РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Грунтово-кліматичні умови
Дослідження по вивченню впливу факторів інтенсифікації на продуктивність гороху проводили протягом 1995-1997 рр. в стаціонарному багатофакторному польовому досліді лабораторії інтенсивних технологій зернобобових і круп'яних культур Інституту землеробства УААН, розташованому в дослідному господарстві "Чабани" Києво-Святошинського району Київської області в зоні північного Лісостепу України, в Київському агрогрунтовому районі центральної провінції
Основну площу дослідної ділянки, де проводились дослідження, займають темно-сірі опідзолені крупнопилувато легкосуглинкові ґрунти на лесовидному суглинку. Дані ґрунти сформовані в умовах достатньої зволоженості мають чітку диференціацію ґрунтового профілю. Ілювіальний горизонт даних ґрунтів містить до 20-25% мулу, глибина гумусового горизонту сягає 30-35 см, вони мають відносно високу об'ємну масу. Загальна пористість змінюється від 50-60% в верхніх горизонтах і до 40-45% в ілювіальних. Агрофізичні властивості ґрунтів сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур.
Агрохімічна характеристика (до внесення добрив і вапна) шару ґрунту 0-20см така: гумусу 1,15%, вміст валового азоту - 0,076%, легкогідролізованого за Корнфілдом - 79,0-81,0 мг/кг грунту, рухомого фосфору за Чириковим Р2О5 - 12,2-13,0 мг/100 г ґрунту, обмінного калію за Чириковим - 10,0-11,4 мг/100 г ґрунту, рНсол. - 5,8 , гідролітична кислотність - 2,74 мг-екв.100 г, сума вбірних основ - 8,6 мг.екв, ступінь насичення основами - 75%.
Клімат в зоні досліджень помірно-континентальний. Середня річна температура становить 7,2°С. Сума активних температур коливається в межах 2600-2660°С, тривалість періоду з середньою добовою температурою більше 10°С складає 160-165 днів. Абсолютний мінімум досягає - (-39°-41°С), максимум - (+39°С).
Сніговий покрив з'являється в середньому близько 15-25 листопада. Загальне число днів зі сніговим покривом сягає 110. Перші заморозки відмічаються в другій декаді жовтня, останній - кінець квітня початок травня. Тривалість безморозного періоду - 160-170 днів.
Літо достатньо тепле з середньою температурою липня 18-19°С. Річна сума опадів складає 600-610 мм, змінюючись від 405 мм в найбільш посушливий рік до 925 мм - у вологий, при середній кількості днів з опадами від 130 до 180. Більша частина річної суми опадів (близько 70%) припадає на теплий період року - квітень-жовтень, а максимум - на червень-липень, ГТК=1,0-1,3.
Клімат в зоні досліджень помірно вологий з теплим дощовим літом і сніговою, з частими відлигами зимою. Все це поєднується з одночасними нестійкими температурами і нерівномірним розподіленням опадів за часом.
Середні багаторічні дати переходу температури повітря через 10°С тепла в зоні проведення досліджень припадають: восени на 2.Х, навесні - 26.IV [4].
Горох є холодостійкою культурою. Насіння його проростає уже при температурі 1-2°С, а сходи не бояться приморозків до мінус 3-5°С. Оптимальна для нього температура в період вегетації 15-18°С, в період наливання і дозрівання зерна - близько 25°С. До вологи горох вимогливий, починаючи з проростання; насіння бубнявіє при поглинанні води до 115% власної сухої маси. У посушливі роки врожайність його різко знижується - обпадають квітки, зменшується озерненість бобів, зменшується маса 1000 насінин [18].
Залежність урожайності гороху від погодних умов досить висока, оскільки кожного року відхилення її значні. Найбільший вплив на продуктивність гороху в усіх грунтово-кліматичних зонах має температура повітря та умови зволоження в період від сходів до дозрівання.
За вегетаційний період він потребує суми активних температур повітря від 1350 до 2800°С. Оптимальна волога ґрунту для одержання високого урожаю становить 70-80% польової вологоємкості. Для утворення 1 кг сухої маси гороху потрібно в середньому 400-500 л води. Критичним щодо вологи для більшості форм гороху є період від початку закладання генеративних органів до повного цвітіння [147].
Метеорологічні умови, що складаються під час вегетації культури в значній мірі визначають і ефективність того чи іншого агротехнічного прийому.
Проведені дослідження і одержані результати підтвердили визначальну роль метеорологічного фактора в формуванні продуктивності культури та ефективності дії добрив, інокуляції, системи захисту. Нестача вологи практично у всі, крім 1995-го, роки досліджень, особливо на перших етапах росту й розвитку, коли горох вимогливий до води, обумовило сповільнення проходження процесу проростання насіння, появи сходів і формування відповідної густоти посіву, що в подальшому відобразилось на урожайності культури.
Рис. 2.1. Кількість опадів та середньодобова температура повітря
за вегетаційний період, 1995р.
При потребі для нормального росту, розвитку і формування відповідного рівня продуктивності на протязі вегетаційного періоду близько 320 мм опадів і 1350°С суми температур >5°С [172] рослини гороху тільки в перший (1995-й) рік досліджень були в певній мірі забезпечені вологою, коли за період вегетації випало 271,8 мм і в початковий період 43,1 мм опадів. При цьому слід відмітити, що з чотирьох років досліджень тільки в 1995 і 1997 роках кількість опадів склала понад 200 мм, однак нерівномірність випадання, особливо в 1997 році, коли в період посів-сходи їх кількість рівнялась лише 18,1 мм не мала позитивного впливу на формування урожаю.
Метеорологічні умови 1996 року характеризувались високими середньодобовими температурами повітря і малою кількістю опадів за вегетаційний період культури (квітень-липень). За даними агрометеопункту "Чабани", сума опадів, за цей період, склала 142,6 мм, що на 28,0 мм менше середньої багаторічної, сума середньодобових температур повітря 20990С, що на 2730С більше норми.
Рис. 2.2. Кількість опадів та середньодобова температура повітря
за вегетаційний період, 1996р.
Аналіз температурного режи