РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ГЕОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ ТА РОЗРОБКИ РОДОВИЩ ДОЛИНСЬКОГО НАФТОПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ
Вивчення геологічної будови Долинського нафтопромислового району розпочато ще наприкінці позаминулого століття і продовжується по сьогоднішній день.
Перші відомості про геологічну будову району наводились ще в 1891 році Є. Дуніковським. В подальшому цими питаннями займались Ю. Гжибовський, Г. Тейсейре, Р. Зубер, Г. Яблонський, С. Вейгнер,
К. Толвінський, О.С. Вялов, В.В. Глушко,
Г.Н. Доленко, Л.Т. Бойчевська. На сучасному етапі вирішення даної проблеми слід відмітити праці
Л.С. Мончака, О.О. Орлова, Н.Н. Гуньки, В.В. Колодія, Г.Ю.Бойка, І.В. Кілина, Б.Й.Маєвського та багатьох інших дослідників.
Впродовж багатьох років геологічну будову досліджуваного району вивчав ряд науково-дослідних інститутів та організацій, серед яких ІГГГК НАН і НАК "Нафтогаз" України, ІФНТУНГ, Львівський національний університет імені І.Франка,
ЛВ УКРНДГРІ, ЗУГРЕ ДГП "Укргеофізика", ЦНДЛ ВАТ "Укрнафта", НДІНГТ при ІФНТУНГ, кафедра геології та розвідки нафтових і газових родовищ ІФНТУНГ та інші.
2.1. Особливості тектонічної будови родовищ
Вивчення значної кількості геологічного та промислово-геофізичного матеріалів, а також даних експлуатації і дослідження свердловин дало нам можливість встановити ряд характерних особливостей тектонічної будови родовищ Долинського нафтопромислового району.
На сьогодні відома низка тектонічних схем Карпат та Передкарпаття, які часом значно відрізняються одна від одної. Проте практично всіма дослідниками Передкарпатський передовий прогин розділяється на:
Внутрішню (Бориславсько-Покутську)і Зовнішню (Більче-Волицьку).
Бориславсько - Покутська зона Передкарпатського прогину смугою шириною близько 20 кілометрів, простягається вздовж Українських Карпат. На південному сході біля кордону з Румунією і на північному заході біля кордону з Польщею ця смуга змикається. В районі Перемишля вона має вигляд добре відомої "сигмоїди".
Бориславсько-Покутська зона Передкарпатського прогину представлена сильно дислокованими і зім'ятими в складки відкладами верхньої крейди, палеогену, нижнього міоцену, які в північно-східному напрямку насунені на тортон-сарматські відклади Зовнішньої зони прогину. Амплітуда насуву Внутрішньої зони на Зовнішню змінюється від 12-15 кілометрів (в районі річки Стрий) до 3-5 кілометрів (в районі Покутських Карпат).
Внутрішня зона Передкарпатського погину зі сторони Карпат перекрита насуненими на неї відкладами Скибої зони. Цей регіональний насув простежується на тектонічному контакті відкладів поляницької світи палеогену, (яка в свою чергу входить в склад Берегової скиби) та відкладів воротищенської світи міоцену. За результатами геофізичних досліджень та глибокого буріння величина насуву Скибової зони на Внутрішню складає 10-25 кілометрів.
Ширина смуги Берегової скиби у Долинському нафтопромисловому районі складає 5-8 кілометрів і в її межах встановлена Витвицька, Гошівська та Лоп'янецька складки. Причому перші дві антикліналі розділені вузьким прогином, складеним на поверхні верхньокрейдовими відкладами.
Внутрішня зона характеризується дуже складною тектонічною будовою. В її межах розвинена лінійна складчастість, яка витягнута паралельно до Карпатського простягання. Складки асиметричні, перекинуті на північний схід, насунені одна на одну і розбиті поперечними порушеннями на окремі блоки, які зміщені один відносно одного як у вертикальному, так і в горизонтальному напрямках.
В межах Долинського нафтопромислового району виділяють з північного заходу на південний схід:
- Танявська депресія;
- Долинське підняття;
- Оболонське занурення;
- Спас-Ріпнянське підняття
Танявська депресія є однією з найбільш опущених ділянок залягання палеогенових відкладів у Внутрішній зоні. З ним, в свою чергу, пов'язане Танявське нафтове родовище. Це занурення відокремлене на північному заході Стрийським, а південному сході Сукельським порушеннями.
Між Сукельським та Тур'янським порушеннями розміщене Долинське підняття, де відкрито Долинське, Північнодолинське і Вигодсько-Витвицьке родовища. Воно ускладнене Свіцьким скидо-зсувом та рядом інших порушень незначної амплітуди, які поділяють його на окремі блоки і ділянки.
Дальше, на південний схід, виділяється Оболонське занурення, в межах якого встановлено Південнодолинський (північно-західна частина) і Оболонський (південно-східна частина) блоки. Оболонський блок ускладнений двома поперечними та одним поздовжним тектонічними порушеннями.
Спас-Ріпнянське підняття розміщене на південний схід від Оболонського блоку. В свою чергу Ясеновецький блок цього підняття, до якого приурочене відповідно Струтинське, Спаське та Рипнянське нафтові родовища, розбитий на чотири ділянки тектонічними порушеннями амплітудою
40-180 метрів.
У межах порушень і піднять виділено декілька ліній складок карпатського простягання. Найбільш вивчені: Долинська, Північнодолинська, Верхньострутинська та Спаська складки. Загальною особливістю цих складок у межах Долинського нафтопромислового району є повсюдна їх ускладненість тектонічними порушеннями різної амплітуди, які відповідно поділяють ці складки на окремі блоки і ділянки.
Долинська складка займає центральну частину третьої структурної лінії складок. Вона являє собою брахіантикліналь з крутим і підгорнутим північно-східним та відносно пологим (30о) південно-західним крилами. У межах цієї складки виділяють Гошівський, Долинський і Північнодолинський блоки.
Гошівський блок обмежений Свіцьким і Сукельським тектонічними скидо-зсувами. Він повністю перекривається відкладами Берегової Скиби Карпат.
Долинський блок є головним тектонічним елементом та головним об'єктом розробки, який розташований між Тур'янським і Свічським скидо-зсувами.
Враховуючи неоднозначність у побудові структурних карт родовищ Долинського нафтопромислового району працівниками ЦНДЛ ВАТ "Укрнафта"