Ви є тут

Діагностика і комплексне лікування піхвових інфекцій у жінок репродуктивного віку із застосуванням камери зональної декомпресії

Автор: 
Саулева Тетяна Вікторівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
3402U002823
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2

МАТЕРІАЛИ, ОБ'ЄКТИ, КОНТИНГЕНТИ
І МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ

Доведено, що одним із чинників впливу на мікроциркуляцію є негативний вакуумний вплив [272,279]. Основні роботи в цьому напрямку, в тому числі і в акушерстві, виконані із застосуванням апарату локальної декомпресії. Останніми роками була розроблена і застосовується камера зональної декомпресії, що знайшла застосування в лікуванні трубної безплідності [14,29,132,157].
Конструктивною особливістю цієї камери є декомпресія всієї зони органів малого таза і нижньої частини живота [68]. Розробка пристрою грунтувалася на стимулюючому впливі на мікроциркуляцію органів і тканин, що зазнали впливу вакуум декомпресії [112,131,205,208,242, 320,327].
Беручи до уваги цей факт, ми висунули припущення про можливість використання камери зональної декомпресії для вдосконалення методів етіологічної діагностики інфекційних захворювань піхви за типом провокаційної проби і методу, поліпшуючого ефективність комплексного лікування даної патології.
Дослідження, що проводяться, направлені на підвищення точності діагностики піхвових інфекцій і поліпшення ефективності терапії.

2.1. Матеріали та методи дослідження
Відповідно до мети і завдань роботи в умовах поліклініки було обстежено 378 (100%) жінок віком 16-38 років, що постійно мешкають в м.Одесі.
Ті пацієнти, що спостерігаються, проходили обстеження в Діагностичному медичному центрі Чорноморської центральної басейнової клінічної лікарні на водному транспорті, Обласній СЕС, Науково-дослідному Протичумному інституті, Науково-дослідному інституті клінічної біофізики Одеського державного медичного університету.
Всі жінки були проінформовані про мету майбутніх досліджень і спосіб їх проведення, і дали на це згоду в письмовому вигляді.
До досліджень не допускали пацієнток з такими протипоказаннями:
1. Захворювання органів кровообігу і кровоносних судин: гіпотонія, вади клапанів серця, вегето-судинна дистонія, стан після операції на серці, варикозне розширення вен нижніх кінцівок і промежини, тромби магістральних судин.
2. Захворювання органів малого таза: опущення органів, новоутворення, сильні болі.
3. Захворювання ендокринної системи: дисфункція ниркових залоз, цукровий діабет середньої і тяжкої форми.
4. Онкологічні захворювання (в тому числі і в анамнезі).
5. Гострі захворювання різного генезу.
6. Вагітність, підозра на позаматкову вагітність.
7. Венеричні захворювання: гонорея, сифіліс; інфіковані ВІЛ,
8. Туберкульоз.

На кожну жінку, що обстежується, крім загальноприйнятої документації, оформляли спеціально розроблену нами індивідуальну карту. Проведений аналіз 574 анкет, розроблених нами і оформлених жінками, які страждають на піхвові інфекції, методом сліпої вибірки.
Проведений ретроспективний аналіз 852 амбулаторних карт для вивчення частоти зустрічальності вагінальних інфекцій за 1997-1999 рр. за матеріалами Діагностичного медичного центру Чорноморської центральної басейнової клінічної лікарні на водному транспорті.

2.2. Об'єкти дослідження

Для вирішення поставлених завдань проводили обстеження за такими напрямками: 1) вивчення клінічного стану жінок, які страждають на бактеріальний вагіноз, хронічний трихомонадний і хронічний кандидозний кольпіти; 2) вивчення показників бактеріологічного дослідження виділень з піхви, уретри, цервікального каналу; 3) вивчення показників бактеріоскопічного дослідження виділень з піхви, уретри, цервікального каналу; 4) вивчення показників ступеня чистоти піхви; 5) вивчення показників кислотності піхвового вмісту; 6) вивчення показників лазерно-кореляційної спектроскопії піхвових змивів; 7) проведення ультразвукового дослідження органів малого таза; 8) вивчення показників теплового балансу органів малого таза методом дистанційної радіаційної динамічної теплометрії; 9) вивчення показників крові, лейкоцитарної формули; 10) вивчення біохімічних показників крові; 11) вивчення відокремлюваного уретри статевих партнерів жінок, які обстежуються; 12) вивчення серологічних показників крові; 13) виявлення Herpes simplex тип 2, шляхом визначення антигену і специфічних антитіл класів IgG, IgM; 14) проведення ПЦР-діагностики згідно з Методичними рекомендаціями (лабораторна діагностика захворювань, що передаються статевим шляхом, методом полімеразної ланцюгової реакції (Київ, 1999 р.; 15) призначення флюорографії; 16) проведення статистичної обробки матеріалу.
Обстеження пацієнток проводили кількома етапами у фолікулярній фазі менструального циклу: 1) до початку курсу терапії; 2) після закінчення курсу терапії (на 6-10-у добу); 3) через 21 день після закінчення курсу терапії; 4) через 3 місяці після закінчення курсу терапії.
Враховуючи поліетіологічність інфекційних захворювань піхви, до загальноклінічного обстеження включили ретельний збір анамнезу, вивчення менструальної, генеративної функцій жіночого організму, соціальний статус, рівень освіти, сімейний стан, житлові умови, наявність екстрагенітальних захворювань, вік початку статевого життя, регулярність статевого життя, кількість статевих партнерів, методи контрацепції, прийом лікарських препаратів.
Гінекологічне обстеження включало ретельний збір анамнезу, визначення кількості, запаху, кольору виділень зі статевих шляхів; наявність свербежу, печіння у ділянці статевих органів, дизуричних явищ.
Гінекологічне обстеження передбачало огляд зовнішніх статевих органів на наявність попрілостей у ділянці внутрішньої поверхні стегон, кондилом, варикозних вузлів і забір матеріалу з уретри для подальшого мікробіологічного дослідження. При огляді "у дзеркалах" аналізували колір, запах, кількість, консистенцію піхвових виділень. У середній третині піхви визначали рН піхвового середовища, використовуючи індикаторні смужки.
За допомогою стерильної одноразової ложечки Фолькмана проводили забір матеріалу з цервіксу і заднього зведення піхви. Забір матеріалу