Ви є тут

Облік та аналіз виробництва продукції молочного скотарства (на матеріалах аграрних підприємств Чернігівської області)

Автор: 
ГливенкоВалентина Василівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
3402U002919
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ ТА КАЛЬКУЛЯЦІЇ
СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ ОСНОВНОГО МОЛОЧНОГО
СТАДА
2.1. Організація первинного обліку витрат і виходу продукції

Своєчасне отримання достовірної інформації про стан виробництва є запорукою ефективного управління господарськими процесами. Таку інформацію можна отримати з даних бухгалтерського (фінансового) та управлінського обліку. Для виконання поставлених перед обліком завдань, необхідно в першу чергу організувати чітку систему первинного обліку.
Первинний облік реєструє здійснення кожної господарської операції безпосередньо в момент її здійснення, тому його організація повинна бути такою, щоб максимально охоплювати всі процеси і водночас бути простою і зручною в застосуванні. Достовірність первинної інформації визначає якість всієї наступної на кожному етапі процесу обліку.
Крім саме облікової функції, первинний облік виконує і контрольну функцію, так як дає змогу слідкувати за збереженням власності і дотриманням законності від самого початку операцій.
Первинні документи знаходяться між собою у тісному взаємозв'язку. Інформація, що міститься в одних документах, часто є основою для складання іншого, або доповнює його. Наприклад, відомість руху молока складається на підставі даних журналу обліку надоїв молока, а частина даних з відомості руху молока переноситься у відомість переробки молока і молочних продуктів і так далі. Загальну схему взаємозв'язку первинних документів та регістрів виробничого і бухгалтерського обліку наведено на рис. 2.1.
Обсяги виробництва молока в господарстві залежать від двох факторів: кількості поголів'я корів та їх продуктивності. Ця інформація знаходить своє відображення в даних бухгалтерського та зоотехнічного обліку.

Рис. 2.1 Схема взаємозв'язку первинних документів та регістрів виробничого і бухгалтерського обліку

Зоотехнічні дані містять в собі переважно кількісну інформацію, а бухгалтерські - кількісну і вартісну в їх тісному поєднанні.
Дані про наявність поголів'я необхідні для планування заготівлі кормів, складання раціонів у розрізі вікових груп тварин, нарахування оплати праці. Рух поголів'я на фермах має постійний характер. В зв'язку з цим виникає потреба у постійній достовірній інформації про наявність тварин у кожній виробничій групі. Систематизуються показники первинних документів по надходженню і вибуттю тварин у "Книзі обліку руху тварин і птиці" (сільгоспоблік, ф. № 34). Як правило, її ведуть бригадир чи завідуючий фермою. На підставі книги щомісяця складається "Звіт про рух тварин і птиці на фермі" (сільгоспоблік, ф. № 102), у якому відображають наявність тварин на початок і кінець звітного періоду, їх надходження і вибуття за видами по кожній обліковій групі у головах та живій масі.
Зоотехнічний облік полягає у складанні таких первинних документів: журналу обліку молочної продуктивності; книги обліку руху тварин; актів на приплід; актів на вибуття тварин; журналів реєстрації осіменіння та отелення; відомостей обліку витрачання кормів та інших.
Збільшення поголів'я відбувається в основному за рахунок отримання приплоду, а також придбання та інших надходжень. Зменшення - за рахунок його продажу, загибелі та вимушеного забою, іншого вибуття.
Первинні документи з обліку руху поголів'я молодняку великої рогатої худоби та дорослої худоби на відгодівлі визначені Інструкцією по обліку молодняку тварин, птиці та тварин на відгодівлі, затвердженою наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 15 січня 1997 року № 7 [64].
Протягом 24-х годин з моменту народження телят складається Акт на оприбуткування приплоду (форма № 95). Він містить дані про корову, від якої отримано приплід, живу масу теляти, масть, стать, присвоєні інвентарний номер та кличку. У акті на оприбуткування племінного молодняку крім того наводяться дані про батька теляти. Згідно зоотехнічних правил, всім теличкам присвоюється парний номер, а бичкам - непарний. Кличка теляти повинна починатись з першої літери клички матері.
Кількісний облік поголів'я основного молочного стада зоотехнічна служба веде в індивідуальних картках, які повинні відкриватися на кожну тварину. Картка містить інформацію про вік тварини, породу, предків, продуктивність протягом виробничого використання, дані зоотехнічної оцінки тварин (бонітування) та інші дані. Для обліку корів застосовують картки форми 2-мол.
В картці племінної корови реєструються такі дані: кличка, індивідуальний номер, марка і номер запису в Державній племінній книзі, порода, масть, вага, дата народження та надходження в господарство. Крім загальних даних картка містить також і спеціальні розділи, такі як "Молочна продуктивність", "Оцінка молочної продуктивності за ряд лактацій", "Продуктивність дочок корови" та інші. Якщо корова вибуває із господарства, то вказуються причини вибуття і дата.
В племінних господарствах та фермах ведеться Книга записів по вирощуванню племінного і ремонтного молодняку великої рогатої худоби. Книга ведеться за роками народження молодняку та містить такі дані по кожній голові: кличка, індивідуальний номер, дата народження, порода, стать, масть, походження, продуктивність матері, жива вага, дата першого осіменіння, дані бонітування при переведенні в основне стадо тощо.
Оцінку молочної продуктивності корів в Україні прийнято проводити за 305 днів лактації. В деяких країнах корів оцінюють по удою за календарний чи господарський рік (США, Австрія) та за 365 днів (Канада, Норвегія) [157,с.106].
Для оцінки фактичної продуктивності корів у господарствах періодично проводяться контрольні доїння, які оформляються актами про контрольні доїння. В акті записуються дані кожного контрольного доїння та за добу в цілому по кожній корові, що перевіряється. При цьому проводяться проби на жирність молока та вміст у ньому білку. Дані про вміст жиру та білку в молоці кожної