Ви є тут

Застосування ендоназального електрофорезу пікамілону та електропунктури в етапному відновлювальному лікуванні дітей, хворих на бронхіальну астму, з урахуванням вегетативних дисфункцій.

Автор: 
Портнова Ольга Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U003553
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ,
КЛІНІКО - ФУНКЦІОНАЛЬНА І БІОХІМІЧНА
ХАРАКТЕРИСТИКА ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ
В 2 розділі розглянута програма клінічного і параклінічного обстеження дітей, хворих на БА, що поступали для відновлювального лікування у дитячий санаторій "Зелена гірка". Дано обґрунтування щодо використання обраних методик дослідження. Подано аналіз матеріалів обстеження дітей, хворих на БА. Наведено клінічну характеристику хворих, оцінку функціонального стану ВНС, церебральної гемодинаміки, функції зовнішнього дихання, системи перекисного окислення ліпідів - антиоксидантного захисту.
2.1. Методики дослідження
У підрозділі 2.1. продано програму комплексного обстеження дітей з брон-хіальною астмою і обґрунтовано використання методик дослідження.

Для вирішення поставлених задач була складена програма обстеження, що включала збір анамнезу, загальноклінічні, інструментальні і біохімічні методи дослідження.
Клінічний контроль за станом дітей проводився в динаміці - під час надход-ження, у процесі лікування і безпосередньо після закінчення основного курсу лікування.
Як нормативні використовували дані, що були одержані при аналогічних дослідженнях групи здорових дітей у віці 7- 14 років (30 чоловік).
Для оцінки вегетативного гомеостазу визначали вихідний вегетативний тонус і вегетативну реактивність. Вихідний вегетативний тонус (ВВТ), що характеризує вегетативні процеси організму в стані спокою, оцінювали за допомогою опитувальника А.М. Вейна, модифікованого Н.А. Белоконь для дитячого віку, наукових комп'ютерних програм "Вегетативний тонус" і "Кардіоритмоінтервалографія" (КІГ), що розраховує 12 математичних показників [254-257].
Аналізувалися такі параметри:
1) Мода (Мо) - значення інтервалу R-R, що найчастіше зустрічається, відображає стан гуморального каналу регуляції і рівень функціонування синусового вузла;
2) Амплітуда моди (Ам) - число значень інтервалів R - R, що відповідають моді, у відсотках від загального числа кардіоциклів, визначає стан активності симпа-тичного відділу ВНС;
3) Варіаційний розмах (?Х) - різниця між максимальним і мінімальним значеннями тривалості інтервалів R - R, відображає рівень активності парасимпатичної ланки ВНС;
4) Індекс напруження Р.М. Баєвського (ІН) - відображає ступінь централізації регулювання серцевим ритмом і адаптаційно-пристосувальні можливості;
5) Індекс вегетативної рівноваги (ІВР) - оцінює домінуючий вплив симпатичних або парасимпатичних факторів у збереженні балансу ВНС;
6) Показник адекватності процесів регуляції (ПАПР) - характеризує відношення між активністю симпатичного відділу і провідним рівнем функціонування синусового вузла, вказує на реалізуючий шлях центрального стимулювання (нер-вовий або гуморальний);
7) Вегетативний показник ритму (ВПР) - дозволяє судити про парасимпатичні зрушення вегетативного балансу, відображає стан автономного рівня регуляції.
Для оцінки вегетативної реактивності (ВР) організму, що характеризує зміну вегетативних функцій у відповідь на дію зовнішніх і внутрішніх подразників, проводили КІГ з кліноортостатичною пробою. Використовували співвідношення інтегрального показника серцевого ритму в ортоположенні і кліноположенні (ІН2/ІН1), що дозволяє кількісно оцінити ВР.
Для оцінки церебральної гемодинаміки використовувався метод реоенцефалографії (РЕГ), що дає об'єктивну інформацію про стан кровонаповнення окремих ділянок мозку, еластичні властивості церебральних судин, їх тонус і венозний відток [258-260].
РЕГ реєструвалася за допомогою чотирьохканальної реографічної приставки 4РГ - 1А, з'єднаної з чотирьохканальним електрокардіографом як пристроєм, що реєструє. Запис РЕГ здійснювали біполярним способом у симетричних відведеннях. У роботі використовували два відведення: фронтомастоїдальне (ФМ) з розташуванням електродів в ділянці надбрівної дуги і соскоподібного відростка скроневої кістки й окципітомастоїдальне (OM) з розташуванням електродів в ділянці соскоподібного відростка і краю великого потиличного отвору. РЕГ, записана у відведенні ФМ, відображає стан гемодинаміки басейну внутрішньої сонної артерії (БВСА) - основної магістральної судини голови і дозволяє судити про кровона-повнення великих півкуль. РЕГ, записана у відведенні ОМ, надає інформацію про гемодинаміку в системі хребетної артерії, у вертебро-базилярному басейні (ВББ).
Проводили візуальний і кількісний аналіз РЕГ. Візуальний аналіз дозволяв оцінити форму кривої, її регулярність, ідентичність кривих, знятих із симетричних ділянок, характер підйому анакроти і спуску катакроти, форму вершини, виразність і розташування дикротичного зубця, наявність додаткових хвиль, зубців і їх кількість [261, 262].
Для збільшення можливостей аналізу реографічної кривої синхронно з записом об'ємної реограми реєструвалася і її перша похідна (диференціальна реограма). Вона відображає швидкість зміни кровонаповнення досліджуваної ділянки, дозволяє виділити окремі деталі реограми і сприяє більш точному визначенню їх часових характеристик.
Поряд з візуальною оцінкою реографічних кривих проводили кількісний аналіз [263].
Обчислювалися наступні параметри:
1) А - амплітуда реографічної хвилі - максимальна відстань від її основи до вершини; вимірюється від основи кривої до точки максимального підйому її вершини в міліметрах;
2) Реографічний індекс (РІ) - відношення величини амплітуди реографічної хвилі до величини стандартного каліброваного сигналу (0,1 Ом); дозволяє визначити відносну величину пульсового кровонаповнення в досліджуваній ділянці судинного русла;
3) Коефіцієнт асиметрії (КА) - відношення різниці між більшою і меншою величинами амплітуди реографічної хвилі симетричних ділянок до меншої амплітуди, яка виражена у відсотках; дозволяє визначити різницю кровонаповнення симетричних ділянок головного мозку;
4) Відношення тривалості анакротичної фази РЕГ до тривалості серцевого циклу (?/Т?100%) - відображає стан тонусу й еластичності артерій великого і се-реднього кал