Ви є тут

Організаційно(економічні основи розробки формулярної системи фармацевтичного забезпечення хворих на стенокардію в умовах обов'язкового і добровільного медичного страхування

Автор: 
Подколзіна Марія Василівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U003439
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ II
МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ДИСЕРТАЦІЇ ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Оптимізація фармацевтичного забезпечення хворих на серцево-судинні захворювання пов'язана, перш за все, з визначенням ситуацій з питань організації соціального захисту населення, динаміки захворюваності, стану відповідного сектора фармацевтичного ринку, а також доступності лікарських засобів, що утворилися на цей час в Україні у порівнянні з іншими країнами, дослідженням тенденцій розвитку процесів і проблем, які є спільними або специфічними для нашої країни. Враховуючи, що найбільш об'єктивною інформаційною базою, яка відображує розвиток медичного і фармацевтичного обслуговування населення, є сукупність правових і нормативних актів з питань охорони здоров'я, соціальних гарантій і економічного розвитку країни, а також відповідні програмні документи, методологічною основою дисертаційної роботи стали наступні матеріали:
- законодавчі акти України, нормативно-правові акти, програмні і нормативно-методичні документи з питань розвитку фармацевтичної галузі, організації та економіки фармацевтичного забезпечення установ охорони здоров'я і населення;
- результати аналізу розвитку систем медичного і фармацевтичного забезпечення в Україні і за кордоном;
- результати аналізу моделей організації фармацевтичного забезпечення в системі обов'язкового медичного страхування в Україні і розвитку таких моделей в країнах з переважно державною і переважно комерційною формами медичного та фармацевтичного страхування;
- документи міжнародних організацій з охорони здоров'я, направлені на розробку стратегій розвитку охорони здоров'я, фармацевтичної галузі і медикаментозного забезпечення населення в Україні та інших нових незалежних державах, програмні матеріали нашої держави по забезпеченню впровадження пропозицій і функціюванню систем за визначеними стратегіями;
- результати аналізу нормативно-методичних актів з впровадження в фармацевтичну і медичну практику формулярної системи лікарського забезпечення.
2.1. Обгрунтування вибору напрямку досліджень
Втрата можливостей здійснення в повному об'ємі соціальних гарантій у сфері надання фармацевтичних послуг населенню, проголошених конституцією і відображених в провідних Законах ("Основи законодавства про охорону здоров'я", "Про ліки" та інших правових і нормативних актах), особливо відчутно позначилася на малозабезпечених вествах населення і хворих на хронічні захворювання, у т.ч. на серцево-судинні, які розвинувшись, потребують лікування все життя. Для обгрунтування виходу з такого становища, який має забезпечити доступність лікарських засобів в існуючих економічних умовах нашого суспільства, вивчено досвід країн з розвинотою економікою і різними системами організації охорони здоров'я та медикаментозного обслуговування, взято до уваги рекомендації ВООЗ з напрямків розвитку фармацевтичної індустрії і організації лікарняної допомоги населенню в нових незалежних державах [16]. Це було необхідно для виявлення найбільш прийнятних діючих національних стратегій в країнах з переважно державною або комерційною формою фінансування охорони здоров'я і доказового обгрунтування організаційної структури і функцій фармацевтичної служби для системи ОМС, враховуючи ієрархію підпорядкування в управлінні охороною здоров'я нашої держави.
Різний рівень доходів громадян України зумовлює необхідність деференційного підходу до забезпечення доступності фармацевтичної допомоги, що, перш за все, пов'язане з визначенням страхових переліків лікарських засобів для різних видів страхування: обов'язкового медичного і фармацевтичного страхування, комерційного, або альтернативного (страхові лікарняні каси). Такі дослідження в першу чергу необхідно було провести для особливо небезпечних хвороб, що значно впливають на смертність і боротьба з якими є провідною у світі. До них, за даними ВООЗ і Всесвітньої асоціації кардіологів, віднесено ішемічну хворобу серця [3, 64, 142, 149, 189].
Певні успіхи у зниженні кардіоваскулярної летальності за останні десятирічча в ряді регіонів світу (Північна Америка, Західна Європа і Австралія) пов'язують з широким втіленням нових підходів, зокрема в наданні медикаментозної допомоги. Але, не дивлячись на безумовні успіхи в лікуванні і профілактиці, в означених регіонах ІХС займає провідне місце серед інших захворювань. Так в США загальна кількість хворих вже перевищує 14 млн., а за прогнозом на наступні два десятирічча вона становитиме 21 млн. [36, 167].
Немає підстав очікувати поліпшення ситуації і в нашому регіоні. Так, за даними експертів ВООЗ відбувається швидке розповсюдження "другої хвилі" епідемії серцево-судинних захворювань в нових незалежних державах. За їх прогнозами, в цих країнах через 20 років летальність і втрата непрацездатності, обумовлені ІХС, будуть займати перше місце в загальній структурі захворювань [169, 171].
Найбільш розповсюдженою формою ІХС вважається стенокардія. З цього приводу необхідно було дослідити стан, динаміку цього захворювання, а також визначити прогнозні дані розповсюдженості і захворюваності на стенокардію у складі ІХС в Україні, а також на прикладі конкретної нозології розробити моделі фармацевтичного формуляра з переліком страхової рецептури.
Доказове обгрунтування певних страхових переліків можливе на основі вивчення і узагальнення фактичного досвіду застосування лікарських засобів у лікарняній практиці, проведення експертної оцінки асортименту препаратів за головними показниками (ефективність, наявність, перспективність, призначуваність та ін.) відповідно до конкретних захворювань, а також за даними основних маркетингових досліджень ринку. Для реалізації поставленого завдання було необхідно надати детальну характеристику і визначити тенденції розвитку сегмента ринку лікарських засобів серцево-судинної дії у співставленні з даними загального фармацевтичного ринку, проаналізувати доступність лікарських засобів антиангінальної і антиаритмічної дії, що застосовуються для лікування стенокардії (джерела надходже