Ви є тут

Відтворення трудових ресурсів аграрного сектора

Автор: 
Вдович Валентина Григорівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U002098
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ ВІДТВОРЕННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ
2.1. Динаміка змін в структурі сільського населення і трудових ресурсів аграрного сектора
Трудові ресурси сільського господарства є органічною складовою частиною аграрного ресурсного потенціалу. Ефективна реалізація трудових ресурсів зумовлюється оптимальним поєднанням його з матеріальними чинниками виробництва. У цьому дуалізмі людина з її здібностями і зацікавленістю в результатах праці завжди була центром тяжіння. Реалізація можливостей науково-технічного прогресу безпосередньо пов'язана з мобілізацією здібностей працівника, його інтелекту, організаторських навичок, а в ринковій економіці - вміння самостійно приймати господарські рішення і добиватися поставленої мети.
Нині формування трудового потенціалу села відбувається в умовах глибоких соціально-економічних змін - переходу до ринкових відносин, що супроводжується трансформацією відносин власності на землю і майно, розвитком нових форм господарювання, децентралізацією сільськогосподарського виробництва, застосуванням нових ефективних технологій, що забезпечують зростання продуктивності праці і спонукають вивільнення працівників з галузі. Ці процеси істотно впливають на формування трудових ресурсів аграрного виробництва.
У минулому політика держави у сфері зайнятості була спрямована на стимулювання переходу сільського працездатного населення у промислове виробництво та інші галузі, що розвивались. Проте з часом, набравши інерції, цей процес став некерованим, темп зменшення чисельності сільського населення і вивільнення працівників з аграрної сфери стали перевищувати темпи заміни тут ручної праці машинною. В більшості регіонів виникла проблема нестачі робочих рук для села. Це зумовило відносне уповільнення, а нерідко і падіння темпів розвитку сільськогосподарського виробництва, хоча виявити частку її впливу серед чинників загальної економічної кризи нині практично неможливо.
Для вивчення населення та його змін необхідні показники поділяються на три групи: 1) показники його чисельності та розміщення на території; 2) показники складу (за статтю, віком, заняттями тощо); 3) показники природного і механічного руху [93].
Згідно показників 1 групи сільське населення є природною базою відтворення трудового потенціалу аграрного виробництва. Особливістю умов формування трудового потенціалу є послідовне звуження (майже в усіх областях) його природної бази, тобто скорочення чисельності сільського населення, погіршення його відтворювальної структури.
Згідно показників 2 групи сільське населення, - це те, яке постійно проживає на момент перепису, враховуючи тимчасово відсутніх, в населених пунктах, підпорядкованих сільським Радам. До сільських населених пунктів відносять села, хутори, дачні і стаціонарні поселення, залізничні будки, лісні сторожки тощо. Отже, чисельність населення визначає кількість його, що проживає на певну дату в країні, області, районі, населеному пункті. Розрізняють такі показники чисельності населення: 1) середнє населення - визначається наближено як напівсума чисельності населення на початок і кінець року; 2) наявне населення - яке фактично перебуває у даному населеному пункті в момент перепису (обліку), незалежно від постійного місця проживання; 3) постійне населення - яке постійно проживає у даному населеному пункті. Динаміку чисельності населення України і питому вагу сільського у ньому подано у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Динаміка чисельності населення України
(на 1 січня, тис. чол.)
ПоказникиРоки 199119961997199819992000Все населення (постійне)
Сільське населення
Питома вага сільського населення, %
Населення в працездатному віці
Сільське населення в працездатному віці
Питома вага сільського населення в працездатному віці, %51689,7
16895,0
32,7
28816,0
8305,0
28,851079,4
16537,4
32,4
28526,7
8091,0
28,450638,8
16407,5
32,4
28345,3
8037,6
28,450245,2
16264,1
32,4
28208,1
7985,6
28,349850,9
16124,0
32,3
28199,3
7987,2
28,349456,1
15950,2

32,3
28278,9
7997,7
28,3Розраховано за: Статистичний щорічник України за 2000 рік/ Держкомсат України: - К.: Техніка, 2001. - 598с.
Як свідчать дослідження В.С.Стешенко, вікова структура сільського населення України показує, що особи пенсійного віку в сільській місцевості на 7% перевищують групу молодого покоління і дітей разом узятих, що свідчить про значне постаріння сільського населення і "розраховувати на зростання трудового потенціалу сільського господарства за рахунок підростаючого молодого покоління не має під собою основи" [122].
З наведених у табл. 2.2 і рис. 2.1 даних можна зробити висновок, що питома вага сільського населення по всіх досліджуваних районах вища, ніж в цілому цей показних по Україні і Київській області. Найвищим він є у Вишгородському і Києво-Святошинському районах, що свідчить про те, що досліджуваний нами регіон є в більшості аграрним.
Про структуру наявного населення у досліджуваному регіоні свідчать дані табл. 2.2 та рис. 2.1.

Таблиця 2.2
Чисельність та структура наявного міського і сільського населення
на 1.01.2000 р. Київської обл. та окремих районів.

РегіониВсього, тис. чол.в тому числі:Питома вага сільського населення, %міськесільськеУкраїна в цілому 49300335001580032,0Київська область1824,91824,9770,842,2райони:
Вишгородський72,728,344,461,07Києво-Святошинський 152,272,180,152,6Броварський162,293,968,942,3Бориспільський 106,854,052,849,4 Розраховано за: Статистичні матеріали звітності за 1997 - 2000 рр. відділу демографії Київського обласного управління статистики.

На 1.01.99 р. в сільській місцевості України, за даними Держкомстату України, проживало 5524 тис. пенсіонерів [117]. Це становить 34,3% від загальної кількості сільського населення.
Що стосується такого показника як середній вік сільського населення