Вы здесь

Основи технології самостійних занять фізичними вправами учнів молодших класів.

Автор: 
Віндюк Андрій Валерійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U002688
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Методи дослідження.
Для досягнення мети і розв'язання завдань, визначених у цьому дослідженні, використані наступні методи:
- аналіз науково-методичної літератури;
- вивчення практичного досвіду педагогів.
- педагогічні спостереження.
- експертна оцінка рівня сформованості самостійної діяльності школярів.
- анкетування учителів фізичної культури (додаток А), учнів
(додаток Б), батьків (додатки В, Е), учителів молодших класів (додаток Д).
- антропометричні заміри.
- тестування рівня фізичної підготовленості.
- обробка результатів досліджень методом математичної статистики.

Аналіз науково-методичної літератури.
Аналізуючи вітчизняну і закордонну літературу відповідно до теми і завдань дослідження, особлива увага була зосереджена на питаннях організації самостійної рухової діяльності школярів молодших класів.
Було проаналізовано 318 наукових робіт, з них 15 - закордонних авторів, присвячених питанням педагогіки, психології, теорії і методики фізичного виховання, вікової фізіології, гігієни дітей молодшого шкільного віку, матеріали наукових конференцій й ін.
Аналіз науково-методичної літератури проводився протягом усього періоду роботи над дисертацією і поданий у всіх розділах дисертації. Таким чином була отримана інформація про різні напрями організаційно-методичної проблеми самостійних занять фізичними вправами у системі фізичного виховання школярів молодших класів, що і визначило актуальність дослідження.

Вивчення практичного досвіду педагогів.
Для вивчення досвіду педагогів, що застосовують елементи самостійних занять фізичними вправами у своїй роботі зі школярами, були складені і проаналізовані 98 анкет учителів фізичної культури шкіл м. Запоріжжя й області (додаток А). Анкетування проведене в 1999 році, аналіз відповідей на питання поданий у розділі 3.

Педагогічні спостереження.
З метою вивчення організаційно-методичних питань самостійних занять фізичними вправами школярів початкових класів з 1999 по 2001 рр. проводилися педагогічні спостереження, які відбувалися на заняттях з фізичної культури, а також у позаурочний час (зміни, групи продовженого дня, змагання й ін.) у молодших класах. Особливу увагу було зосереджено на елементах навчання навичкам самостійного виконання фізичних вправ, перевірці й оцінюванню самостійної роботи з фізичної культури, системі домашніх завдань з фізичної культури. Отримані результати подані у розділах 3, 4, 5.
Проаналізована ефективність різних педагогічних підходів на уроках фізичної культури, їхній вплив на фізичну підготовленість, здоров'я, оцінювався інтерес учнів до уроків фізкультури. Результати подані у розділі 5 дисертації.

Експертна оцінка рівня сформованості самостійної діяльності школярів.
Рівень сформованості самостійності кожного школяра визначається експертною оцінкою як високий, середній, низький. Функції експертів виконували вчителі фізичної культури і вчителі молодших класів, а також батьки. Рівень самостійності визначали спостереженням і анкетуванням. Результати подані у розділі 5.

Анкетування учителів фізичної культури, учнів, батьків, учителів молодших класів.
Для визначення стосунків батьків до занять з фізичної культури, ролі і місця сім'ї у фізичному вихованні дітей було опитано 93 батьків (додаток В). Анкетування проводилося у жовтні 2000 року. Отримані результати подані в розділі 4.
У січні 2002 року проводилося анкетування серед учителів початкових класів експериментальної і контрольної груп (додаток Д), а також батьків школярів (додаток Е) з метою визначення рівня умінь самостійного виконання фізичних вправ. Аналіз результатів подано розділі 5.
Для інформаційного забезпечення самостійної навчальної діяльності школярів на уроках фізичної культури, з метою визначення мотиваційної сфери, інтересу до занять фізичними вправами проводилося анкетування серед 111 першокласників (січень 2000 року) і 114 другокласників (січень 2001 року) (додаток Б). Анкети були складені з урахуванням вікових особливостей школярів. Аналіз відповідей школярів проаналізований у розділі 3.

Антропометричні заміри.
Рівень фізичного розвитку дітей оцінювався за антропометричними показниками, що містили вимірювання довжини і маси тіла. Довжина тіла визначалася за допомогою ростоміра, маса тіла - за допомогою терезів за загальноприйнятою методикою. Розподіляв у медичні групи шкільний лікар з огляду на результати лікарського огляду дітей. У роботі використані результати обстежень за вересень 1999, 2000, 2001 років. Результати подані у розділах 3, 5. Наприкінці експерименту за результатами вивчення лікарської документації проводився порівняльний аналіз рівня здоров'я школярів експериментальної і контрольної груп, враховувалася кількість пропущених через хворобу навчальних днів протягом 1999/2000, 2000/2001 навчальних років.

Тестування рівня фізичної підготовленості.
З метою визначення рівня фізичної підготовленості, розвитку рухових властивостей молодших школярів застосовувалися державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України з урахуванням їх об'єктивності й інформативності [39, 98].
До виконання тестів допускалися учні основної медичної групи. Тестування проводилося на уроках фізкультури в першій і четвертій чвертях (вересень, травень 1999/2000, 2000/2001 навчальні роки) на взірець змагань, що забезпечувало достовірність результатів. Порівняльний аналіз отриманих результатів поданий у розділах 3, 5.

Умови виконання текстів.
1. Стрибок у довжину з місця.
Опис проведення тестування. Стрибки проводилися на неслизькій, рівній поверхні з позначеною лінією відштовхування. Учень ставав носками перед лінією відштовхування, робив змах руками назад, потім різко виносив їх уперед, відштовхуючи ногами, стрибав, якнайдалі.