РОЗДІЛ 2
ФАКТОРИ СТАНОВЛЕННЯ ТА ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ІІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
Ефективне використання інноваційного потенціалу значною мірою залежить від того наскільки результативно спрацювують вибрані форми та фактори його розвитку. Трансформаційні процеси, які здійснюються в Україні загострили питання збереження і використання науково-технічного та економічного потенціалу в досить незвичних умовах економічного розвитку. Вибір факторів становлення та ефективного використання інноваційного потенціалу потребує аналітичної оцінки існуючих виробничих потужностей, ринкової інфраструктури, інтелектуальних, трудових та природних ресурсів.
Не існує універсальної моделі активізації інноваційної діяльності для всіх без винятку підприємств. Але цю проблему можна вирішувати, виходячи із реалій економічної трансформації. Більшість підприємств корпоративного сектору перебувають сьогодні у стані реструктуризації. Для малих підприємств виробничого профілю все більшою мірою актуальною є проблема їх конкурентоспроможності в умовах глобалізації економіки. Тому однією з важливих задач є збереження і ефективне використання інноваційного потенціалу, розробка стратегій науково-технічної діяльності підприємств, пошук шляхів задіяння адекватних ринковій системі механізмів зацікавленності усіх учасників інноваційного процесу.
При цьому потрібно виходити з можливостей України, пов'язаних з обмеженістю інвестиційних ресурсів для інноваційного розвитку, яка загострює проблему мотивації працівників підрозділів та служб, зайнятих інноваційною діяльністю. Тому придбання ліцензій, "ноу-хау" на відомі технології, не зважаючи на переваги в економії часу та перевірці практикою, мають досить обмежений характер і не несуть в собі перспектив розвитку вітчизняної науково - технічної сфери.
Тому фактори становлення та ефективного використання інноваційного потенціалу слід шукати під кутом зору призупинення розвалу вітчизняної науки, побудови стратегічних конкурентних переваг національної економіки та створення надійних механізмів ефективної діяльності інноваційних підприємств.
2.1 Інноваційні стратегії реструктуризації - як чинник зростання конкурентоспроможності підприємств корпоративного типу
Необхідною умовою формування інноваційної економіки в Україні є її сучасна структурна перебудова. Пошук шляхів призупинення кризових явищ і перехід до сталого економічного зростання в багатьох роботах пов'язується з реструктуризацією економіки ?55.с.72; 74.С.27; 159.с.42?. В умовах зміни економічної системи господарювання основним ресурсом підвищення ефективності функціонування підприємств у перехідній економіці з метою прискорення їх адаптації до ринкових умов і навіть їх виживання є реструктуризація. Сутність реструктуризації розглядається дослідниками по різному. Так окремі автори визначають реструктуризацію "як механізм усунення протиріч між вимогами ринку і застарілими методами поведінки підприємств"?98. С. 75?, бо для адаптації до нових умов необхідні радикальні зміни.
Інші вбачають сутність реструктуризації як процедуру, що визначається як комплекс заходів, спрямованих на відновлення стійкої технічної, економічної та фінансової життєздатності підприємства ? 82. С. 4-5?.
Л.Кальніченко та О Мендрул розглядають реструктуризацію як "перебудову підприємства, яка націлена на підвищення його конкурентоспроможності і здійснюється завдяки змінам у використанні ресурсів і у напрямах діяльності задля досягнення цілей підприємства" ? 74 . с 27 ?
Російські економісти О.Крутик та О Муравйов розглядають реструктуризацію як приведення організаційної та виробничої структур, потужностей, майна та земельних ділянок у відповідність з обсягом продукції, на яку існує платоспроможний попит при одночасному реформуванні системи управління фінансами підприємства, що базується на розробці довгострокової стратегії. Ці заходи покликані оптимізувати співвідношення між витратами та доходами підприємства, забезпечити ефективне використання та розподіл ресурсів, які є в розпорядженні підприємства, і на цій основі підвищити конкурентоспроможність випускаємої продукції та інвестиційну привабливість підприємства ?89. с.304?.
З точки зору Заболотного В.Н. реструктуризація розглядається як "комплекс заходів надзвичайного характеру, спрямованих на "виживання" підприємств в умовах кризи, або їх потреба нового стратегічного розвитку, незалежно від того, породжений він загальною макроекономічною ситуацією, змінами загальної кон'юнктури чи діями внутрішніх для підприємств факторів" ?55. с 71?
Західні вчені Г.Пол, Р.Андерсон, С.Классенс та С.Джанков розглядають реструктуризацію підприємств в трансформаційній економіці як "комплексний процес підтримання рівня прибутковості в умовах мінливого економічного середовища, технологічного прогресу та конкуренції з боку інших компаній"? 180 ?.
Найбільш близьким для нашого підходу є визначення реструктуризації, яке дає М.Білик. "Під реструктуризацією підприємства розуміється система організаційно-економічних та інших заходів, спрямованих на реформування його господарської діяльності та досягнення стратегічних цілей його розвитку шляхом здійснення необхідних структурних перетворень, адаптованих до зміни факторів зовнішнього середовища його функціонування" ?12. с 97 ?. Але з нашої точки зору, слід виділити з "інших" " науково- технічні фактори".
Отже, в економічній літературі відсутня єдність позицій щодо визначення сутності реструктуризації, видів, технологій проведення. Не зважаючи на існуючі економічні розбіжності, в нормативних положеннях Фонду державного майна України від 14.04. 2002 р. № 667 термін реструктуризація зустрічається досить часто і наводиться його визначення: "реструктуризація підприємства - це здійснення комплексу організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових та технічних заходів, спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості об"єкта приватизації, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підв
- Київ+380960830922