Вы здесь

Цивільно-правова охорона суміжних прав в Україні.

Автор: 
Боярчук Олександр Миколайович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U003015
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
РЕЗУЛЬТАТИ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЩО ВХОДЯТЬ У СФЕРУ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ СУМІЖНИХ ПРАВ

2.2 Традиційні результати творчої діяльності суб'єктів суміжних прав

2.2.1. Виконання, як спосіб подання авторських творів.

Виконання відноситься до мистецтва і розглядається як творча діяльність. Специфіка виконавчої творчості полягає в оригінальній інтерпретації художнього твору.
Виконання охоплює цілий ряд складних проблем, розв'язання яких потребує пошуку різних наукових підходів, використання спільних зусиль фахівців різноманітних галузей для вироблення об'єктивного, правового поняття терміну виконання.
Необхідність і перспективність аналізу виконання забезпечується послідовною й фундаментальною опорою на методологічні підходи, досягнення сучасного виконавства, як складової частини всього мистецтва. Аналіз виконання здійснюватиметься двома шляхами. З одного боку, воно буде розглядатись в широкому розумінні як вид художньо-творчої діяльності. З другого, у вужчому, як явище, що має свої характерні риси, правовий аспект, специфічні особливості й закономірності розвитку. Але вказані два підходи взаємопов'язані між собою, доповнюють один одного, перебувають у тісному синтезі.
Процес виконання народжується й здійснюється в надзвичайно складній й довершеній обстановці, де відбувається переживання й осмислення вражень й почуттів та переклад їх на мову мистецтва. Під виконанням розуміють "подання творів, фонограм виконань шляхом гри, декламації, співу, танцю в живому виконанні або за допомогою технічних засобів"[65,с.56].
Вивчення виконавства, як виду творчої діяльності вимагає підходу до нього з позиції виконавського та музично-виконавського мистецтва в цілому. Вихідним пунктом дослідження цієї проблеми є визначення виконавського мистецтва як взаємопов'язаної системи, що складається з двох частин: по-перше, це сам музичний твір, тобто музика, написана композитором. Такий музичний твір підпадає під охорону авторського права. Другим елементом, що входить у структуру виконання, є віршований твір, тобто слова, написані для виконання, не покладена на музику пісня. Не дивлячись на те, що пісня, яка не має нотного стану, все ж таки може бути мелодійною, тобто відтворюватись, враховуючи спеціальне професійне творення музики, за допомогою будь-якої мелодії, яка виголошується її виконавцем. Будь-яка мелодія пісні означає, що різні особи, можуть виконувати текстований вірш по-різному, тобто відображати один і той же текст різними мелодичними звуками, таким чином роблячи їх саме піснею, а не просто віршем. Звичайно, це стосується непрофесійного виконання і тим більше непрофесійного витвору мелодії, яка може і ніколи не відобразитись в об'єктивній формі, але тим самим не позбавлена творчого характеру і правової охорони.
Отже, сам текст, словесний твір також охороняється авторським правом. Таким чином, вказані два компонента (текстований твір, музичний твір) формують нове явище, яке без них існувати не може, а вони в свою чергу тільки у такий спосіб можуть представити свої твори для широкої аудиторії, що і є у кінцевому розрахунку їх призначенням, кінцевим результатом для досягнення поставленої мети. Явище, що виникло в результаті взаємодій двох творів, музичного і текстованого, підлягає правовій охороні іншим правом, яке і регулює відносини пов'язані з існуванням явища, що визначається як виконання і підпадає, як вже зазначалось, правовій охороні суміжних прав.
Кожна частина системи виконання являє собою необхідний компонент виконавської діяльності, як виду художньої творчості. Але цей фактор стосується вокального виконання. Поряд з цим існує не вокальне, суто музичне виконання твору, що має дещо різну структуру.
Розглянемо музичне виконання шляхом порівняльного аналізу вокального та фортепіанного виконавства, як різновиду саме музичного виконання без застосування вокалу. Так, засновники російської піаністичної школи, провідні музиканти Л.А.Боренбойм, А.Б. Гондельвейзер, К.М. Ігумнов, Г.М. Коган та інші, узагальнюючи свій багатий виконавський досвід і порушуючи цілий комплекс питань, розглядали музичне виконавство "як творчість, як велике цілісне явище, що характеризуються цілою низкою загальних закономірностей, притаманних "усім видам художньої праці"[66,с.356],[67,с.6]. Основними передумовами успішної виконавської діяльності піаніста Г.М. Коган вважав "наявність конкретної мети, зосереджену на ній увагу, наполегливе бажання досягти поставленої мети"[67,с.17].
Вказані моменти характерні не тільки для діяльності піаніста, а також для успішної вокально-виконавської творчості. Але поряд з цими загальними властивостями у літературі, присвяченій питанням виконання, розкриваються більш конкретні питання, характерні лише для діяльності виконавця. Це стосується, наприклад, "суто вокальної техніки"[68,с.64],[69,с.148].
До специфічних особливостей вокально-виконавської діяльності відносять: - "по-перше, особливу мову вокально-виконавського мистецтва, що має свої закономірності існування і розвитку; по-друге, особливий спосіб узагальнення (загальний інтерпретаторський план вокального твору будується через індивідуально-особистісне відчуття співака); по-третє, використання (вокально-художньої уяви), спочатку при формуванні вокально-технічних навичок, а потім і вокально-виконавських; по-четверте, якісне визначення форми твору у всіх його виявах ( це стосується і якості музичного твору, і якості подачі того чи іншого твору - концерту, спектаклю чи сольної програми)"[70,с.55].
Музичне виконання піаніста, особи, що використовує свої професійні навички, які знаходять своє відображення у рухах рук, за своїм змістом подібне до вокального виконання. Його структура складається з музичного твору, представленого автором такого твору і власне, як можемо зробити висновок, єдиний елемент формує музичне виконання. Але це не робить його простішою формою виконання ніж сольне виконання, навпаки, з точки зору застосування зовнішнього фактора - інстру