РОЗДІЛ 2
ЖИ'ТТЄВИЙ ШЛЯХ ЄФРОСИНІЇ ЗАРНИЦЬКОЇ
2.1. Перед вступом на сцену (1867 - 1889 рр.)
Народилася Єфросинія Пилипівна Зарницька 4 (16 за новим стилем) лютого 1867 року26/ в Одесі в родині тютюнового негоціанта, грека за походженням, Філіпа Азгуріді (? - 1886)27/. Дослідниця життя і творчості Зарницької Є.Хлібцевич у пошуках родичів актриси листувалася з російським кінорежисером О.М.Згуріді. Його повідомлення про те, що в батьківській родині зберігалося багато фотографій Зарницької, наводить на думку про спільне родове коріння прізвищ Згуріді-Азгуріді. (Лист О.М.Згуріді до Є.С.Хлібцевич від 28 серпня 1959 р. Москва. ? Архів Є.С.Хлібцевич.) Корінна одеситка О.П.Азгуріді, 1901 р.н., в приватній розмові з Є.Хлібцевич розповіла, що її прадавній предок, маючи мовний недолік, заїкання, при одержанні посвідчення назвав себе а-а-Згуріді, а писар написав у документі - Азгуріді. Так з'явилася нова родова гілка. Під час гастролей трупи О.Суслова і О. Суходольського навесні 1897 року у Києві Зарницька відвідувала Аріадну Згуріді, характер спілкування з якою дає підстави до припущення про їх родинний зв?язок. (Лист Є.П. Зарницької до матері - К.Ф. Азгуріді від 5 червня 1897 р. Воронеж. - Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України. - Інв.№ 1628.) В газеті "Киевлянин" за 1897 р. (№ 130, 12 червня) було вміщено оголошення про тютюновий магазин Згуріді (Київ, пасаж), що існував на той час вже 30 років, тобто був відкритий ще за життя Ф. Азгуріді, тютюнова фабрика якого існувала в Одесі. (Лист О.Н. Вінницької до Є.С. Хлібцевич від 9 липня 1969р. Дрогобич. - Архів Є.С. Хлібцевич.) Вірогідно, що володар тютюнового магазину у Києві Згуріді та володар тютюнової фабрики в Одесі Ф. Азгуріді підтримували стосунки як комерційного, так і родинного характеру.
Мати актриси, Каліона Феліксівна Азгуріді, в дівоцтві Клодницька, походила з польської шляхти. (Під час гастролей Зарницької з трупою М. Кропивницького у Варшаві взимку 1892 року, актриса згадувала у листі до матері, що маєтки прадіда і діда відійшли до рідні, Клодницьких, на яких вона дуже схожа зовнішньо, а також називала двоюрідних та троюрідних родичів, графів Кременицьких, які визнають її за родичку)28/.
Виховувалася Єфросинія Азгуріді "в образцовом одесском пансионе госпожи Гептнер и переходила из класса в класс с наградой. Имея с самого детства влечение к музыке, она, окончив образование, поступила в Одесскую музыкальную школу Общества изящных искусств при директоре бароне Каульбарсе. Школу она окончила с высшей наградой, получив похвальный лист и серебряную медаль [...]29/. "На выпускном экзамене голос Е.Ф.Азгуриди произвел до того чарующее впечатление на председателя училищного совета, покойного архиерея Димитрия, что высокопреосвященный благословил ее и наградил нотами, сделав на обложке собственноручную надпись"30/. На перешкоді співацькій кар'єрі Є.Азгуріді була смерть батька. 1886 року в Одеському випробувальному комітеті вона складає іспит на звання домашньої вчительки31/.
Дитячі та юнацькі роки Є.Азгуріді проводила в родинному маєтку у селі Катеринівці Херсонської губернії (тепер Первомайський район Миколаївської області). Атмосфера добропорядності сім'ї рідної тітки ? М.Ф.Михайловської, благотворно відбилася на духовному формуванні майбутньої актриси. Чоловік тітки, сільський священик Григорій Михайловський, був освіченою людиною свого часу. Він прищеплював Зіні (таке було її ім'я в родинному колі) любов до мистецтва, сам грав на музичних інструментах, очолював церковний хор, розучуючи не тільки релігійні наспіви, а й народні пісні. В родині Михайловських розмовляли тільки українською мовою. Навколо о. Григорія збиралася студентська молодь.
Перебуваючи в Катеринівці, Є.Азгуріді брала участь у хорі, з великим успіхом виступала в аматорських виставах, якими керував Федір Левицький. Під час однієї з таких вистав, улітку 1888 року, її побачив М. Кропивницький, який шукав талановиту молодь для своєї нової трупи32/*. Молода аматорка вразила прославленого актора і режисера своїм голосом, грою, вмінням триматися на сцені. Він пропонує їй, як, до речі, і Ф.Левицькому роботу у своїй трупі, пророкуючи в найближчому майбутньому стати зіркою української сцени33/.
Свідченням яскравого природного обдарування Зарницької є і лист до неї в цей же час від українського актора і письменника Вячеслава Потапенка, який запрошує її вступити до трупи М.Старицького на ролі Євдокії Боярської*. "Много является желающих дебютировать, - писав В.Потапенко, - но я просил г-на Старицкого не принимать никого до получения Вашего ответа и получил согласие"34/.
2.2. У трупі М.Кропивницького (1889 - 1893 рр.)
Єфросинія Пилипівна Азгуріді почала свій сценічний шлях 26 січня 1889 року у новосформованій трупі М.Кропивницького в Катеринославі. Якось надвечір, дивлячись у вікно поїзда, в якому їхала трупа, вона захоплено замилувалася яскравими спалахами зірниці. "Нарікаю тебе Зарницькою", - сказав, по-батьківськи усміхаючись, М.Кропивницький35/.
Нову трупу М.Кропивницький створив із талановитої творчої молоді: Ф.Левицький, Л.Ліницька, Є.Зарницька, О.Суслов, Г.Борисоглібська, Н.Чарновська, В.Марченко, У.Сластіна-Суслова, С.Глазуненко та ін.
Гра поруч з такими партнерами, як Г. Затиркевич-Карпинська, О.Немченко, Ю.Шостаківська, Д.Гайдамака (Вертепов), І.Науменко, М.Маркович, Л.Манько, О.Шатковський, А.Максимович, П.Карпенко, О.Арцимович, а також М.Заньковецька, М.Садовський, Є.Боярська, які періодично вступали до складу трупи, сприяла професіональному зростанню початківців.
Нова трупа М.Кропивницького швидко стає однією з кращих і сприймається сучасниками як складова частина національного театру. Про рівень трупи свідчить і її запрошення у цей час на гастролі до Америки36/.
Серед міст, які одвідала трупа М.Кропивницького у 1888 ? 1893 роках, ? Білгород, Олександрія, Катеринослав, Єлисаветград, Харків, Слов'янськ, Кременчук, Полтава, Ростов-на-Дону, Маріуполь,