Ви є тут

Інтегративна ідеологія та її роль у системі адміністративного реформування

Автор: 
Смагін Ігор Іванович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U003574
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ІНТЕГРАТИВНА ІДЕОЛОГІЯ - СВІТОГЛЯДНА ОСНОВА АДМІНІСТРАТИВНОГО РЕФОРМУВАННЯ
2.1. Інтегративна ідеологія - світоглядний феномен суспільного розвитку
Соціальні перетворення в незалежній Україні протягом останніх років характеризувалися, насамперед, уявленням про те, що в українському соціумі якимось чином існує основа для розвитку його як самостійного утворення, проте з'ясувалося, що такої основи немає. Свідомість наших співвітчизників, на думку деяких суспільствознавців, є "винегретною": їй притаманні світоглядна невизначеність, песимізм, ілюзії, крайня заміфологізованість. Усе це свідчить про одне й те ж: жити пересічному громадянинові в умовах системної кризи, яка охопила також побут і людський дух, не тільки важко, а й складно і незрозуміло.
Л.Булах вважає, що між вітчизняними суспільствознавцями йде своєрідне змагання, щодо заміни поняття "ідеологія" близькими, але не тотожними поняттями - "культура", "цінності", "суспільна свідомість", "духовне оновлення" тощо. Цим нібито досягається бажана деідеологізація як свідомості окремих людей, так і суспільства в цілому [15]. Тому при вивченні ідеології як феномену свідомості стає актуальним розмежування понять "ідеологія", "світогляд", "наука", "доктрина", "теорія", "філософія", "віра", "утопія", "ідея".
На думку М.Недюхи, сутність ідеології полягає в тому, що вона
* озброює суб'єктів діяльності розумінням мети й засобів її досягнення, знанням про світ, суспільство, цінності та ідеали, дає директиви для дій;
* об'єднує своїх прихильників у межах формальних політичних структур;
* поряд з раціональними ідеологемами містить у собі й емоційні настанови як певну сукупність символів, що мають спонукальне, стимулююче та мобілізуюче значення, виступають засобом інтенсифікації дій політиків, політичних партій і рухів, електорату [135,с.90].
Світогляд же, на відміну від ідеології, є цілісний, узагальнений образ світу й людини в ньому [135,с.91]. Світогляд формується у свідомості суб'єкта діяльності і являє собою своєрідну інтегровану єдність цілісного, нормативного та пізнавального структурних компонентів.
Сутність світогляду не може бути зведена ні до одного з наведених елементів чи їх суми. Світогляд є синтезом, інтегрованою єдністю вказаних частин, і залежно від ступеня переваги того чи іншого структурного компонента і субстанційної основи можна говорити про філософський, релігійний, природничо-науковий, соціально-політичний, буденний і т.п. світогляд. Матеріальним носієм, субстанцією останнього можуть виступати наука, релігія, філософія, історічні типи ідеології (консерватизм, лібералізм, марксизм та ін.). Світогляд формується і стихійно, складається як результат життєдіяльності людини (буденна свідомість). Саме в цьому сенсі З.Фрейд визначав світогляд як інтелектуальну конструкцію, що одноманітно (тобто грунтуючись на певній початковій субстанції, виходячи з цінностей, норм, традицій, знань та їх поєднань) вирішує всі проблеми буття людини [135,с.91].
Для сучасного українського суспільства є характерним світоглядний плюралізм як принцип життєдіяльності. Джерело плюралізму - в багатоманітності істини, яка відкривається кожній людині індивідуально, а спосіб відкриття істини залежить від індивідуальності людини. Кожна особа по своєму розкриває істину або політичне явище. Принцип світоглядного плюралізму в теорії забезпечує культуру дискусії, але в Україні, на жаль, в більшості випадків виходить навпаки. За словами В.Медведчука, хоча всі соціальні осередки, що присутні в Україні, проголошують себе виразниками ідей демократизації, гуманізму і плюралізму, насправді нерідко значна частина їхніх представників, у тому числі й тих, хто бере активну участь у політичному житті держави і виступають як більш чи менш відомі лідери, стоїть на позиції так званої "диктатури світогляду", про яку свого часу писав ще М.Бердяєв і яка у багатьох випадках набирає форм, що нічого спільного не мають з вимогами і принципами справжньої демократії і плюралізму [123,с.7]. Як можна зрозуміти із самої назви цього явища, його сутність полягає в тому, аби, незважаючи ні на що, захищати саме свою позицію, не піддаючись на будь-які компромісні варіанти шляхів вирішення тієї чи іншої справи.
Диктатура світогляду не може бути сприйнятою в жодному з її варіантів: ні як світоглядна позиція однієї людини, ні більшої чи меншої групи осіб, не кажучи вже про все суспільство. "Диктатура світогляду, - зазначав М.Бердяєв, - є не реальне подолання хаосу, а формальна організація хаосу, створення деспотичного порядку, за яким продовжує ворушитися хаос" [10,с.88].
Суспільство може розвиватися на демократичній основі тільки в тому разі, коли в ньому буде налагоджено вільний обмін думками, за тієї обов'язкової умови, що ніхто не намагатиметься виключно у незмінному вигляді протягувати саме свої пропозиції, ігноруючи перспективні для справи думки інших учасників обговорення.
В практичній діяльності плюралізм світоглядний реалізується через плюралізм політичний та ідеологічний, які закріплені в Конституції України:
* суспільне життя в Україні грунтується на засадах політичного, економічного та ідеологічного плюралізму. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова (cт.15);
* громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії... для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціально-культурних та інших інтересів за винятком обмежень, встановлених законом (ст.36);
* політичні партії сприяють формуванню і вираженню політичної ролі громадян, беруть участь у виборах; обмеження щодо членства в політичних партіях встановлюються виключно Конституцією і законами України (ст.36);
* ніхто не може бути примушений вступати в будь-які об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій (ст.36);
* об'єднання громадян рівні перед законом (ст.36);
* утворення і діяльність політичних партій, програмні цілі яких спрямовані на ліквідацію не