РОзділ 2
Вибір напрямів досліджень,
матеріал та МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
2.1. Об’єкти досліджень, місця проведення дослідів
Робота виконувалась у 1999–2002 рр. у лабораторії НДІ внутрішніх хвороб тварин,
лабораторії діагностики інфекційних хвороб с.-г. тварин при Білоцерківському
ДАУ, господарствах Київської області: навчально-дослідному господарстві
університету, СВК “Вільнотарасівське”, дослідно-селекційній станції ім.
О.К.Коломієць, ВАТ “Терезине” Білоцерківського та агрофірмі “Світанок”
Васильківського районів.
Навчально-дослідне господарство Білоцерківського ДАУ має два відділення. На
центральному відділенні утримуються корови чорно-рябої породи. Утримання корів
стійлове. На період проведення дослідів активним моціоном тварини не
користувалися. Відсутні цех сухостою, родильне відділення та профілакторій.
Телята від народження до тритижневого віку знаходяться біля корів, де за ними
доглядають доярки, після чого їх переводять в інше приміщення, в якому їх
розміщують в клітках по 3–5 голів. Середньодобові прирости маси тіла телят –
450–550 г. Продуктивність корів – 3,2–3,5 тис. кг молока за лактацію.
Сільськогосподарське підприємство “Вільнотарасівське” спеціалізувалося на
виробництві молока і м’яса. Утримання корів прив’язне. Випаси і моціон
відсутні. У господарстві утримувалося 400 корів. Надій на одну фуражну корову у
1999 – 2001 рр. становив 2200 – 2500 кг молока за одну лактацію. Новонародженні
телята утримуються у окремих клітках до місячного віку, потім їх групують і
переводять у клітки по 4–6 голів. Середньодобові прирости маси тіла телят
складають 350–420 г.
Дослідно-селекційна станція ім. О.К.Коломієць спеціалізується на вирощуванні
цукрових буряків. Молочна ферма має два відділення, на яких утримується 1060
голів великої рогатої худоби чорно-рябої породи, в тому числі 640 корів. На
“вільшанському” відділку господарства відсутній профілакторій, телят з
родильного приміщення переводять у телятник, стіни якого побудовані із каміння,
і групують по 6–10 голів у клітці. Продуктивність корів – 2,8–3,4 тис. кг
молока за лактацію, середньодобові прирости маси тіла телят – 380–450 г.
Відкрите акціонерне товариство “Терезине” Білоцерківського району
спеціалізується на отриманні, вирощуванні і продажу племінного молодняку
великої рогатої худоби чорно-рябої породи. У господарстві налічувалось 2507
голів худоби, у тому числі 750 корів. Середньорічний надій молока на одну
фуражну корову у 1997–1998 рр. становив 3800 кг, у 2000 р. – 4600, 2001 р. –
5400 кг, однак від 30–35 % корів отримували по 6–8 тис. кг молока. Підготовка
корів до отелення ведеться у цеху сухостою на достатньому рівні. Пологи корів
проводяться у родильному приміщенні, де утримуються новонароджені телята до
20-денного віку, у т. ч. 7 днів – в індивідуальних станках. Щорічно від 100
корів одержують 90 і більше телят.
Агрофірма “Світанок” Васильківського району – одне з передових господарств
Київської області. Господарство рослинницького напрямку з розвинутим молочним
скотарством. На фермі утримується 560 корів голштинської породи, усі тварини
завезені з Німеччини. Утримання корів прив’язне з обов’язковим моціоном на
вигульних майданчиках. Корми коровам роздають – 12 разів на добу, раціон з
помірним вмістом концентратів (36–38 %). Удій на фуражну корову – 7000 кг
молока. У господарстві функціонують усі цехи та дотримані необхідні умови для
вирощування молодняку. Середньодобові прирости маси тіла телят складають 800
г.
Протягом 1999–2002 років у цих господарствах провели дослідження 120 телят
1,5–3-місячного віку, серед яких – 45 клінічно здорових, 75 – хворих на
бронхопневмонію. Лікували 75 телят (рис. 2.1).
Клінічне дослідження проводили щодня протягом курсу лікування та по закінченні
досліду. Зразки крові від досліджуваних тварин брали у ранкові часи (до
годівлі) з яремної вени та черевної аорти, з кожної судини по дві пробірки. В
одну пробірку попередньо вносили розчин гепарину (як антикоагулянт), в іншу –
кров набирали для отримання сироватки.
Вміст загального гемоглобіну та геміглобіну (метгемоглобіну) визначали
гемоглобінціанідним методом, причому концентрацію останнього – за методом
А.М.Горячковського та К.В.Моісеєвої, загальну кількість еритроцитів –
меланжерним методом, величину гематокриту – мікроцентрифугуванням (за Шкляром).
На базі цих даних розраховували вміст гемоглобіну в одному еритроциті (ВГЕ),
середній об’єм еритроцитів та колірний показник.
Біохімічну структуру та функціональні властивості еритроцитів вивчали за
наступними показниками:
а) вміст білка у мембранах еритроцитів за Лоурі;
б) вміст фосфоліпідів у мембранах еритроцитів [282];
в) вміст загальних ліпідів (за допомогою тест-наборів Lachema, Чехія);
г) вміст холестеролу в мембранах (за допомогою тест-наборів Lachema, Чехія);
д) вміст 2,3-дифосфогліцерату в еритроцитах (за Dyce у модифікації
Л.І.Апуховської);
е) кислотну резистентність еритроцитів з наступною побудовою еритрограм (за
Гітельзоном І.І., Терськовим І.А., 1960) [283];
ж) популяційний склад еритроцитів периферичної крові – у градієнті густини
сахарози (за Сизовою И. с соавт., 1980) [284].
Суспензію еритроцитів одержували шляхом центрифугування крові тварин зі
швидкістю 1500 об/хв протягом 20 хвилин. Одержану суспензію клітин тричі
промивали холодним ізотонічним розчином натрію хлориду з наступним
центрифугуванням за таких же умов. При дотриманні стандартних умов кількість
еритроцитів у 1 мкл суспензії практично постійна (16ґ109). Для одержання
мембран еритроцитів відмиту ізотонічним розчином суспензію клітин гемолізували
протягом 30
- Київ+380960830922