Ви є тут

Прогнозування та профілактика фетоплацентарної недостатності у вагітних з сифілітичною інфекцією.

Автор: 
Лисенко Болеслав Михайлович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U002448
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Групи хворих та лікувально-профілактичні заходи
У відповідності з метою та задачами цього наукового дослідження було обстежено 90 вагітних жінок з сифілітичною інфекцією, які були розподілені на три групи:
І група - 30 вагітних з сифілітичною інфекцією та фетоплацентарною недостатністю (група прогнозування);
ІІ група - 30 вагітних з сифілітичною інфекцією, які одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи щодо корекції порушень в системі мати-плацента-плід;
ІІІ група - 30 вагітних з сифілітичною інфекцією, які одержували розроблену нами лікувально-профілактичну методику щодо корекції фетоплацентарної недостатності.
Контрольну групу склали 30 первородящих без акушерської та соматичної патології, розроджених через природні пологові шляхи.
При вирішенні питання про тактику ведення вагітності необхідно відмітити, що в основні групи були включені жінки, у яких підчас даної вагітності була діагностована сифілітична інфекція, однак жінки відмовились від її дострокового переривання.
Ведення вагітних жінок перших двох груп проводилось згідно з загальноприйнятими положеннями [57]. З антибактеріальних препаратів використовували препарати пеніцілінового ряду у звичайних дозах. Для корекції можливих порушень в системі мати-плацента-плід обпирались на рекомендації ряду авторів [57], згідно яких застосовували антиоксиданти (вітамін Є), антиагреганти (курантіл, трентал, компламін), мембраностабілізатори (АТФ, рібоксин), білоксинтезуючі засоби (есенціале, ліпостабіл) та комплекси вітамінів-мікроелементів-мінералів.
Запропонована нами лікувально-профілактична методика полягала у поєднаному використанні медикаментозної (актовегін) та немедикаментозної (ГБО) корекції після 28 тижнів вагітності. Цей термін був обраний тому, що до цього моменту при наявності згоди хворої було можливо дострокове переривання вагітності.
Серед різних варіантів медикаментозної корекції фетоплацентарної недостатності зупинились на застосуванні актовегіну, основною точкою прикладення дії якого є нормалізація тканинного метаболізму в умовах недостатності периферійного кровообігу. Поліпшуючи доставку кисню та зменшуючи вираженість ішемічних ушкоджень тканин, актовегін, крім того, опосередковано сприяє білоксинтезуючій функції клітин та впливає імуномодулюючи. Для корекції фетоплацентарної недостатності у вагітних з сифілітичною інфекцією актовегін використовували по 200 мг на добу впродовж 10 днів (перші 2-3 введення були внутрішньовенні з наступним переходом на таблетовану форму приймання) трьома курсами: 28-29 тиж., 34-35 тиж. та 38-39 тиж.
З можливих методик немедикаментозної дії у вагітних жінок з сифілітичною інфекцією зупинились на гіпербарічній оксигенації (ГБО), основний лікувальний ефект якої полягав у забезпеченні та підтриманні нормального постачання киснем тканин організму людини. Особливо добрий ефект ГБО відмічено при різних порушенням периферійного кровопостачання, в тому числі в системі мати-плацента-плід. В наших дослідженнях була використана барокамера лікувальна одномісцева "ОКА-МТ" ТУ-01-08998-89. ГБО застосовувалась також трьома курсами у вищеописані терміни, однак тривалість одного курсу склала 6-8 сеансів. При цьому, перший сеанс проводився 45 хвилин (компресія - 5 хвилин; ізопресія - 35 хвилин та декомпресія -5 хвилин). Останні сеанси проводились по 56-60 хвилин (компресія -8 хвилин; ізопресія - 40 хвилин та декомпресія -8 хвилин).
На нашу думку, вищеописане поєднання медикаментозної та немедикаментозної корекції фетоплацентарної недостатності у вагітних жінок з сифілітичною інфекцією є найбільш сприятливим варіантом.

2.2. Методи дослідження

Для оцінки всіх анамнестичних та клінічних даних, їх вносили до спеціально розробленої анкети, яку потім оброблювали на комп'ютері.
Діагностика сифілітичної інфекції проводилась згідно з загальноприйнятими рекомендаціями [57], виділяючи при цьому чотири основні форми: первинний сифіліс, вторинний свіжий сифіліс, вторинний рецидивуючий сифіліс та прихований ранній сифіліс.
У всіх вагітних було проведено вивчення мікрофлори цервікального каналу та заднього склепіння піхви. Виділені культури ідентифіковані за морфологічними, тінкторіальними, культуральними і біологічними ознаками.
Ультразвукові дослідження проводились на апараті "ALOKA 630-SSd" с доплером.
Для умов оцінки гемодинаміки кровообіг в матковій та в артеріях пуповини оцінювався тільки в період його дихального та рухового покою (з одномоментним контролем в ?-режимі). При цьому, використовували датчик імпульсного випромінювання, причому "пробний об?єм" обов?язково перекривав отвір досліджуваної судини.
Для визначення маткової артерії спочатку при поздовжньому скануванні в області бокової стінки малого тазу візуалізували зовнішню клубову артерію з характерним спектром - двохфазова крива з високою систолічною пульсацією та ретроградним кровотоком в фазу ранньої діастоли. Потім датчик переміщували медіальніше до бокової стінки матки до візаулізації маткової артерії з характерним для неї спектром -висока діастолічна швидкість з плавним невеликим зниженням до кінця діастоли - і характерним аудіосигналом, який нагадує шум прибою.
Кровообіг в артеріях пуповини, також має характерний аудіо- і відеосигнали, досліджувався в середній частині пуповини, у віддалі від черевної порожнини плоду та від місця входження її в плаценту. Як правило, одержували криві швидкостей кровообігу в обох артеріях плоду (по 4-5 кардіоциклів в кожній судині) з наступним прискоренням результатів.
Для оцінки одержаних кривих швидкостей кровообігу використовували якісні показники - ?-гол-незалежні індекси судинного опору, що відображають ступінь дихання пульсової хвилі та є показниками судинного опору: систоло-діастолічне відношення С/Д (відношення максимальної систолічної швидкості кровообігу до кінцевої діастолічної) та пульсаційний індекс ПІ (відношення різ