Ви є тут

Участь молочної залози в обміні речовин при гострому отруєнні лактуючих корів нітратами (за даними ангіостомії)

Автор: 
Голопура Сергій Іванович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U002451
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріали та методи досліджень
Дисертаційна робота виконана в умовах кафедри нормальної та патологічної фізіології Національного аграрного університету у відповідності з планом науково-дослідної роботи кафедри: "Вивчити роль патогенетичних факторів у розвитку хворб адаптації тварин і розробити стратегію їх лікування " самостійним розділом. "Участь молочної залози в обміні речовин при гострому отруєнні лактуючих корів нітратами (за даними ангіостомії)".
Експериментальна частина роботи виконана в 1998-2001 роках на базі проблемної лабораторії кафедри нормальної та патологічної фізіології тварин, дослідної станції м'ясного скотарства "Ворзель" та на фермі ксп. Ім. І. Франка с. Пустовіти Миронівського району Київської області. Досліди по моделюванню нітратного отруєння проводили в осінньо-весняний період, коли тварини утримувались на зимових раціонах.
В методичному підході до проведених нами дослідів, головним було дотримання ряду умов, які б гарантували отримання об'єктивних і співпадаючих результатів, а саме:
1. Підбір і формування груп із клінічно здорових тварин однієї породи, однакового віку, статі і конституції в господарствах, благополучних з інфекційних та інвазійних хвороб.
2. Збереження однакових умов годівлі і утримання на протязі всіх періодів і серій дослідів.
3. Виконання однієї схеми досліду в усі його періоди: один і той же час введення токсичних доз нітратів, взяття проб крові з підшкірної черевної вени та аорти; використання одних і тих же методів досліджень і т.п.
4. Використання сучасних біохімічних та інших методик.
Раціон дослідних тварин був розрахований за нормами для дійних корів з продуктивністю 20 л молока на добу і включав в себе:
сіно лугове;
буряк кормовий;
силос кукурудзяний;
комбікорм для великої рогатої худоби;
патоку.
Цукрово-протеїнове відношення в раціоні знаходилось в межах 1:1,26. На 1 кг живої ваги тварини на добу припадало 2,06 г протеїну та 2,6 г цукру. Вміст нітратів в кормах коливалось в межах 0,35-0,5 % NO3 на суху речовину раціону, що враховувалось нами при визначенні дози нітратів, яку задавали в дні дослідів.
При виконанні роботи з вивчення порушення обміну речовин в молочній залозі при токсичній дії на організм тварин надлишку нітратів і продуктів їх перетворення нами проведено моделювання гострих отруєнь на 18 коровах.
Слід відзначити, що тварини, яких брали в дослід для моделювання гострого нітратного отруєння, були одночасно, як контрольними, так і піддослідними. Це має велике біологічне значення, так як знайти двох однотипних тварин, які б мали однакові показники обміну речовин і реагували б однаково на зовнішні подразнення, практично неможливо.
Кров для лабораторних аналізів отримували одночасно із різних судин шляхом ангіостомії. Пункцію черевної аорти робили за І.І. Вороніним, кров з підшкірної черевної вени відбирали проколом судини в області черевної стінки, за допомогою голки з'єднаної з одноразовим шприцом. Одночасне отримання інформації про рівень метаболітів в притікаючій та відтікаючій від молочної залози крові давало можливість більш об'єктивно, на наш погляд, оцінити стан організму в конкретних умовах.
На 18 лактуючих коровах провели 3 серії дослідів в два етапи по вивченню гострих нітратних отруєнь.
Аналізу піддано 424 проби крові аорти та підшкірної черевної вени, 56 проб молока, 54 проби крові досліджено за допомогою методу ЕПР.
Всього виконано 3070 аналізів крові і 128 аналізів молока.

2.1.1. Моделювання гострих отруєнь нітратами
Тваринам в день досліду, після взяття проб крові з аорти (А) та підшкірної черевної вени (ПЧВ) під час годівлі задавали через рот суміш, яка складалась з нітрату натрію і нітрату калію в еквімолярних співвідношеннях із розрахунку 0,35г NO3 на 1 кг живої ваги в формі 10%-вого водного теплого розчину.
Після цього спостерігали за розвитком ознак отруєння аж до повторного взяття проб.
Повторне взяття крові із вказаних судин проводили через 4 години після введення нітратів, на висоті прояву клінічних ознак отруєння.
Одночасно із взяттям крові відбирали проби молока як перед так і через чотири години після отруєння.
Повторні дослідження на одній і тій же тварині проводили не раніше, ніж через 7 днів. За цей час у тварин нормалізувались всі біохімічні показники крові, (а також функціональні параметри). Повторні досліди давали, як правило, співпадаючі результати.
Стан обміну речовин і участь в ньому молочної залози визначали за різницею показників крові, притікаючої до молочної залози (А) та відтікаючої від неї (ПЧВ). Позитивна артеріо-венозна різниця вказує на видалення метаболітів із притікаючої до органу крові, від'ємна - на віддачу їх в відтікаючу кров.

2.2. Аналітична робота
При проведенні гострих експериментів у відібраних пробах (зразках) крові тварин проводили слідуючі види досліджень:
1. Загальний аналіз крові - кількість еритроцитів, лейкоцитів, вміст гемоглобіну, загального білка.
2. Визначення рН і газового складу крові.
3. Біохімічні дослідження крові.
4. Дослідження проб крові з застосуванням методу ЕПР.
Вивчали такі показники:
* рівень нітратів та нітритів - за методом А.В. Вільнера з використанням реактиву Грісса, описаним в модифікації кафедри фармакології та патологічної фізіології Української сільськогосподарської академії (Хмельницький Г.О. та ін., 1991);
* вміст сечовини - за допомогою тест-набору реактивів АО "Реагент" (Дніпропетровськ) у відповідності з інструкцією доданою до нього;
* вміст глюкози - реакцією з орто-тулоїдиновим реактивом, за допомогою тест-набору АО "Реагент" (Дніпропетровськ) у відповідності з інструкцією доданою до нього;
* вміст гемоглобіну - гемоглобін-ціанідним методом;
* кількість лейкоцитів та еритроцитів - за допомогою апарата "Пікоскель" (Угорщина) відповідно до інструкції;
* сухий залишок крові визначали висушуванням точн