Ви є тут

Комплексне лікування хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання придатків матки з використанням немедикаментозних факторів

Автор: 
Грушецька Олена Вікторівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
3402U002450
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОБ'ЄКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
2.1. Методи клінічного і лабораторного дослідження
Проведене нами обстеження в різних групах хворих містило клінічні, інструментальні і лабораторні методи (табл. 2.1).
У обстежених хворих аналізували скарги, анамнез життя й анамнез захворювання, частоту, характер загострень запального процесу, стан статевої, менструальної і генеративної функцій.
У всіх жінок здійснювали огляд зовнішніх статевих органів, стінок піхви і шейки матки в дзеркалах, кольпоскопію. Усім пацієнткам здійснювали бімануальне гінекологічне обстеження.
Здійснювали комплексне лабораторне дослідження мікрофлори піхви із застосуванням методів ідентифікації збудників і їх чутливості до антибактеріальних препаратів. Вивчалися дані лабораторних показників крові і сечі.
За показниками пацієнткам здійснювалося також дослідження молочних залоз (мамографія) і метросальпінгографія. При спеціальному обстеженні застосовувалося ультразвукове сканування органів малого таза, вимір базальної температури, гістероскопія, діагностична лапароскопія.
При зборі анамнезу звертали увагу на скарги хворих: болі, їх локалізація, порушення менструального циклу, наявність контактних кров'янистих виділень, безплідність, порушення сексуальної функції, порушення функцій суміжних органів. Головна увага приділялася наявності запальних захворювань органів репродуктивної системи, їх давнині і методам лікування. Ретельно з'ясовували, які методи дослідження і лікування мали місце раніше, чи застосовувалися раніше антибактеріальні препарати, їх дози і тривалість застосування.
Достатня увага приділялася вивченню спадковості, наявності інфекційної патології у дитинстві і під час пубертатного періоду. Вивчався процес становлення менструальної функції, наявність чи відсутність безплідності. Вивчалася дітородна функція жінки: час настання першої вагітності, чим вона завершилася, її перебіг, наявність чи відсутність ускладнень при вагітності та у пологах. Приділялася увага наявності мимовільних абортів і невинесенню вагітності в різні терміни.
При огляді хворої оцінювали її конституцію як один із показників прояву ослаблення діяльності імунної системи. У процесі загального огляду всім хворим здійснювалася пальпація молочних залоз, а в разі необхідності - мамографія.
При гінекологічному обстеженні звертали увагу на наявність запальних змін. Визначали характер і кількість виділень, здійснювали добір матеріалу для цитологічних досліджень. Огляд шийки матки робили у дзеркалах з наступною простою і розширеною кольпоскопією, із проведенням проби Шиллера і застосуванням 3% розчину оцтової кислоти. Кольпоскопію здійснювали до початку лікування та у наступних контрольних обстеженнях. При цьому оцінювали характер епітелію, покриваючого шийку матки, форму і поширення патологічно зміненої тканини, наявність інших змін.
При бімануальному гінекологічному дослідженні визначали розміри тіла матки, її рухливість, болісність, стан придатків матки, їх розміри, консистенцію, рухливість, болісність, наявність об'ємних утворень, визначали ознаки спайкового процесу, оцінювали болісність тазових гангліїв.
Оцінку функціональної активності яєчників ми здійснювали шляхом виміру базальної температури протягом двох-трьох менструальних циклів. Даний метод заснований на гіпертермічному впливові прогестерону на теплорегулюючий центр гіпоталамуса. Так, при нормальному менструальному циклі крива базальної температури носить двофазний характер з підйомом рівня кривої в середині циклу на 0,2-0,6оС. При цьому середнє підвищення температури у фазі жовтого тіла становить 0,31-0,27оС. Перша фаза менструального циклу супроводжується більш низьким, а друга - більш високим рівнем базальної температури. Підвищення базальної температури відбувається в середині циклу, зниження - під час менструації. За своїм характером підвищення може бути швидким, поступовим чи східчастим. Останні два варіанти свідчать про недостатність функції жовтого тіла. Таким чином, тривалість підвищення ректальної температури дозволяє судити про функцію жовтого тіла.
Усім хворим до початку лікування та в ході контрольних досліджень здійснювали ультразвукове сканування органів малого таза. Даний метод заснований на реєстрації відбитих ехосигналів від границь розділу середовищ з різним акустичним опором, що дає можливість одержувати інформацію про анатомічну будову досліджуваного об'єкта. Ехографія дозволяє візуально визначити стан придатків матки: наявність об'ємних утворень у яєчниках, їх розмір, наявність рідини у маткових трубах. УЗД-сканування дозволяє непрямо судити про наявність спайкового процесу у малому тазі, оцінити ступінь гідрофільності тканин, та по зміні їх ехогенності судити про наявність запального процесу. Метод дає достовірну інформацію щодо форми і розміру матки, наявності міоматозних вузлів, структури стінок, оцінити стан слизової оболонки порожнини матки за величиною так званої "серединної М-луни" (відбиття від ендометрія). Залежно від його розмірів можна припустити наявність гіперпластичних процесів слизової оболонки порожнини матки, наявність поліпів ендометрія. Застосування ехографії органів малого таза до початку лікування і після його закінчення дозволяє здійснювати об'єктивний контроль за структурою і розмірами придатків матки.
Ідентифікацію мікрофлори, яка бере участь у підтримці запального процесу, здійснювали різними методами, а саме:
Мікроскопія - виявлення й ідентифікація збудників за морфологічними і тинкторіальними властивостями. Діагноз встановлювали шляхом мікроскопії нативних і забарвлених препаратів. Застосовували також фазово-контрастну мікроскопію.
Використовували бактеріологічний (культуральний) метод - виділяли та ідентифікували збудників у чистій культурі.
Використовували наступні серологічні методи діагностики виявлення у сироватці хворого антитіл до збудників: реакція преципітації (РП), реакція нейтралізації (РН), реакція гальмування гемаглютинації (РГГА), р