РОЗДІЛ 2
ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ БАСЕЙНОВИХ ПАЛЕОГЕОМОРФОЛОГІЧНИХ МОРФОЛІТОСИСТЕМ ПІВНІЧНОГО ТА ЦЕНТРАЛЬНОГО
ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ
2. 1. Вивченість морфолітогенезу
Територія дослідження, розташована в межах північного та центрального Волино-Поділля (рис.2.1), характеризується високим рівнем геологічної, геоморфологічної та палеогеоморфологічної вивченості. Її історія нараховує майже два сторіччя. На початку минулого сторіччя дослідження проводились переважно польськими дослідниками здебільшого з приватної ініціативи на обмежених площах і мали несистематичний характер. Незважаючи на те, що на той час в загальних рисах були встановлені межі поширення різноманітних генетичних типів четвертинних відкладів, у цілому з'ясовані умови їх залягання, вивчені деякі літологічні та фаціальні особливості, складені перші стратиграфічні схеми, більшість дослідників не приділяла належної уваги рельєфу та відкладам, що його складають. Перші роботи геолого-геоморфологічного напрямку з'явилися у другій половині ХІХ ст. (М.Барбот-де-Марні, О.Карпінський, Г.Танфільєв, І.Жилинський, В.Тейссєйр). Ці дослідження носили суто описовий характер і на сьогодняшній час становлять виключно історико-бібліографічне значення. Фрагментарні відомості про рельєф та геологію четвертинних відкладів Волино-Поділля містяться у роботах П.Тутковського, В.Ласкарєва, В.Крокоса, Б.Лічкова, Д.Соболєва, В.Чирвінського та ін. Слід, однак, зазначити, що багатий фактичний матеріал, зібраний в останні десятиріччя, суперечить деяким висновкам вищезгаданих дослідників.
У пореволюційний час основними напрямками досліджень були вивчення історії розвитку рельєфу, генетичних типів та стратиграфії четвертинних відкладів, розшуки різноманітних корисних копалин.
У повоєнні та подальші роки (1947-1970) у зв'язку з активним господарським освоєнням території з'являються численні публікації, в яких наводиться регіональний аналіз геологічної та геоморфологічної будови території України, розглядаються різнопланові проблеми палеогеографії та палеогеоморфології окремих регіонів, зокрема і Волино-Подільської плити (В.Бондарчук, П.Заморій, М.Веклич, І.Соколовський, К.Геренчук, П.Заморій, О.Маринич, П.Цись та ін.) [12,13,14,18,31,49,87,138,160].
Першою основою для регіональних палеогеографічних та палеогеоморфологічних реконструкцій стали проведені у 60-ті роки роботи по комплексному середньомаштабному (1:200000) геологічному картуванню, що супроводжувалися складанням літолого-фаціальних карт по окремих зрізах мезозой-кайнозойського осадочного покриву із застосуванням геофізичних досліджень та дешифрування аерофотознімків.
В 1962 році виходить з друку "Атлас палеогеографічних карт Української РСР і Молдавської РСР" під редакцією В.Бондарчука [8]. В серії карт масштабу 1:2500000 зведені існуючі на той час дані про палеогеографічні умови формування основних стратиграфічних горизонтів. У 1963 р. виходить монографія О.Маринича, присвячена геоморфології південного Полісся, де вперше зведений матеріал про походження Поліської низовини, будову, генетичні типи, форми рельєфу, основні етапи його розвитку, та пропонується новий варіант геоморфологічного районування цієї території [87].
На початок 70-х років уявлення про давній та сучасний морфолітогенез Волино-Поділля грунтувалися переважно на фрагментарних, часто неповних, свідченнях, отриманих із досліджень, що різнились детальністю та спрямованістю. Найбільш вивченим був четвертинний морфолітогенез.
В 70-ті роки у зв'язку з перспективністю Волино-Поділля на різноманітні види розсипних та корінних родовищ корисних копалин тут значно розширилося коло досліджуваних геологічних об'єктів та явищ, одночасно вдосконалювалася методика досліджень, поповнювався арсенал методів вивчення цього складнопобудованого закритого регіону. Проблемам палеогеографії крейдового періоду та впливу тектонічних умов на формування морських відкладів присвячені роботи І.Злобенка, Б.Воловника, В.Соловицького, С.Колодія [50], палеогеографічну обстановку цього періоду аналізують Г.Грузман, В.Гаврилишин [41,42]. Палеогеографія антропогену та речовинний склад відкладів цього віку висвітлені в окремих працях А.Богуцького, І.Залеського, І.Мельничука, В.Палієнко, Т.Христофорової [11,47,48,103,158]. У зв'язку з вирішенням меліоративних та пошукових питань значна увага у роботах вітчизняних та білоруських дослідників приділяється вивченню давніх похованих долинних комплексів. Так, у роботах І.Мельничука, І.Залеського [92], Г.Горецького, Б.Н.Гурського [36,44] досліджується морфологія долин розмиву в дочетвертинному рельєфі, ймовірно льодовикового виорювання, та літологічні особливості виповнюючих їх відкладів. Дослідження А.Оберемка [98] присвячені вивченню різних за генезисом та віком палеоврізів, розвинутих у поверхні верхньокрейдових відкладів, перебудовам різновікових планів річкової мережі протягом палеогену-неогену. Для цілей осушувальних меліорацій проводиться геоморфологічний аналіз Волинського Полісся [102]. В роботах І.Чебаненка, О. Гойжевського, І. Гофштейна, Й.Свинка, І.Черваньова, Ю.Кошика, В.Тимофєєва, М.Мороховського, А.Оберемка розглядаються проблеми структурної геоморфології, неотектоніки і палеотектоніки та їх вплив на процеси морфолітогенезу [11,31,32,33,34,37,73,88,95,127,128,166,169]. Питанням взаємодії тектоніки та льодовикового морфогенезу присвячені роботи В.Палієнко, А.Матошко [89,103]. Процеси карстового морфолітогенезу на території Волино-Поділля описані в роботах В.Дублянського і К.Татаринової, палеокарсту - у роботах О.Ломаєва та О.Ломаєвої [84]. Генезис мікрозападинних і болотних форм рельєфу сучасної поверхні та їх зв'язок із структурно-тектонічним планом території аналізує Г.Воронова [23]. Різноманітні проблеми геологічної будови та геоморфології території Прип'ятського прогину та північної частини Волино-Подільської плити розглядаються в численних працях білоруських спеціалістів. В загальних роботах по території