РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ТА МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Місце проведення досліджень
В 1999-2000 роках дослідження проводили у 5 районах України. Два з них (Миронівський інститут пшениці та дослідне поле Інституту землеробства (с. Копилів)) розташовані в Київській області, а три - в інших областях, а саме : Миколаївській (Інститут агропромислового виробництва), Черкаській (КСП "Зоря", Корсунь - Шевченківського району), та Хмельницькій (СТОВ "Копачівське"). Указані райони відносяться до різних грунтово-кліматичних зон :
- Полісся (с. Копилів);
- Лісостепу (Миронівський ІП, КСП "Зоря", СТОВ "Копачівське");
- Степу (Інститут агропромислового виробництва (м. Миколаїв).
2.2 Характеристика районів проведення досліджень
Миронівський ІП - основний район досліджень, знаходиться у лісостеповій зоні, відноситься до ІІ агрокліматичного району - теплого і помірно зволоженого. Для району характерна СЕТ (понад 10 0С) приблизно 2600 0С, ГТК - 1,2. Ґрунти - в основному чорноземи малогумусні опідзолені і глибокі, мало суглинкові. Досить сприятливі умови зволоження та відсутність піщаних ґрунтів звичайно створюють позитивний баланс вологи в ґрунті.
Ґрунтовий покрив ділянок, де розташовані досліди, типовий для зони Лісостепу : чорноземи сильні слабовилужені малогумусні середньосуглиністі, мулувато-крупнопилуваті, на лесі. Вміст гумусу 3,8-3,9%; Р2О5 - 13,0-22,5; К2О - 11-12 мг / 100 г сухого ґрунту; лінія закипання на глибині 55-77 см.
Для досліджуваного району лісостепової зони характерна нетривала снігова зима з частими відлигами та тепле літо з великою кількістю сонячних днів. Середня температура найхолоднішого місяця - січня - становить -5,8 0С, а найтеплішого - липня - +19,5 0С. Середньорічна сума опадів близько 500 мм. Середня тривалість вегетаційного періоду 180 днів, з яких 135-155 днів припадає на час росту озимої пшениці.
Середньорічна сума опадів в районі Миронівського ІП складає 491 мм, в тому числі за вегетаційний період (квітень-вересень) - 343 мм, що характерно для зони недостатнього зволоження.
Погодні умови 1999 року у районі Миронівського ІП мали значні відхилення від середньобагаторічних. В цілому рік був жарким і посушливим. Так, починаючи з квітня і по липень включно середня місячна температура була на 3,3-4,4 0С вища від норми; і лише в І-ІІ декаді травня - нижча за норму відповідно на 3,3-8,4 0С. Кількість опадів з квітня до кінця червня, навпаки, була нижча від норми на 3,0-22,3 мм; і лише в липні набула вищих за норму значень. Характерною особливістю цього року є дуже затяжна посуха : з ІІІ декади квітня до ІІІ декади червня дощі пройшли лише один раз - у ІІ декаді травня. Такі погодні умови негативно впливали на ріст і продуктивність рослин озимої пшениці. У ІІІ декаді червня кількість опадів наблизилась до норми і у ІІ декаді липня - перевищила норму (дод. А).
Восени 1999 року температурні показники також були вищими за середньобагаторічні на 0,9-1,6 0С. Дощів випадало : у вересні - значно менше норми (16 мм при нормі 41 мм), і навпаки, у жовтні їх було більше норми (52 мм при нормі 38 мм).
Навесні і влітку 2000 року температура мало відрізнялась від середньобагаторічної, лише ІІ та ІІІ декади квітня були відповідно на 4,3 і 5,1 0С теплішими за норму. Середньомісячна кількість опадів переважала норму на 34-58 мм, і лише в червні - наближалась до норми. Але дощі випадали дуже нерівномірно. Так, в квітні, травні та червні переважна більшість опадів припадає на третю декаду місяця, і навпаки, перша декада - майже без опадів. В липні - дощові І та ІІІ декади місяця.
У вересні - жовтні 2000 року температурні показники мало відрізнялись від середньобагаторічних (±1.6 0С). Загалом вересень був дещо холоднішим, а жовтень - дещо теплішим від норми. Кількість опадів в вересні була в 2,5 рази більша за норму (особливо дощовими виявились І і ІІ декади місяця). Тривала посуха в жовтні (протягом місяця дощів практично не було) незначно вплинула на стан рослин внаслідок того, що в попередньому місяці в ґрунті накопичились значні запаси вологи.
Квітень 2001 року в цьому районі виявився теплішим за норму на 2,5 0С, з кількістю опадів в межах середньобагаторічних показників. Температурні показники травня і червня були навпаки на 1,6 та 1,3 0С відповідно нижчі за норму. Травень характеризувався помірною кількістю опадів, яка незначно переважала норму, а червень - надмірною кількістю опадів, яка більш ніж в 2,5 рази перевищувала норму. Липень, навпаки, був дуже жарким (середньомісячна температура на 4,6 0С вище норми) та посушливим (70 мм опадів за норми 88 мм).
Таким чином, погодні умови трьох років досліджень значно відрізнялись між собою: 1999 рік був теплішим за норму та посушливим; 2000 рік - навпаки - дуже вологим, ГТК в більшості випадків перевищував норму; 2001 рік характеризувався прохолодною погодою та надмірною кількістю опадів протягом травня - червня, та надмірно жарким і посушливим липнем.
Село Копилів, Київської області, знаходиться у поліській зоні. Для зони характерні дерново-підзолисті ґрунти легкого механічного складу. В районі проведення дослідів ґрунтовий покрив представлений дерново- слабо- і середньопідзолистими супіщаними ґрунтами.
За агрокліматичними показниками відноситься до І агрокліматичного району - помірно теплого, зволоженого. Для району характерна СЕТ в межах 2500-2600 0С, ГТК в межах 1,3-1,4. Сума опадів за рік 520-600 мм, з них 330-350 мм припадає на вегетаційний період. Проте, хоч умови зволоження досить сприятливі, тут не виключена можливість періодичних ґрунтових посух. Це зумовлено властивістю піщаних ґрунтів, які погано утримують вологу.
Тривалість періоду вегетації (з середьодобовою температурою 10 0С і вище) 155-160 днів. Весняні приморозки в основному закінчуються наприкінці квітня, а осінні починаються в І декаді жовтня. Безморозний період триває 160-165 днів.
Дослідження в цьому районі проводились з вересня 1999 року по липень 2001 р