РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Вихідний матеріал
У дослідах вивчали 60 сортів сої різного еколого - географічного походження: з України, Росії, США, Канади, Китаю, Швеції, Молдови, Румунії, Угорщини, Білорусі, Польщі та Німеччини. Сорти відрізняються за скоростиглістю, продуктивністю та рядом інших морфобіологічних ознак.
Крім того, у дослідах використовували 30 селекційних номерів, створених у лабораторії селекції сої Інституту землеробства УААН.
В дослідах із сортами і селекційними номерами вивчали вплив різних фотоперіодичних умов та строків сівби на тривалість фази сходи - цвітіння, вегетаційного періоду та рівень показників елементів структури урожаю.
Для вивчення впливу факторів середовища на характер розщеплення в гібридній популяції використовували гібриди F3-F4 п'яти комбінацій схрещування лабораторії селекції сої Інституту землеробства УААН.
2.2. Грунтово - кліматичні умови
Дослідне господарство Чабани Інституту землеробства УААН розташоване на Правому березі північного Лісостепу України, за 15 км на південь від Києва. Ґрунти даного господарства відносяться до дерново-середньоопiдзолених супіщаних i сірих опідзолених глеєвих пилуватосупiщаних. Вміст гумусу в дерново-середньоопiдзолених ґрунтах складає 0.70-0.84, а на сірих опідзолених глеєвих до 1,24% (за Тюрiним). Склад Р2О5 в межах 12-17 мг на 100 г ґрунту (за Ареніусом). Ґрунти мають слабо кислу реакцію. рН в дерновоопiдзолених грунтах знаходиться в межах 5,3-5,8, а в середньопiдзолених - 5,5-6,1. Клімат зони помірно континентальний. Середньорічна температура повітря - близько +7°С, тривалість безморозного періоду - 163 дні, вегетаційного періоду з середньодобовою температурою вище + 5°С - 199 днів, періоду з середньодобовою температурою вище + 10°С - 159 днів. Середня дата останнього весняного приморозку на поверхні ґрунту припадає на 25 квітня, а середня дата першого приморозку восени - на 7 листопада. Орний шар ґрунту на глибині 10 см прогрівається до +10°С наприкінці квітня - початку травня. Середньорічна сума опадів складає 556 мм, 75% її випадає у весняно-літній період.
Дослідне господарство Елітне Інституту рослинництва УААН ім. В.Я.Юр'єва розташоване за 9 км на схід від м. Харків. Грунтово - кліматичні умови дослідного господарства типові для східного Лісостепу України. Грунти дослідного поля - могутній середньогумусний, важкосуглинковий, слабкозмитий чорнозем на лесі, характеризується наступними агротехнічними показниками: кислотність - pH 5.6 - 6.0, вміст гумусу - 4.9%, валовий вміст рухомих форм фосфору та калію підвищений - Р2 О5 - 10-15 і К2 О - 8.1-12 мг на 100 г грунту.
Клімат району помірно континентальний. Середньодобова річна температура + 7.8°C, найтепліший місяць - липень (середня температура + 24°C), найхолодніші місяці - січень та лютий (середня температура відповідно -7.2°C і - 6.9°C). Середня тривалість безморозного періоду - 205 днів; вегетаційного періоду - 198 днів. Середня багаторічна дата переходу температури повітря через +5°C навесні - 8 квітня, восени - 25 жовтня.
Середня річна кількість опадів у дослідному господарстві складає 511.0 мм з коливаннями по роках від 253.0 до 805.0 мм. Найбільш дощовими зазвичай бувають червень та липень (сума опадів відповідно 69.0 та 59.0 мм). За період вегетації (квітень-жовтень) випадає 345.0 мм, або 67% річної норми опадів.
Таким чином, наведені дані свідчать, що грунтово - кліматичні умови в обох районах досліджень в цілому сприятливі для вирощування сої. Разом з тим, вони істотно відрізняються за характером ходу середньомісячних температур (Рис.2.2.1.) та опадів протягом вегетаційного періоду (Рис.2.2.2.).
Рис.2.2.1. Хід середньомісячної температури повітря в районах досліджень (середні багаторічні дані )
Рис.2.2.2. Сума опадів в районах досліджень (середні багаторічні дані)
Так, середньомісячні температури в Чабанах нижчі і наростання їх протягом квітня-липня та зниження у серпні-жовтні відбувається більш повільно, ніж в Елітному. Середньомісячна сума опадів у Чабанах, навпаки, вища ніж в Елітному. Середня багаторічна сума ефективних температур за вегетацію у Чабанах становить 2600°C, а в Елітному - 2790°C.
Отже, в дослідному господарстві Чабани вегетаційний період прохолодніший і вологіший, ніж у дослідному господарстві Елітне. Ці відмінності були підставою для оцінки адаптивності вихідного матеріалу сої та характеру розщеплення гібридних популяцій в різних екологічних умовах.
В роки проведення досліджень кліматичні умови в дослідних господарствах також відрізнялись (табл. 2.2.1).
Наведені дані показують, що середньомісячна температура повітря протягом травня-вересня 1994 і 1996 років в Чабанах була нижчою, ніж в Елітному. У 1995 році ця закономірність також зберігалась, але в Чабанах у липні температура була майже такою (21.6°C), як в Елітному (21.8°C), а в серпні - дещо вищою (21.3°C).
Сума опадів за вегетаційний період в усі роки досліджень у Чабанах була більшою, ніж в Елітному, хоча протягом окремих місяців (травень 1994 року, червень 1995 року, квітень, травень, вересень 1996 року) сума опадів в Чабанах менша, ніж в Елітному. В роки досліджень сума ефективних температур за вегетаційний період у Чабанах була нижчою, ніж в Елітному. Найбільша різниця спостерігалась у 1996 році: (Чабани - 1284.8°C, Елітне - 1542.8°C).
В кожному з районів досліджень метеорологічні умови різнилися по роках. Так, у Чабанах вегетаційний період 1995 року був найтеплішим з найвищою сумою опадів (485 мм). У 1994 році сума опадів була низькою (290 мм) при досить високій сумі ефективних температур (1328.4°C), а у 1996 році навпаки - сума опадів була значною (376.8 мм) при найнижчій за всі роки сумі ефективних температур (1284.8°C).
Таблиця 2.2.1.
Температура повітря та сума опадів в дослідних господарствах Елітне та Чабани в період вегетації 1994-1996 років (за даними метеостанцій Чабани і Елі