РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ, МЕТОДИ ТА ОБСЯГ ДОСЛІДЖЕНЬ
Для виконання поставлених завдань робота виконувалась у декілька етапів.
На першому етапі роботи проведено ретроспективний аналіз 250 історій переривання вагітності, які проводились у гінекологічних відділеннях міських лікарень та госпрозрахункових гінекологічних відділеннях м. Львова у 1997-2000 рр.
Протягом 1998-1999 року проведено анкетне опитування 350 жінок перед проведенням операції артифіціального аборту у госпрозрахункових гінекологічних відділеннях м. Львова. Опитувальник містив питання соціально-економічного, медико-біологічного, мотиваційного характеру. Завданням цього дослідження було отримання медико-соціальної характеристики жінок, що переривали вагітність шляхом артифіціального аборту, для більш ефективної розробки заходів, спрямованих на профілактику післяабортних ускладнень.
На другому етапі роботи обстежено 219 жінок у термінах вагітності 5-11 тижнів, які включені у основні групи, групу порівняння та контрольну групу.
Мікробіологічні дослідження виконувались на кафедрах мікробіології Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького та Національного Університету імені Івана Франка.
Імунологічні дослідження виконані на кафедрі імунології та алергології Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького. Лікарські рослини та їх екстракти отримані на кафедрі фармакогнозії та ботаніки Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького та з Ботанічного саду Національного Університету імені Івана Франка.
2.1. Клінічні методи дослідження
Клінічні обстеження проводили у відповідності до розробленої анкети. Об'єктивне загально-соматичне та гінекологічне обстеження проводили рутинними методами. Виконували загальні аналізи крові та сечі, визначали протеінограму, лейкограму. Серед додаткових методів дослідження використовували ультразвукове обстеження.
2.2. Дослідження мікробіоценозу піхви
Проводили аміно-тест, рН-метрію піхвового вмісту, світлову мікроскопію нативного матеріалу з фарбуванням за Грамом, оцінку лейкоцитарно-цитологічної картини в полі зору при світловій мікроскопії, дослідження мікроценозу біотопу піхви шляхом бактеріоскопії та бактеріологічного дослідження піхвового вмісту з використанням селективних диференційно-діагностичних поживних середовищ за загальноприйнятими методиками.
Паралельно проведено обстеження на інфікування C.traсhomatis, Ureaplasma ur., Mycoplasma hom.
Забір матеріалу для досліджень у жінок, включених у групи спостереження, здійснювали до початку санації, безпосередньо перед проведенням аборту, на 5-6 добу після аборту.
Матеріал для бактеріологічних досліджень, взятий стерильними щіточками з цервікального каналу та заднього склепіння піхви, засівали у транспортні середовища - м'ясо-пептонний бульйон та кров'яний агар, з наступним пересівом на диференційно-діагностичні середовища для ідентифікації окремих видів мікроорганізмів: стафілококів, стрептококів, ентеробактерій, псевдомонад, грибів роду Candida. Ідентифікація виділених чистих культур проводилася за морфологічними, культуральними, біохімічними ознаками загальноприйнятими методиками [2, 74, 84, 97, 218].
Для виявлення аеробів інкубували посіви в аеробних умовах при 37оС протягом доби. По закінченні інкубації підраховували загальну кількість колоній і кожного виду мікроорганізмів окремо.
Виділення та ідентифікацію облігатної анаеробної флори здійснювали на агарі Шедлера та кров'яному агарі для бактероїдів за морфологічними, культуральними та біохімічними властивостями за загальноприйнятими методиками. Анаеробні умови створювалися за допомогою системи GasPak.
Для діагностики трихомоніазу проводили мікроскопію нативного та забарвленого метиленовим синім препаратів [213].
Для виділення стафілококів посів проводили на елективне середовище -жовтково-молочно-сольовий агар (ЖМСА). Посіви інкубували у термостаті протягом 18-24 год при температурі 370 С, після чого вивчали культуральні властивості колоній, з яких отримували чисті культури.
Ідентифікацію стрептококів проводили за біологічними властивостями: продукцією гемолізинів, здатністю до росту при температурі 10? С та 45? С, у жовчі (10 % та 40 %), а також за ферментацією лактози, маніту, сахарози, арабінози, інуліна, аргиніна, гліцерина. Ідентифікацію чистих культур ентеробактерій (ешерихій, ентеробактера, протеїв та клебсієл) проводили за основними тестами, рекомендованими Міжнародним комітетом з ентеробактерій.
Для виділення та ідентифікації грибів роду Candida проводили посів дослідного матеріалу на тверде середовище Сабуро з наступною інкубацією при температурі 28? С протягом 48-72 годин. Чутливість С.albicans щодо хіміотерапевтичних препаратів (декаметоксину, ністатину, амфотеріцину В, етонію, нізоралу) вивчали за методом двократних серійних розведень у рідкому живильному середовищі Сабуро [209].
У виділених мікроорганізмів визначали чутливість до найбільш часто застосовуваних антибіотиків та антисептиків (пеніциліну, цефазоліну, канаміцину, рифліну, тетрацикліну, олеандоміцину, еритроміцину, гентаміцину, поліміксину, левоміцетину) методом дисків. Оцінку результатів здійснювали за затримкою зони росту. Відсутність зони затримки росту навколо диска або її розмір до 10 мм оцінювали як відсутність чутливості до даного препарату. Розмір зони затримки росту від 10 до 15 мм приймали за слабку чутливість, від 15 до 20 мм - за чутливість середнього ступеня, від 20 мм і більше означала високий ступінь чутливості бактерій до досліджуваних препаратів.
Для виявлення мікоплазмового інфікування відібраний для бактеріологічного дослідження матеріал вносили у двофазне (агар-бульйон) поживне середовище об'ємом 10-15 мл, інкубували у термостаті при температурі 370 С протягом 48-72 год., і оцінювали зміну кольору індикатора у середовищі. У рідкому індикаторному середовищі ріст My