РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Умови проведення досліджень
Для вирішення поставлених завдань по темі дисертаційної роботи, дослідження проводили протягом 1999 - 2001 років на селекційні ділянці кафедри генетики, селекції та насінництва Уманської державної аграрної академії (УДАА), яка розташована в західній частині Черкаської області і згідно з природнокліматичним районуванням відноситься до Маньківського природно-сільськогосподарського району, середньодніпровсько-бугського округу Правобережної Лісостепової провінції України та в Маслівському державному аграрному технікумі (МДАТ) Миронівського району Київської області.
Переважаючими типами ґрунтів Черкаської області є чорноземи типові малогумусні, чорноземи опідзолені і реградовані. Вони становлять 73,6% від загальної ґрунтової площі [104].
Ґрунти селекційної ділянки Уманської державної сільськогосподарської академії відносяться до чорноземів опідзолених малогумусних важкосуглинко-вих. Вони відзначаються невисоким вмістом гумусу (3,31 % в орному, 0 - 30 см шарі) і мають грудкувато-пилувату структуру. За вмістом рухомих форм фосфору і калію ґрунт належить до групи середньозабезпечених (80 - 130 мг/кг ґрунту), а за вмістом легкогідролізованого азоту - до слабко забезпечених (100 мг/кг) і має слабко кислу, близьку до нейтральної реакцію ґрунтового розчину (рН 6,5 - 6,7 ) та високу водопроникність з незначною водооб'ємною силою.
Основний масив землекористування Маслівського ДАТ розташований в умовах широкохвилястого та слабкохвилястого рельєфу з відсутністю поверхневого стоку і глибокими підгрунтовими водами. Переважаючим типом ґрунтів є чорноземи глибокі малогумусні крупнопилувато-легкосуглинкові. Характерним для яких є високий вміст гумусу і відсутність чіткого розподілу профілю на генетичні горизонти. Морфологічні ознаки такі: гумусовий горизонт (0 - 39 см) темно-сірий, пилувато-грудкуватий, рихлий, в підорній підошві пластичний, більш ущільнений. Профіль за механічним складом однорідний. Внаслідок близького залягання карбонатів кальцію реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН 6,8 - 6,9). Запас поживних речовин у ґрунті високий.
В роки проведення досліджень погодні умови відзначалися значною мінливістю (додаток А). За даними Уманської гідрометеостанції погодні умови 1999 - 2001 років суттєво відрізнялись від середньобагаторічних (СБ) показників даної зони створюючи специфічні умови росту, розвитку і формування показників продуктивності рослин кукурудзи.
У 1999 і 2001 роках склались не досить сприятливі умови, а в 2000 - дуже сприятливі. Із Рис. 2.1 видно, що в умовах Черкаської області (УДАА) 1999 і 2001 роки характеризуються недостатньою вологозабезпеченістю. Особливо негативно позначилось на урожайності те, що в найбільш відповідальний для формування урожаю період (липень - серпень) в 1999 році опадів випало відповідно по місяцях на 39,4 мм (44,8%) і 29,7 мм (48,7%), а в 2001 році - на 25,0 мм (28,4%) і 54,0 мм ( 88,5%) менше норми.
Рис. 2.1. Відхилення кількості опадів від середньої багаторічної норми, мм (дані Уманської метеостанції, 1999 - 2001 рр.)
Аналогічна ситуація склалася у 2001 році і в умовах Київської області (МДАТ). За даними Миронівської метеостанції (Рис. 2.2) у липні і серпні вологозабезпеченість знаходилась на рівні 70,1 і 7,1 мм, що відповідно становить 79,7 і 11,6 % від середньобагаторічної норми опадів.
Рис.2.2. Відхилення кількості опадів від середньої багаторічної норми, мм (дані Миронівської метеостанції, 2000 - 2001 рр.).
Із Рис. 2.3 видно, що середньомісячна температура повітря у 1999 році в умовах УДАА була нижчою від норми на 0,1 - 0,6 ?С протягом всього
Рис. 2.3. Відхилення середньодобової температури повітря від середньої багаторічної, 0С (дані Уманської метеостанції, 1999 - 2001 рр.)
вегетаційного періоду кукурудзи, а в 2001 році (як в УДАА, так і у МДАТ) в травні і червні була нижчою відповідно по місяцях і пунктах випробування на 1,3 і 1,1?С та на 1,3?С. Однак в липні і серпні переважала СБ рівень в УДАА на 4,1 і 2,0?С (Рис. 2.3) та у МДАТ - на 4,7 і 2,1?С (Рис. 2.4), що на фоні недостатньої кількості опадів вплинуло на урожай і прискорило достигання кукурудзи.
Рис.2.4 Відхилення середньодобової температури повітря від середньої багаторічної, 0С (дані Миронівської метеостанції, 2000 - 2001 рр.).
Це підтверджує також сума активних температур, яка протягом вегетаційного періоду була вищою за середньобагаторічну і у вересні 1999 року в УДАА досягла 3046, а 2001-го - 2907?С (Рис. 2.5) і у МДАТ в 2001 році - 3054,8?С (Рис. 2.6).
Рис. 2.5. Відхилення суми активних температур у 1999 - 2000 рр. від середньої багаторічної, 0С (дані Уманської метеостанції, 1999 - 2001 рр.).
Рис. 2.6. Відхилення суми активних температур у 1999 - 2000 рр. від середньої багаторічної, 0С (дані Миронівської метеостанції, 2000 - 2001 рр.).
У 2000 році для росту і розвитку рослин кукурудзи склалися ідеальні умови. Так, під урожай цього року, відповідно в УДАА і у МДАТ, випало 778,6 і 780,4 мм вологи, що на 213,6 (37,8%) і 215,4 мм (38,1%) більше від СБ норми. Вдалий був і розподіл їх по найважливіших етапах вегетаційного періоду. Середньомісячна температура повітря в травні, червні і липні була в межах норми (0,2 - 0,3?С > СБ - в УДАА і 0,4?С < СБ < 0,1?С - у МДАТ), зате в серпні, під час достигання зерна, - перевищила середню багаторічну в УДАА на 1,4?С, а у МДАТ - на 1,5?С, що дало змогу ранньостиглим і переважній більшості середньораннім гібридам досягти повної стиглості вже в кінці серпня.
Значна мінливість погодних умов у роки проведення досліджень, дозволила отримати дані, що характеризують реакцію нових простих гібридів кукурудзи на зміну умов вирощування.
2.2. Матеріал
Одна із головних умов роботи з кукурудзою, по створенню нових гібридів в зоні Лісостепу - широке використання генетично різноманітного матеріалу, в основному самозапиле