РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Для вирішення сформованих завдань застосовувались такі методи досліджень:
1. Аналіз і узагальнення літературних джерел.
2. Анкетування.
3. Фізіологічні методи.
4. Педагогічні спостереження і тестування.
5. Педагогічний експеримент.
6. Методи математичної статистики.
Вивчення наукової літератури з теорії і методики фізичного виховання і спорту, фізіології, педагогіки, біомеханіки, психології дало можливість виділити проблему фізичного виховання школярів, які проживають на території радіаційного забруднення. Також вивчався вплив інкорпорованих радіонуклідів на організм, позитивне значення фізичних вправ, фізичний розвиток, фізична підготовленість, функціональні можливості школярів середньої вікової групи, їх ставлення до уроків фізичної культури. На основі аналізу і узагальнення літературних джерел було визначено мету і задачі дослідження, розроблено програму роботи.
Анкетування проводилося з метою вивчення ставлення дітей середнього шкільного віку до уроків фізичної культури (Додаток Д). Зміст питань передбачав отримання інформації про інтерес дітей до фізичної культури, самопочуття під час виконання фізичних вправ, мотиви відвідування занять, організаційно-педагогічні фактори, що впливають на якість навчального процесу з фізичного виховання, причини пропусків занять.
Педагогічне тестування включало комплекс методик, що спрямовані на визначення фізичної підготовленості дітей. Для вибору показників, що характеризують фізичну підготовленість, спиралися на сучасні комплексні дослідження діагностики фізичного стану в Україні.
Фізична підготовленість оцінювалась за результатами контрольних вправ, що передбачені державними тестами і нормативами оцінки фізичної підготовленості населення України за встановленими правилами.
Для порівняння фізичної підготовленості школярів 11 - 12 років дослідної групи бралися показники виступу дітей цього ж віку у Всеукраїнських дитячих змаганнях "Старти надій" Рівненської області, які проводилися з метою подальшого покращення спортивної та фізкультурно-оздоровчої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах, масового залучення дітей та підлітків до регулярних занять фізичною культурою та спортом, виконання завдань державної цільової комплексної програми "Фізичне виховання - здоров'я нації". В програму змагань входили такі види: біг 60 м, біг 800 м (дівчата), біг 1000 м (хлопчики), стрибки у довжину з розбігу, метання м'яча на дальність (150 г), плавання 50 м, вис на зігнутих руках, піднімання в сід за 1 хвилину, естафета 8х50 м (серед дівчат і хлопців окремо). Нами до уваги брались такі показники (біг 30 м, 600 м, 1000 м, стрибки у довжину з розбігу, метання м'яча на дальність, вис на зігнутих руках, піднімання в сід за 1 хвилину.
Тестування пасивної та активної гнучкості проводилося за допомогою контрольних вправ, що набули найбільшого поширення в практиці роботи з різних видів спорту: нахил тулуба вперед в положенні стоячи, міст, викрут рук назад з гімнастичною палицею, утримання правої ноги (вперед-угору, назад-угору, вправо-угору), утримання лівої ноги (вперед-угору, назад-угору, вліво-угору), піднімання рук вперед-угору, поворот тулуба.
Нахил тулуба вперед в положенні стоячи. Ця вправа дає змогу визначити сумарну пасивну рухливість у хребті, плечовому поясі і кульшових суглобах. На оцінку "добре" - підлоги біля пальців ніг; "задовільно" - руки торкаються підлоги кінцевими фалангами ; "погано" - пальці рук не торкаються підлоги ; "дуже погано" - пальці рук перебувають на рівні колін або навіть вище.
При виконанні вправи міст визначали сумарну пасивну рухливість у хребті, плечовому поясі й кульшових суглобах. На оцінку "добре" - зі стійки ноги нарізно, зберігаючи випростане положення ніг; "задовільно" - те саме, що й на оцінку "добре", але трохи згинаючи ноги в колінах ; "погано" - вправа виконується із положення лежачи з зігнутими й розведеними ногами; "дуже погано" - одержують у разі невиконання вправи навіть з положення лежачи.
Викрут рук назад з гімнастичною палицею. Вправа є показником рухливості в плечових суглобах. Вихідне положення - основна стійка, тримаючи гімнастичну палицю горизонтально попереду, кисті разом. Повільно піднімаючи руки, ковзанням однієї по палиці розвести їх на мінімальну відстань, необхідну для того, щоб, не згинаючи рук, викрутом у плечових суглобах перевести палицю у горизонтальне положення за спиною.
На оцінку "добре" - трохи розведені; "задовільно" - кисті на ширині плечей; "погано" - розведені ширше плечей; "дуже погано" - настільки широко, що неможливо виконати вправу з прямими руками, не торкнувшись палицею голови.
Піднімання лівої (правої) ноги вперед - угору як можна вище. Дає змогу визначити активну гнучкість тіла у кульшовому суглобі при виконанні рухів прямою ногою. Цю вправу можна виконувати в положенні лежачи на спині або стоячи боком до гімнастичної стінки, тримаючись випростаною рукою за рейку на рівні плеча. В крайньому положенні ногу утримували протягом 3 секунд.
На оцінку "добре" - носок ноги перебуває не нижче рівня плечей; "задовільно" - нога не нижче горизонтального положення; "погано" - нижче горизонтального положення; "дуже погано" - носок ноги нижче рівня коліна.
Стоячи на одній нозі, відведення лівої (правої) ноги в сторону, характеризує активну гнучкість у кульшовому суглобі при відведенні ноги в сторону. Вихідне положення - стоячи спиною до гімнастичної стінки, повільно відвести ногу в сторону якомога вище й у цьому положенні втримувати її протягом 3 секунд. На оцінку "добре" - нижче рівня плечей; "задовільно" - нога не нижче горизонтального положення; "погано" - нижче горизонтального положення; "дуже погано" - носок на рівні коліна опорної ноги або нижче.
Стоячи на одній нозі, відведення другої назад. За допомогою цієї вправи визначали активну гнучкість у кульшовому суглобі при відведенні випростаної
- Київ+380960830922