РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ , ЗАСОБИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна характеристика груп хворих
В основу роботи покладений матеріал комплексного клініко-інструментального обстеження і катамнестичного спостереження 187 хворих ППНМК, чоловіків - 104 (55,6%), жінок - 83 (44,4%) (табл. 2.1.) віком від 30 до 55 років, середній вік 40,6±3,5. Відбір хворих проводився із групи пацієнтів - 370 осіб, які направлялися на обстеження і лікування у Маріупольську міську лікарню №3 з діагнозом: гіпертонічна хвороба, атеросклероз, ЦВЗ, ППНМК, вегетативно-судинна дистонія, хронічна втома та інші.
Основною вимогою при відборі пацієнтів для спостереження була відповідність клінічної картини захворювання критеріям діагнозу ППНКМ: скарги на головний біль, запаморочення, шум у голові, дратівливість, швидку втомлюваність та знижену працездатність, емоційну лабільність, вегетативні порушення та порушення формули сну і інші. При об'єктивному неврологічному обстеженні не мало бути у таких хворих значних патологічних знаків, крім 2-3 мікросимптомів (девіація язика, незначна асиметрія глибоких рефлексів без патологічних знаків, згладженість носогубної складки, іноді виникаючі псевдобульбарні рефлекси Марінеску-Радовічі та інші).
Не включались для спостереження пацієнти із супутньою патологією, яка потребувала б якогось додаткового лікування, тобто спостерігались пацієнти з цереброваскулярними проявами захворювання - ППНМК.
Всі пацієнти обстежувались по єдиній програмі, яка включала ретельний клінічний огляд з обов'язковим мінімумом лабораторних і інструментальних обстежень (загальний аналіз крові і сечі, аналіз сечі за Амбурже та Зімницьким), біохімічні дослідження крові (вміст білка і білкових фракцій, ліпіди та ліпопротеїди, креатинін, глюкоза, коагулограма і інш.), очне дно. Проводились також спеціальні електрофізіологічні та інструментальні методики: ЕКГ, ЕЕГ, РЕГ, УЗДГ, біомікроскопія бульбарної кон'юнктиви ока, вибірково - аксиальна комп'ютерна томографія мозку та магніто-резонансна томографія.
При встановленні діагноза ППНМК використовувалась класифікація судинних уражень головного і спинного мозку, розроблена під керівництвом Е.В.Шмидта і прийнята на пленумі наукової ради з неврології у грудні 1984р.
За підсумками клініко-електрофізіологічних досліджень всі хворі були розподілені на 2 групи в залежності від головної причини ППНМК:
Перша - 102 (30) 54,5% хворих, у яких основною причиною ППНМК була гіпертонічна хвороба (ГХ) в поєднанні з атеросклерозом (58 пацієнтів) чи без останнього (48 чол.), тобто у цих пацієнтів основною причиною ППНМК був гіпертонічно-атеросклеротичний процес. Рівень АТ в групі відповідав пограничній АГ (САТ - 140-159; ДАТ - 90-94 мм рт.ст.) чи І стадії (м'якій) АГ (САТ - 140-180; ДАТ - 90-105 мм рт.ст.) згідно останнього звіту (1998) експертного комітету ВООЗ з контролю за АГ.
Друга - 85(27) 45,6% хворі на атеросклероз без підвищеного АТ.
В дужках ми наводимо кількість хворих контрольних груп, всього 57 пацієнтів з аналогічною патологією і які не відрізнялись від основних двох за віком, статтю, анамнезом, скаргами, клінічним перебігом захворювання, тобто дослідження було рандомізованим (В.Л.Фейгин, 2001).
Таблиця 2.1.
Розподілення хворих ППНМК в клінічних групах
за статтю
Клінічні групи Всього хворих Розподілення за статтю Ч Ж І 102 (30) 58 (15) 44 (15) ІІ 85 (27) 46 (15) 39 912)Всього: 187 (57) 104 (30) 83 (27) % 100 55,4 44,6
Характеристика хворих в залежності від причини і тривалості захворювання, віку та статі наводиться в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.
Характеристика хворих (n=187) в залежності від причини і
тривалості захворювання, віку та статі
Тривалість
хворобиКількість
хворих
(абс., %)Гіпертонічно-атеросклеро-
тична природа ППНМКАтеросклеротична природа
ППНМК Вік хворих Вік хворих 30-45 46-55 36-45 46-55Чол.Жін.Чол.Жін.Чол.Жін.Чол.Жін.до 3 місяців19(10,2%) 5 4 3 2 2 1 - 2від 3 до 6 міс.57(30,5%) 6 4 12 7 7 4 9 8від 6 міс.до 1р.81(43,3%) 6 5 17 14 8 7 14 10від 1 до 3 років24(12,8%) 3 3 3 5 2 2 3 3більше 3 років6(3,2%) - - 1 1 - - 2 2Всього187(100%) 20
10,7% 16
8,6% 36
19,2% 29
15,5% 19
10,2% 14
7,5% 28
15% 25
13,4% Чоловіків - 104 (55,6%), жінок - 83 (44,4%).
Вік обстежених: 69 (36,9%) пацієнтів були у віці від 30 до 45 років, 118 (63,1%) - від 46 до 55 років. Ці дані співпадають з даними інших авторів, де підкреслюється, що субклінічні прояви недостатності мозкового кровообігу виявляються вже у 35 років, ППНМК - у 48, і у 55 років - дисциркуляторна енцефалопатія (наводиться середній вік обстежених) (Ю.С.Мартынов и соавт., 1998).
Як видно також із таблиці 2.2. тривалість захворювання у більшості хворих (74,3%) була від 3 місяців до 1 року. Найчастішим провокуючим фактором у виникненні клінічних проявів ППНМК хворі називали психоемоційні перевантаження, стреси (?79%). Значна кількість хворих (?17%) утруднювалась у визначенні причини захворювання. Близько половини хворих І групи (58 чол.) з підвищеним АТ на момент обстеження не знали про це.
Особливості клінічного перебігу захворювання, як правило, визначалися тривалістю захворювання, психоемоційним реагуванням особистості і основною причиною хвороби. Докладна клінічна оцінка стану хворих наводиться у відповідних розділах роботи.
Зараз тільки зазначимо, що клінічна картина ППНМК складалася з загальномозкових і нерізко виражених церебральних неврологічних симптомів.
Для вивчення ефективності розробленого методу лікування - частотно-модульованої багаторівневої системної магнітотерапії (ЧМБРС МТ) у порівнянні з загальноприйн