росту постійного населення у віці старшому за працездатний, %
100,0
103,9
104,1
104,6
105,0
104,7
104,3
100,0
115,1
116,2
117,3
117,5
117,3
116,14Демографічне навантаження на 1000 осіб працездатного віку, осіб
794
793
788
780
770
749
743
810
757
756
754