Ви є тут

Клініко-фізіологічне обгрунтування оптимальних режимів штучної вентиляції легень при лапароскопічних операціях в абдомінальній хірургії у хворих з супутньою патологією

Автор: 
Левченко Тетяна Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U003535
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКИ ОБСТЕЖЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

В основу дисертації покладене передопераційне, інтраопераційне та постопераційне обстеження 127 хворих, прооперованих в Головному Військовому Клінічному Госпіталі МО України лапароскопічним методом з приводу хронічного калькульозного холециститу в період з 1999 по 2001 рік.

2.1. Характеристика обстежених хворих

Усіх хворих було розділено на наступні групи: контрольна група хворих (група І) та дослідна група хворих (група ІІ). До складу контрольної групи входило 60 хворих (серед них 45 жінок та 15 чоловіків). Вік хворих в цій групі коливався від 23 до 77 років. Вона в свою чергу поділялась на: групу ІА - хворі з супутньою патологією та групу ІБ -хворі без супутньої патології. Група ІА складалась з 37 хворих, у яких була виявлена наступна супутня патологія: ішемічна хвороба серця, стенокардія напруження функціональний клас ІІ - 4 хворих, гіпертонічна хвороба ІІ стадії - 24 хворих, постінфарктний кардіосклероз - 3 хворих, хронічний бронхіт -4 хворих. Серед них було 14 хворих з ожирінням ІІ-ІІІ ступеня (середня вага яких становила 94,5 + 2 кг). Група ІБ складалась з 23 хворих, серед них було 3 хворих з ожирінням ІІ-ІІІ ступеня (їх середня вага становила 93 + 4 кг). Розподіл хворих за групами представлено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1
Структура груп хворих
Групи хворихКіль-
кість хворих
Вік,
рокиСупутня патологіяКількість хворихКонтрольна група хворих (група І)
Група ІА
хворі з супутньою патологією
37
56,24
1,73ІХС, стенокардія напруження ФК ІІ 4Гіпертонічна хвороба ІІ-ІІІ ст. 24Постінфарктний кардіосклероз 3Хронічний бронхіт 4Група ІБ
хворі без супутньої патології
2344,9
2,0
ВідсутняДослідна група хворих
(група ІІ)
Група ІІА
хворі з супутньою патологією
36
58,14
1,79ІХС, стенокардія напруження ФК ІІ 9Гіпертонічна хвороба ІІ-ІІІ ст. 27Постінфарктний кардіосклероз 3Хронічний бронхіт 5Група ІІБ
хворі без супутньої патології
3143,61
2,16ВідсутняВсього 127

До складу дослідної групи входило 67 хворих (серед них 13 чоловіків та 54 жінки). Вік хворих в цій групі коливався від 23 до 78 років. Вона поділялась на наступні групи: групу ІІА - хворі з супутньою патологією та групу ІІБ - хворі без супутньої патології. Група ІІА складалась з 36 хворих у яких була виявлена наступна супутня патологія: ішемічна хвороба серця, стенокардія напруження функціональний клас ІІ - 9 хворих, гіпертонічна хвороба ІІ стадії - 27 хворих, постінфарктний кардіосклероз - 3 хворих, хронічний бронхіт - 5 хворих. Серед них було 15 хворих з ожирінням ІІ - ІІІ ступеня середня вага яких складала 97,4 ± 2,6 кг. Група ІІБ складалась з 31 хворого, серед яких було 4 хворих з ожирінням ІІ - ІІІ ступеня середня вага яких складала 102,5 ± 5,3 кг.

2.2. Методи обстеження
Передопераційне обстеження хворих складалося з:
1. Лабораторного обстеження (загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові, визначення групи крові та резус - фактору).
2. Інструментального обстеження (рентгенографія органів грудної клітки, електрокардіографія).
3. Фукціональний стан серцево-судинної системи напередодні операції ( І етап) у всіх хворих оцінювався шляхом проведення тетраполярної реографії за методом Тіщенко.
4. Функціональний стан дихальної системи напередодні операції оцінювали шляхом проведення дослідження функції зовнішнього дихання за допомогою пневмотахограми.
Премедикація в робочій та контрольній групі хворих була однотипною і включала в себе: напередодні операції ввечері перед сном -фенобарбітал 0,2 г або нозепам 0,01 г, димедрол 0,05 г - внутрішньо. Зранку, за 2 год. до операції - сибазон 0,005 г - внутрішньо. За 40 хв. до початку операції внутрішньом'язево вводився промедол - 20 мг, димедрол - 10 мг.
Усім хворим з варикозною хворобою, тромбозом в анамнезі та з ожирінням з метою профілактики тромбоемболії за 2 години до початку операції вводились низькомолекулярні гепарини (клексан 40 мг підшкірно), проводилость бинтування нижніх кінцівок еластичними бинтами
Премедикація на столі проводилася з використанням холінолітику (атропін 0,01 мг/кг), наркотичного аналгетика (фентаніл 0,2 мг). Індукція в наркоз проводилася шляхом введення барбітуратів (тіопентал - натрію 5-7 мг/кг). Інтубація трахеї проводилася на фоні дії дитиліну (1,5 мг/кг) з попередньою прекураризацією ардуаном (0,01 мг/кг). Під час операції анестезія підтримувалася шляхом введення фентаніла ( в середньому 9 мкг/кг/год), дроперидола (50 мкг/кг/год) в поєднанні з інгаляцією суміші закису азоту з киснем у співвідношенні 2:1.
Міорелаксація досягалася введенням недеполяризуючого релаксанта (ардуан 0,08мг/кг).
Тривалість операції складала в середньому 49 ± 2 хвилини. Внутрішньочеревний тиск на етапі накладання карбоперитонеуму становив 14-16 мм рт.ст.
Інтраопераційний моніторинг стану хворого включав в себе: неінвазивний контроль артеріального тиску (АТ) з визначенням систолічного артеріального тиску (АТс), діастолічного артеріального тиску (АТд), реєстрацію частоти серцевих скорочень (ЧСС), пульсоксиметрію з реєстрацією рівня сатурації (SО2), які визначались за допомогою пульсоксиметра фірми "SIMENS" - SC 5000 (Німеччина); проведення інтегральної реографії за методом Тіщенко з комп'ютерною обробкою кривої, яка реєструвалася в поєднанні з реєстрацією ІІ стандартного відведення елекрокардіограми (ЕКГ); дослідження газового складу артеріальної та венозної крові.
В контрольній групі хворих (група І) протягом всієї операції ШВ