РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота виконана на базі відділення планування сім'ї Донецького регіонального центру охорони материнства та дитинства (ДРЦОМД).
Лабораторні методи обстеження були проведені в лабораторії ДРЦОМД (ген. директор, доктор мед. наук, професор Чайка В.К.) та Центрі лабораторної діагностики Центральної науково-дослідної лабораторії (ЦНДЛ) Донецького державного медичного університету (завідуючий - ст.наук.працівник, канд.мед.наук Зябліцев С.В.).
Для досягнення поставленої мети проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 160 жінок за період з вересня 1997 по вересень 1998 року. З них 40 - невагітних волонтерів у другій половині менструального циклу (контрольна група II) та 120 - вагітних в строк гестації від 5 до 8 тижнів, з яких 40 мали бажану вагітність та звернулись у Донецький регіональний центр охорони материнства та дитинства для взяття на облік за вагітністю (контрольна група I), а 80 - з небажаною вагітністю для її переривання. Жінки з небажаною вагітністю були розподілені на дві групи: основну (яким проводилася запропонована схема реабілітації) та порівняння (які спостерігалися за загальноприйнятою методикою). Переривання вагітності здійснювалося методом вакум-аспірації під загальним знеболюванням шляхом внутрішньовенного введення тіопенталу натрію.. Жінки з небажаною вагітністю були обстежені до переривання вагітності та на 21-23 добу першого і третього менструального циклу після переривання (тобто через 1 та 3 місяці ).
Клініко-лабораторні дослідження включали дослідження психовегетативного, гормонального статусу та адаптаційних можливостей організму.
Для оцінки адаптаційних можливостей організму проводилось вивчення загальної кількості лейкоцитів і лейкоцитарної формули, а отримані дані були інтерпретовані, виходячи з теорії Гаркаві Л.Х. і Квакіної О.Б.[74] про адаптаційні реакції організму. Тип реакції визначали за кількістю лімфоцитів. Інші показники лейкоцитарної формули і кількість лейкоцитів були додатковими ознаками й свідчили про ступінь повноцінності реакції, ступінь її напруженості та відношення до загальноприйнятих меж норми.
Нами вивчено рівень стероїдних гормонів(прогестерону-П, естрадіолу-Е2, кортізолу-К), гормонів щитовидної залози (трийодтіроніну-Т3, тіроксіну-Т4) а також гормону білкової природи-пролактіну (ПРЛ).
Визначення вмісту гормонів здійснювали в сироватці крові радіоімунним методом на аналізаторі "Гамма 800" (Україна). Для досліджень були використані стандартні тест-набори: для визначення вмісту тіроксіну, трийодтіроніну та пролактину-фірми "Immunotech" (Чехія); для кортізолу, естрадіолу та прогестерону-державного підприємства "Хозрасчётное опытное производство" Інституту біорганічної хімії Національної Академії Наук Бєларусі (ХОП ІБОХ).
Для виконання досліджень у жінок брали кров в об'ємі 10 мл з ліктьової вени о 8-9 годині ранку, натще. Потім її центрифугували, відділяли сироватку, розливали її на аліквоти і до проведення дослідження зберігали у холодильнику при t= -20 °С.
При аналізі результатів оцінювалася зв'язуюча здатність антисироватки "нульова проба". Зв'язуючи здатність гормонів була в межах від 25 до 50%. Концентрацію гормонів у пробі вичисляли з урахуванням взятого для дослідження об'єму сироватки та її розведення, об'єму розчинника при екстракції, коефіцієнту екстракції, а також кількості екстракту, взятого на дослідження.
При клініко-психопатологічному дослідженні необхідною умовою було встановлення контакту з жінкою на підставі вибору стилю поведінки з нею (співчуття, емоційно-нейтральний, директивний - не директивний стиль) в залежності від її установок, стану і особливостей особистості. Це було обумовлено тим, що оптимальний контакт має вплив на достовірність діагностики та ефективність лікування [141,142,143]
В експериментально-психологічних дослідженнях, а також в практиці психодіагностики і психокорекції часто виникає необхідність оцінити актуальний емоційний стан особи, яку обстежують, прослідити взаємозв'язок тих чи інших емоційних станів з продуктивністю її зовнішньої та внутрішньої діяльності, а також з динамікою ряду проявів цієї особистості. Серед експериментально-психологічних методів обстеження особистості переважна більшість орієнтована на усвідомленні, доступні для вербалізації характеристики. Разом з тим досить велика частина актуальних особових складових неадекватно усвідомлюється самими обстеженими, тому вербально орієнтовані експериментально-психологічні методи часто виявляються ненадійними, оскільки не дають можливості "виходу" на досить глибокі, частково неусвідомлені особові складові.
Тест Люшера. Всі жінки обстежені за допомогою методу кольорових виборів (МКВ) або методу кольорових переваг, який являє собою адаптований варіант тесту Макса Люшера [144]. Тест кольорових переваг, минаючи захисні механізми вербальної системи, дозволяє виявити не тільки усвідомлені особливості особистості, яка обстежується, але й неусвідомлені, що може в ряді випадків дати цінну інформацію про внутрішні конфлікти людини, характерні для неї засоби захисту та ін. Цей метод позбавлений транскультурних аспектів, не провокує (на відміну від більшості інших - вербальних і невербальних тестів) реакцій захисного характеру. Методика виявляє не тільки усвідомлене, суб'єктивне відношення обстеженої до кольорових еталонів, але й також неусвідомлені реакції на них, що дозволяє вважати метод глибинним, проективним. Методика виявляє поріг сприйнятливості здорового аналізатора обстеженої особи; цей поріг, як показує досвід, в значній мірі обумовлений перевагою трофотропних, або енерготропних тенденцій в межах вегетативного балансу. В той же час вибір кольорового ряду залежить як від набору стійких особових характеристик, пов'язаних з конституційним типом індивіда, так і від актуального стану, обумовленого конкретною ситуацією. Його лаконічність і простота, можливість виявити найбільш безпосередні, глибинні, непідвладні свідомості прояви індивідуально