РОЗДІЛ 2
АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА СОЦІАЛЬНО -
ЕКОНОМІЧНИХ НАСЛІДКІВ УПРАВЛІННЯ
ТРАНСФОРМАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ У ВЕЛИКОМУ МІСТІ
2.1. Загальноекономічні фактори економічного спаду в перехідний період
Міжнародний і свій власний досвід економічних реформ в Україні показує, що злам сталих попередніх відносин в економічному базисі системи і методів державного управління спочатку супроводжуються економічними і соціальними втратами. Перехідний період - це процес, у якому при всій його єдності в історично певні проміжки часу (етапи) виникають ті чи інші проблеми, які відповідають саме даному етапу розвитку процесу. При цьому можливі "критичні точки шляху", тобто завдання, вирішення яких є необхідною умовою для подальшого розвитку процесу.
Економічні і соціальні втрати (економічний спад, безробіття, падіння життєвого рівня широких верств населення тощо), сформовані як загальноекономічні проблеми в руслі загальнодержавної системи управління локалізуються на місцевому рівні. Виникає суперечність, суть якої полягає в тому, що соціально-економічні проблеми, що пов?язані з державним управлінням на рівні Центру, локалізуючись на рівні міст, стають проблемами місцевого рівня управління і залишаються для їх вирішення на цьому рівні. Їх невирішеність у великих містах значною мірою визначає напружену соціально-економічну ситуацію у державі, гальмує розвиток реформ, бо певна частина населення внаслідок цього не підтримує трансформаційних процесів.
У зв?язку з цим буде корисно проаналізувати "відображення" на соціально-економічному стані великого міста наслідків макроекономічної політики Центру на основних етапах реформування економічної системи. Це тим більш важливо, що в економічній літературі аналізу соціально-економічного стану в країні в 1991-2000 рр. приділяється досить багато уваги як на макрорівні, так і на галузевому та регіональному рівнях. Проте ці проблеми стосовно середніх і великих міст, незважаючи на їх значення, не достатньо вивчені.
Одне із завдань даного розділу полягає в тому, щоб на основі аналізу макроекономічних показників та процесів в реальній економіці встановити загальні тенденції, фактори і наслідки обраного курсу управління трансформаційними процесами, їх вплив на використання виробничого потенціалу великого міста для того, щоб визначити пріоритети в локальній економічної політиці міста. Збереження і реструктуризація виробничого потенціалу великих міст є важливим фактором стабілізації та економічного зростання. На нашу думку, пошук шляхів розв'язання даної проблеми треба здійснювати у поєднанні з процесами децентралізації управління. Об'єднання цілей ефективного розв'язання на місцях економічних проблем реструктуризації виробничого потенціалу міста і цілей демократизації управління обіцяє подвійний ефект: поширення децентралізації управління економікою і підвищення ресурсного забезпечення органів державного управління і місцевого самоврядування міста.
При здійсненні реформ перед державним управлінням було поставлено такі завдання:
* досягнення макроекономічної стабілізації;
* забезпечення стабільного економічного зростання;
* підвищення ефективності використання ресурсів;
* створення умов, сприятливих для досягнення соціальних цілей.[156, 17]
На рівні державного управління досягнення макроекономічної стабілізації є умовою для вирішення подальших завдань. На рівні великого міста, тобто на локальному рівні, ключовим завданням є підвищення ефективності економічного потенціалу міста. Вирішення цього завдання може бути основою стабільного економічного зростання, а обидва завдання є умовою досягнення соціальних цілей. Тому при проведенні аналізу основна увага буде приділятися показникам і факторам економічного зростання, показникам, що характеризують стан і ефективність використання економічного потенціалу міста. Оскільки трансформаційні процеси у місті неможливо розглядати окремо від загальних тенденцій та економічного і соціального стану у країні, то дослідження факторів економічного розвитку і використання виробничого потенціалу міста Києва було виконано у контексті розвитку макроекономічних процесів та їх впливу на хід реформування економічної системи.
Протягом майже десятиріччя економіка України характеризується економічним спадом, поглибленням диспропорцій в реальній економіці, наростанням фінансово-платіжної кризи, розширенням "тіньового" сектора, істотним зниженням рівня життя населення, ускладненням демографічної ситуації. З точки зору державного впливу на розвиток трансформаційних процесів у цьому періоді можливо виділити три етапи: 1991-1994 рр., 1995-1999 рр. і теперішній час. Ці періоди відрізняються стартовими умовами і змістом завдань реформування, ступенем активності держави в управлінні трансформаційними процесами і станом соціально-психологічного клімату у країні.
В історичному контексті, процеси, що відбувались на першому етапі, багато в чому визначили умови реформування на другому етапі. Тому, хоча аналіз трансформаційних процесів цього періоду на макрорівні виходить за рамки об?єкта даного дослідження, буде корисним спинитися на деяких загальних для економіки України рисах обраного курсу реформування, оцінити об?єктивні і суб?єктивні фактори та наслідки змін у державному регулюванні економіки. Це допоможе у наступному дослідженні трансформаційних процесів краще зрозуміти, як на рівні великого міста відображуються зміни у методах управління економікою, і насамперед зрозуміти вплив механізмів макроекономічного регулювання на процеси в реальній економіці міста.
Зміни ВВП України до відповідного періоду попереднього року, 1990-2000 pp., відсотки [7, 234], [170, 30]
Рис.2.1.1
За оцінкою зарубіжних експертів та українських вчених, стартовий ступінь готовності України до економічної незалежності напередодні розпаду СРСР був досить високим [140, 65-72]. За 10-бальною системою він оцінювався у 7,5 бала; тоді як Прибалтика - 7,0; Росія - 6,5; Кавказ - 4,8; Білорусія - 4,4; Молдо